
Самостоятельная работа № 2
.docxСамостійна робота № 2
за робочою програмою
час на виконання - 2 год;
форма контролю – усне
опитування.
Тема: Західні землі в повоєнні роки.
План:
-
Радянізація західних областей України.
-
Доля УГКЦ. Й.Сліпий.
-
Боротьба ОУН-УПА з радянською владою.
Основні поняття і терміни: УПА, неканонічний Собор, УГКЦ, операція «Вісла».
Основні дати: 1942 – 1953 рр. – діяльність Української повстанської армії; березень 1946 р. – Львівський (неканонічний) собор УГКЦ, який прийняв рішення про скасування Брестської унії 1596 р., квітень – травень 1947 р. – операція «Вісла»; 5 березня 1950 р. – загибель Р.Шухевича; 1950 р. – завершення колективізації в західноукраїнських землях.
Робота з термінами і поняттями.
УПА – Українська повстанська армія, була створена у 1942 р. Мала мету – боротися за незалежність України. Головнокомандувач - Роман Шухевич.
Неканонічний Собор – собор, організований епіскопом Г.Костельником у Львові, який прийняв рішення про скасування Брестської унії, розрив з Римом і підпорядкування УГКЦ Російської православній церкві.
УГКЦ – Українська греко-католицька церква, яка була створена у наслідок Брестської унії у 1596 р. Це було об'єднання української православної церкви і католицької. Існувала насамперед у західноукраїнських землях.
Операція «Вісла» - операція, яка була проведена польською владою. Мета цієї операції - депортація залишків українського населення Закерзоння на захід і північ Польщі, щоб знищити діяльність баз УПА. У результаті було переселено 150 тис. українців, а УПА зазнала великих втрат.
1. Радянізація західних областей України.
У 1945 р. знову було розпочата радянізація західних областей, яка передбачала:
-
Індустріалізацію – відбудову нафтогазової та лісозаготівельної промисловості; розвиток машинобудівельної, металообробної галузей; повільний розвиток харчової та легкої промисловості.
-
Колективізацію – конфіскацію великих маєтків, передачу земель безземельним, застосування примусових методів – шантаж, залякування.
-
Репресії, депортацію західноукраїнського населення до віддалених районів СРСР.
-
Ліквідацію Української греко-католицької церкви. 8 – 10 березня 1946 р. львівський собор проголосив возз’єднання греко-католицької церкви з Російською православною.
2. Доля УГКЦ. Й.Сліпий.
Один із перших ударів нова влада нанесла по греко-католицької церкві, яка мала величезний вплив на західноукраїнське населення, виступала натхненником національно-визвольної війни, не визнавала політику більшовиків.
До встановлення радянської влади Українська греко-католицька церква (УГКЦ) складалася із 3040 парафій і 4440 церков,духовної академії, 5 духовних семінарій, 2 шкіл, 127 монастирів. Видавалося три тижневики і шість місячних часописів. Церкву очолював митрополит, якому підлягали 10 єпископів, 2950 священиків, 1090 монахинь, 540 семінаристів. Церква об’єднувала понад 5 млн. віруючих.
Смерть митрополита А.Шептицького 1 листопада 1944 р. стала сигналом для початку кампанії проти церкви. Греко-католиків звинувачували в пособництві нацистам.
Наступник А.Шептицького Й.Сліпий намагався знайти спільну мову з новою владою. Проте вже в березні 1945 р. була підготовлена детальна інструкція щодо ліквідації УГКЦ, яка була схвалена Сталіним. Згідно з інструкцією, у квітні 1945 р. були заарештовані єпископи на чолі з митрополитом Й.Сліпим. Усім було запропоновано «добровільно» возз’єднатися з Російською православною церквою. Далі пішли арешти провідних діячів церкви і заслання їх до Сибіру. Протягом короткого часу було закрито церкви, а також заарештовано близько 2 тис. священників та монахів. У 1946 р. в Києві відбувся закритий процес проти греко-католицької ієрархії на чолі з митрополитом Й.Сліпим. Тоді ж у Львові було складено псевдо собор, який прийняв рішення про скасування Брестської унії, розрив з Римом і підпорядкування УГКЦ Російської православній церкві. Ініціатор і організатор собору єпископ Г.Костельник був застрелений на одній з вулиць Львова.
За схожім сценарієм розгорталися події у Закарпатті. До липня 1947 р. від мукачівської єпархії відібрали 73 церкви, 15 священників було вислано до Сибіру, трьох убито, а 36 втеклі за кордон. На мукачівського єпископа Г.Ромжу було вчинено замах, але він остався живим. Пізніше він був отруєний в лікарні. Після цього закрили всі греко-католицькі церкви і 50 священників було засуджено до різних строків ув’язнення. У серпні 1949 р. Московським патріархатом було проголошено, про добровільне возз’єднання мукачівської єпархії з Російською православною церквою.
