Практичне заняття 2.
Тема. Основні поняття авторського права
План
Поняття і предмет авторського права.
Джерела авторського права.
Об'єкти авторського права.
Виникнення і здійснення авторського права.
Суб'єкти авторського права.
Авторські права і їх види.
Вільне використання об'єктів авторського права.
Контрольні питання
Надайте визначення авторського права.
Авторське право в об'єктивному розумінні являє собою сукупність правових норм, що регулюють коло суспільних відносин зі створення та використання творів науки, літератури і мистецтва.
Авторське право в суб'єктивному розумінні - це особисті немайнові та майнові права, яківиникають у автора у зв'язку зі створенням ним твору і охороняються законом.
Об'єктом авторсько-правових відносин єнематеріальне благоу вигляді продукту духовної творчості, а саметвори науки, літератури, мистецтва.
Для інституту авторського права характерний принцип незастосування будь-якої формальності для виникнення правової охорони прав на твір. Цей принцип закріплений у ч. 2 ст. 433 ЦК, а також у ст. 11 Закону "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) і означає, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для його виникнення і здійснення не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також додержання будь-яких інших процедур. Особа, яка є творцем, вправі спеціальним знаком охорони сповістити про наявність у неї авторських прав і не повинна доводити їх належність, оскільки законом передбачена презумпція авторства особи, яка зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору. Обов'язок підтвердження належності прав може бути покладено на неї лише у ході судового провадження у разі оспорювання цього факту іншою особою.
Охарактеризуйте предмет авторського права.
Назвіть основні ознаки твору.
Література, наука і мистецтво є проявами духовної творчості людини.Результати названих видів творчості різноманітні за способами об'єктивного вираження, невичерпні за формами і переліком. Авторське право покликане врегулювати суспільні відносини, які виникають у зв'язку з їх створенням і використанням.
Поняття літературного творувключає в себе будь-якіоригінальні письмові твори художнього, публіцистичного, прикладного характеру тощо.
До літературних творівналежать такожсценарії - літературні і режисерські, тексти з музичними творами, статті, листи, щоденники, довідники, комп'ютерні програми, бази даних, а також усні твори, зокрема лекції, виступи, промови, проповіді тощо.Автор,виступаючипублічно з лекціями, промовами та іншими усними творами, є такожвиконавцем, тобто суб'єктом суміжних прав.
Оригінальність твору розуміється в авторському праві як факт і не підлягає оцінці однаково щодо всіх творів; крім того, оригінальність твору не має бути абсолютною, тобто автор може використати і відомі ідеї, не нові, але це не заважає твору бути оригінальним, бути результатом його творчої діяльності.
Термін "літературні і художні твори" означає, відповідно до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів,всі твори в галузі літератури, науки і мистецтва, яким би способом і в якій би формі вони не були відображені.Це і літературно-художні, і наукові, навчальні, публіцистичні твори; математичні формули, покладені на носії, - всі вони включаються у поняття "література", а результати художньо-промислового конструювання - у поняття "мистецтво і наука". Поняття "література" може включати і наукову літературу.
Термін "мистецтво"тлумачиться досить широко і включає в себе, крім образотворчого мистецтва,музику, хореографію, танець, театр, художні фотографії і художні аудіовізуальні твори.
Виходячи із зазначеного до окремих об'єктів авторського права можуть застосовуватись різні терміни одночасно, тому поняття "твори літератури, науки і мистецтва" слід розуміти скоріше як вказівку на певну галузь людської діяльності.
Наукові твори- це будь-які письмовіоригінальні твори наукового характеру(науково-популярні, науково-технічні, твори прикладного характеру тощо). Наукові твори набувають правової охорони в силу самого факту їх створення і незалежно від їх змісту. Творчий характер такого твору, Його існування і відображення у матеріальному носії - важлива умова для встановлення правової охорони. Серед основнихвимог, які висуваються суспільством до наукового твору - цетворчий рівень наукового пошуку, високий рівень змісту, послідовність викладення та ін.Науковий твір може змінити уявлення у науковому знанні, а може змінювати теорії і закони, розширювати і уточнювати їх. Між тим, правова охорона буде надаватися науковому твору в силу самого факту його створення, в той час як зміст може бути і досить низького рівня.
Головним завданнямавторського праває встановлення сприятливих правових умов для творчої діяльності, забезпечення доступності результатів цієї діяльності для всього суспільства.
