Тема 10. Громадянське суспільство і правова держава

1. Поняття і сутність громадянського суспільства

Поняття «громадянське суспільство» з'явилося в Західній Європі в XVII—XVIII ст. Становлення сучасної правової держави неможливо без наявності розвинутого громадянського суспільства.

Виникненню громадянського суспільства сприяли

• становлення ринкової економіки та приватної власності;

• розвиток ідей гуманізму Нового часу (природні, невід'ємні права людини, представлення про громадянина як мети діяльності держави).

«Громадянське суспільство»— це сукупність соціальних утворень — груп, колективів, організацій, асоціацій, об'єднаних специфічними економічними, етнічними, культурними, релігійними та іншими інтересами, реалізованими поза сферою діяльності держави.

Громадянське суспільство — це:

• суспільство громадян з високим рівнем економічних, соціальних, політичних, культурних і моральних властивостей, яке утворює розвинені правові відносини з державою;

• це суспільство рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємодіє з ним заради загального блага;

• це щось зовнішнє по відношенню до держави, в якихось моментах йому протистоїть;

• суспільство, яке будує з державою відносини на основі договору.

Ідеальна модель взаємодії громадянського суспільства і держави: «сильне громадянське суспільство» — «сильна держава».

Структура громадянського суспільства

• професійні організації;

• соціальні верстви;

• громадські об'єднання (і політичні партії);

• релігійні організації;

• групи інтересів;

• сфера виховання і недержавного освіти;

• недержавні ЗМІ.

Ознаки наявності громадянського суспільства

• законообеспеченность прав і свобод людини; визнання людини, її інтересів, прав, свобод в якості головної цінності суспільства;

• наявність вільних власників засобів виробництва, гарантії приватної власності, обмеження впливу держави на економіку, її багатоукладність;

• конкуренція структур і організацій, які утворюють громадянське суспільство;

• інформованість суспільства, вільне формування громадської думки;

• самоврядування;

• розвиток і розгалуженість демократії, як способу організації та регулювання відносин між основними елементами соціальної структури.

У громадянському суспільстві, на відміну від держави, переважають горизонтальні зв'язки.

2. Правова держава та ії принципи

Правова держава— це держава, вся діяльність якого підпорядкована нормам і фундаментальним принципам права.

Виникненню ідеї правової державності в античному світі передувало розвиток уявлень про:

• державу як загальне благо;

• правильні і неправильні форми правління;

• розподіл повноважень між органами держави;

• правової справедливості;

• влада закону у відносинах між державою і громадянином та ін.

У Новий час були розвинені ідеї:

• гуманізму, свободи і рівності всіх людей;

• народу як єдиного джерела влади;

• відповідальності держави перед суспільством;

• поділу влади.

Виникненню правової держави передували події:

• Велика хартія вольностей (договір короля Англії з опозицією був підписаний в 1215 р., яким гарантувалося дотримання прав і привілеїв вільних станів - церкви, баронів, купців).

• Становлення парламентаризму в Англії (з 1265 р.).

• Habeas Corpus Act (законодавчий акт, прийнятий парламентом Англії в 1679 р., визначав правила арешту і притягнення до суду обвинуваченого в злочині, надавав право суду контролювати законність затримання та арешту громадян, а громадянам - вимагати початку такої процедури).

• Буржуазні революції XVIII-XIX ст.

• Конституція США (1787 р.), Декларація незалежності США (1776 р.), французька Декларація прав людини і громадянина (1789 р.).

Принципи правової держави:

1. Принцип права: всі закони , норми і дії держави повинні бути зроблені від права.

2. Принцип законності. «Ні для однієї людини, що знаходиться в цивільному суспільстві не може бути зроблено виключення з законів цього суспільства» (Дж. Локк).

3. Принцип поділу влади(на законодавчу, виконавчу і судову гілки влади).

Ознаки наявності правової держави.

• Забезпечення прав і свобод людини.

• Взаємовідповідальність держави та громадянина.

• Піднесення авторитету закону, суворе його дотримання всіма державними органами, колективами та громадянами.

• Ефективна робота правоохоронних органів.