Ліквідація УГКЦ була складовою частиною плану радянізації західноукраїнських земель. Вона повинна була підірвати опору національно-визвольного руху і духовну опору західних українців.
Проте УГКЦ остаточно не припинила свого існування. Ії легальні структури існували за межами УРСР, а нелегальні діяли на західноукраїнських землях і мали назву «церква в катакомбах».
3. Боротьба ОУН-УПА з радянською владою.
Насильницьке встановлення радянської влади, яке супроводжувалося масовими репресіями, зумовило наростання національно-визвольного руху. ОУН-УПА активізувала свою діяльність. Використовувалися такі методи, як напади на частини НКВС і військові підрозділи, терористичні акти проти радянських і партійних діячів. Убивство місцевих активістів, які перейшли на бік радянської влади. Масовий терор проти вчителів, лікарів, інженерів, направлених на роботу зі сходу. Провокації з переодягненням у форму НКВС. Активна антирадянська пропаганда. Радянська влада діяла в свою чергу: бойові дії проти формувань ОУН-УПА, масове виселення населення з районів розташування баз УПА. Депортація як окремих сімей, так і цілих сіл, що були пов’язані з УПА. Провокації спецгруп НКВС з переодяганням у форму УПА.
Основні етапи боротьби ОУН-УПА з радянською владою.
1944 -1946 рр. спроба утримувати силами УПА під своїм контролем великі території і ведення боїв із застосуванням артилерії і мінометів. Боротьба з об’єднаними силами радянських військ, держбезпеки, прикордонників. Загинуло до половини особового складу УПА.
1947 – перша половина 1950-х рр. зміна тактики: розділення армії УПА на невеликі мобільні групи, ведення боротьби партизанськими методами. Загибель у с. Білогорща біля Львова головнокомандувача УПА Р.Шухевича (5 березня 1940 р.). Спад організованого опору, хоча окремі загони ще діяли до 1956 р..
Відділи УПА діяли не тільки в Західній Україні, ай територіях, які входили до складу Польщі.
28 квітня – 28 серпня 1947 р. була проведена операція “Вісла”. Метою цієї операції була депортація залишків українського населення Закерзоння на захід і північ Польщі, щоб знищити діяльність баз УПА (узгоджені дії польської та радянської сторін). У результаті було переселено 150 тис. українців, а УПА зазнала великих втрат. Причини поразки ОУН-УПА:
-
Не спроможність протистояти сильної, тоталітарної державі, такої як Радянський Союз.
-
Використання репресивних методів проти цивільного населення, що відштовхнуло від УПА населення.
-
Загибель керівників ОУН-УПА.
Висновок.
З усіх регіонів України, що постраждали від війни та фашистської окупації, у найгіршому становищі були західноукраїнські землі. Повоєнна розруха посилювалася впертою боротьбою УПА проти насадження тоталітарного режиму. І хоча повстанський рух був із самого початку приречи ний на поразку, він змусив керівництво бути більш обережним у здійсненні радянізації.
Запитання для самоконтролю:
-
Позначте назву найбільшої антиукраїнської операції з виселення українського населення, здійсненої польською владою.
-
Які заходи радянізації населення сприймало позитивно ?
-
Позначте причини ліквідації радянською владою Української греко-католицької церкви.
-
Коли було ліквідовано УГКЦ в Галичині й на Закарпатті ?
-
Охарактеризуйте періоди боротьби ОУН-УПА проти радянської влади.
-
Позначте причини поразки ОУН-УПА.
-
Чи мала УПА шанс на успіх ?
-
Чи можна вважати боротьбу ОУН-УПА на західноукраїнських землях громадянською війною ?
-
Назвіть прізвище митрополита УГКЦ.
-
Пояснити суть операції «Вісла”.
-
Укажіть основні риси політики радянізації західних земель у післявоєнні роки.
-
Коли і де відбувся собор, який скасував Брестську церковну унію 1596 р.?
Творче завдання. Скласти біографічну довідку про головнокомандуючого УПА Р.Шухевича.
Література:
Обов’язкова:
-
Бойко О.Д. Історія України. – К., 2004. С. 497 – 507.
Додаткова:
-
Акція «Вісла»: Документи / Упоряд. і ред. Є.Місила. – Львів; Нью-Йорк, 1997.
-
Винниченко І. Україна 1920 – 1980-х: депортація, заслання, вислання. – К., 1994.
-
Історія України / Відп. ред. Ю.Слівка. – Львів, 2003. С. 344 – 348.
-
Марчук П. Українська повстанська армія. 1942 – 1952: Документи і матеріали. – Львів, 1991.