Об'єктами авторського права відповідно до ст. 433 ЦК України є твори, а саме:
літературні та художні твори, зокрема романи, поеми, статті та інші письмові твори. Формою вираження літературних творів є мова, а також сполучення літер, окремих цифр та символів, в тому числі, нотні знаки, зображені на матеріальному носії;
лекції, промови, проповіді та інші усні твори. Охорона цих об'єктів авторського права ускладнена, хоча названі твори визнаються такими, що мають об'єктивну форму, навіть якщо вони ніде не були зафіксовані;
драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори можуть охоронятися як літературні твори. Автор може довести авторські права на них також шляхом фіксації за допомогою фото - чи відео-зйомки;
музичні твори (з текстом або без тексту) - це твори, в яких художні образи виражаються за допомогою звуків людського голосу, музичних інструментів чи їх поєднання;
аудіовізуальні твори - це широке коло кіно-, теле-, відеотворів, які розраховані на одночасне візуальне та слухове сприйняття і є синтезом різноманітних творів, творчим результатом багатьох людей - акторів, композиторів, художників тощо;
твори живопису, архітектури, скульптури та графіки - це твори мистецтва, звернені до естетичних почуттів людини, яка їх споглядає. Важлива особливість цих творів полягає у нерозривному поєднанні самого твору з його матеріальним носієм. Так, твори архітектури складаються із будинків, споруд, а також проектів, малюнків, креслень, планів і макетів, підготовлених для їх відтворення;
фотографічні твори - а також твори, отримані способами, близькими до фотографії, в тому числі голографії, слайди та інші подібні твори визнаються такими, що відповідають всім ознакам об'єктів авторського права;
твори ужиткового мистецтва розглядаються як різновид творів живопису, але придатні для тиражування у промислових виробах, характерними ознаками яких є художнє виконання і утилітарність. Отже, вони вирішують одночасно як художні, так і практичні завдання, пов'язані з творами дизайну. Серед таких об'єктів - ювелірні вироби, вироби з дерева, шкіри, кістки, металу, а також значки, сувеніри та іграшки тощо;
ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки - ці твори мають переважно технічний характер, однак у більшості випадків їх створення вимагає не тільки технічного внеску, а й творчості;
переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів - це так звані похідні твори, які визнаються повноцінними самостійними творами і які засновані на первісному творі. При перекладі літературного твору, наприклад, відбувається творче відтворення твору, що перекладається у новій творчій формі, а при аранжуванні музичний твір, написаний для відповідних інструментів, голосів чи ансамблю, перекладається з оркестрового на фортепіанний варіант, або з твору, написаного для одного музичного інструменту, перетворюється на твір для виконання оркестром тощо. Дотримання прав авторів первісних творів при цьому є обов'язковим.
Окресліть джерела авторського права.
Джерелами авторського права в Україні є, передусім, Конституція України, ЦК України, норми інших кодексів України, присвячені авторському праву, Закон України "Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 р., в редакції від 11 липня 2001 р., інші закони, ряд міжнародних договорів і угод, серед яких: Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право, прийнятий Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 р., Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів від 9 вересня 1886 р. (Паризький акт від 24 липня 1971 р., змінений 2 жовтня 1979 р.), Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право від 18 серпня-6 вересня 1952 р., Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС/СОТ) та ряд інших2.
Важливий принцип щодо названих актів, про який слід пам'ятати, закріплено у ст. 5 Закону України "Про авторське право і суміжні права", а саме:якщо чинним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про авторське право і суміжні права, то застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 54 Конституціїгарантує громадянам Українисвободу будь-якої творчості - художньої, літературної, наукової і технічної;у ст. 41 проголошується право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Стаття 55 Конституції України закріплює право на судовий захист прав і свобод людини і громадянина.
У ЦК України відносинам у сфері авторського права присвячена окрема глава 36"Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (Авторське право)", яка складається із 16 статей (433-448).
Серед законів України, які присвячені різним напрямам літературної, художньої, наукової творчої діяльності, слід назватиОснови законодавства України про культуру від 14 лютого 1992 р. закони України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 р.2, "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16 листопада 1992 р.3, "Про науково-технічну інформацію" від 25 червня 1993 р. "Про телебачення і радіомовлення" від 21 грудня 1993 р. "Про рекламу" від 3 липня 1996 р.6, "Про видавничу справу" від 5 червня 1997 р.7, "Про кінематографію" від 13 січня 1998 р. "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" від 23 березня 2000 р.9 та ряд інших.
З метою правильного і однозначного застосування законодавства при захисті авторських прав Верховний Суд України систематично узагальнює і аналізує практику розгляду справ у названій сфері, що має велике значення для учасників відносин. Важливе значення буде мати постановаПленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм законодавства про захист авторського права і суміжних прав", проект якої прийнятий 12 червня 2009 р. в першому читанні.
Назвіть особливості виникнення і здійснення авторського права.
Ст. 11 ЗУ Про авторське право і суміжні права від 23.12.1993 № 3792-XII
1. Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору . Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора. 2. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. 3. Особа, яка має авторське право , для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів: латинська літера "c", обведена колом, - ; ім'я особи, яка має авторське право; рік першої публікації твору. Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору. 4. Якщо твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом , видавець твору вважається представником автора і має право захищати права останнього. Це положення діє до того часу, поки автор твору не розкриє своє ім'я і не заявить про своє авторство. 5. Суб'єкт авторського права для засвідчення авторства на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах. Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку . Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій. За підготовку Установою до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України . Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України. Розмір і порядок сплати державного мита за видачу свідоцтва визначаються законодавством. Особа, яка володіє матеріальним об'єктом, в якому втілено твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське право, у його реєстрації.
Вкажіть строк охорони авторських прав.
Ст. 28 ЗУ Про авторське право і суміжні права від 23.12.1993 № 3792-XII
1. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору. 2. Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею. 3. Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті. 4. Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора. 5. У разі, коли весь твір публікується не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої частини твору. 6. Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації. 7. Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування. 8. Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права по відношенню до неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був вперше оприлюднений. 9. Строк дії авторського права після смерті автора і строки, встановлені частинами третьою - сьомою цієї статті, починаються від дня смерті автора чи з дня настання подій, передбачених у зазначених частинах, але відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті чи роком, в якому відбулася зазначена подія. від 22.05.2003 ) 10. Особисті немайнові права автора, передбачені статтею 14 цього Закону, охороняються безстроково.
Розкрийте значення знаку охорони авторських прав.
Міжнаро́дний знак охоро́ни а́вторського пра́ва(англ.Copyright) —елемент вихідних відомостей книжки або іншого інформаційного видання, де сповіщається про виключні права на дане видання конкретної особи чи організації, а також про період настання таких прав.
Цей знак складається з великої латинської літери С, обведеної колом, прізвища таініціалівособи або назви організації, яка володіє правом на твір, та року першої публікації твору.
(©) — знак охраны авторского права, представляет собой латинскую литеруC(первая буква слова «copyright»), помещённую в центре окружности.
Знак охраны авторского права используется с именем физического или юридического лица, которому принадлежат авторские права. Также может быть указан объект защиты авторского права. Указывается год публикации или диапазон дат.
Знак охраны авторского права не создаёт дополнительных прав. Он только уведомляет, что авторские права принадлежат указанному физическому или юридическому лицу.
Отсутствие знака не означает что произведение не защищено авторскими правами, так какавторское правовозникает в момент создания произведения и для защиты авторских прав не требуется регистрация произведения или соблюдение каких-либо иных формальностей.
Назвіть суб'єктів авторського права.
Відповідно до ст. 7 Закону суб'єктами авторського права є автори творів, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
Автором є фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір, тобто безпосередній створювач твору (ст. 1 Закону).
При створенні твору спільною творчою працею кількох осіб первинні авторські права виникають у них одночасно і вони визнаються згідно зі ст. 436 ЦК та ст. 13 Закону співавторами. Авторське право на створений у співавторстві твір належить їм спільно.
Визначальними ознаками співавторстває, 1.по-перше,сумісна творча праця і творчий внесок кожного зі співавторів.Не визнається співавторством допомога технічного, організаційного, фінансового характеру. 2. Другою ознакою співавторства єстворення єдиного цілісного результату спільної творчої праці.3. Для нього характерним є те, що виключенняокремих частин твору, що створювалися різними авторами, або взагалі неможливе з причин їх тісної взаємопов'язаності, або фізично можливе, але тягне за собою неможливість використання твору як єдиного цілого, призводить до втрати твором первісного значення.
Співавторство може бути двох видів - подільне та неподільне.Неподільне співавторствомає місце, колитвір утворює одне нерозривне ціле, тому що він або спочатку до кінця створювався спільнопоєднаними діями кількох осіб, або його частини, що були створені різними авторами, не мають самостійного значення.Подільне співавторствохарактеризується тим, щотвір складається із частин, створених різними авторами, і кожна з них має самостійне значення та може використовуватися відокремлено від твору в цілому. Співавторам спільно належить право на використання твору в цілому. Тому його використання іншими особами потребує згоди кожного співавтора та кожен з них має право на отримання за це винагороди.Відносини між самими співавторами мають узгоджуватися у договорі між ними.Якщо твір був створений у неподільному співавторстві, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на використання або зміну твору. Подільне співавторство дає право кожному співавтору використовувати свою частину на власний розсуд, якщо між собою вони не домовились про заборону таких дій. Авторська винагорода за використання належить їм у рівних частках.
До первинних суб'єктівслід віднести також роботодавця, якому належать майнові права на службовий твір. Останнім є той, що створений у порядку виконання службового завдання або трудової функції.
До похідних суб'єктівналежать набувачі авторських прав на твори: особи, які уклали з автором авторський договір; спадкоємці, до яких майнові права перейшли у спадщину, а також інші особи - правонаступники.
Назвіть види авторських прав.
Охарактеризуйте випадки вільного використання об'єктів авторського права.