- •Вступ до
- •Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як наука 4
- •2. Політологія як наука і навчальний предмет
- •Додаткова література
- •Тема 2. Становлення і розвиток політичної думки в історії людської цивілізації
- •1. Зародження політичних вчень в епохи Стародавнього світу і Середніх віків
- •2. Розвиток політичних вчень в епоху Нового часу
- •3. Розвиток політичної думки в період Сучасності
- •Додаткова література
- •1. Хто з давньо-грецьких філософів вчив, що мета держави — загальне благо її громадян
- •2. Політична соціалізація особистості
- •3. Участь особистості у політичному житті
- •Глосарій з теми «Індивід (особистість) як суб'єкт і об'єкт політики»
- •Тести до теми «Індивід (особистість) як суб'єкт і об'єкт політики»
- •2. Політичний лідер: сутність, основні ознаки і типологія
- •3. Політична еліта та її взаємодія з суспільством.
- •Тема 5. Соціальна стратифікація і політика
- •1. Теорії соціальної стратифікації
- •2. Соціальні процеси в Україні та вплив соціальної стратифікації на політичне життя
- •Основні висновки
- •Додаткова література по темі
- •1. У марксистській теорії соціальної революції центральним є питання:
- •2. Яка тенденція зміни профілю стратифікації в сучасних розвиненихсуспільствах:
- •3. Нижче приведені думки. Деякі з них правильні, а інші неправильні. Вам належить знатися на цьому і відмітити лише правильні.
- •Тема 6. Етнонаціональні процеси в політичному житті суспільства
- •2. Етнополітичні конфлікти в сучасному світі
- •3. Генеза етнонаціональних спільнот в Україні. Українська діаспора як об'єкт етнополітичного дослідження.
- •1.Уперше в науковий обіг термін «етнополітика» ввів:
- •2. Держава як головний елемент політичної системи
- •3.Типи політичних систем
- •4. Політична система України
- •Тема 8. Групи інтересів і політичні партії
- •1. Групи тиску і громадсько-політичні рухи
- •2. Походження і сутність політичних партій
- •3. Партійна система і партогенез в Україні
- •1. Як за типологією Дж. Сарторі можна охарактеризувати партійну систему України:
- •2. Структура відносин влади
- •3. Легітимність політичної влади
- •Тема 10. Громадянське суспільство і правова держава
- •1. Поняття і сутність громадянського суспільства
- •2. Правова держава та ії принципи
- •3. Природні і невід'ємні права людини
- •1. Ознакою громадянського суспільства є:
- •2. Основною ознакою правової держави є:
- •3. Природні і невід'ємні права людини:
- •Тема 11. Сутність і функціонування політичних режимів
- •3. Сутність і різновиди авторитаризму
- •4. Демократичний режим, характерні риси й особливості
- •1. Автором термина «тоталитаризм» является:
- •2. Теоретичні моделі демократії
- •Рівність усіх громадян у використанні прав,
- •Плюралістична модель демократії
- •Модель демократичної участі (к. Пейтман, н.Боббіо, к.Макферсон)
- •3. Основні ознаки демократії
- •Майновий ценз для тих, які обираються– Наприклад, у Канаді в Сенат може входити особа, яка володіє нерухомою власністю у Великобританії.
- •Ценз за расовою приналежністю– у сша аж до 70-х рр. Хх ст.. Не мали права голосувати на виборах афроамериканці.
- •Освітній ценз для тих, які обираються- у багатьох країнах для тих, хто балотується на різні посади, потрібне знання національної мови. Наприклад, в Україні (ст.103 Конституції України).
- •1. Хто запропонував концепцію народного суверенітету:
- •2. Особливості модернізаційного процесу в Україні
- •Тема 14. Конфлікти в суспільстві
- •1.1. Закономірність виникнення і функції конфліктів
- •2. Етапи і типологія конфліктів й методи їх вирішення та регулювання
- •3. Особливості конфліктів в Україні
- •1.Хто є автором «позитивної теорії конфліктів»:
- •2.Який різновид конфліктів майже ніколи не підлягає вирішенню:
- •3.Що за к. Марксом є фундаментальним чинником конфлікту:
- •Тема 15. Світова політична система на сучасному етапі
- •1.Яка категорія виступає центральною в аналізі міжнародних відносин:
- •16.2 Типи, види та функції політичної культури
- •Патріархальна
- •Підданська
- •Активістська
- •Закриті
- •3. Політична культура сучасної України
- •Тема 17. Політичні процеси. Сутність й особливість політичного розвитку суспільства.
- •1. Сутність і типи політичних процесів сучасності.
- •2. Політичний розвиток і політичні зміни як різновиди суспільних процесів.
- •3. Процеси системної трансформації в українському суспільстві.
- •Тестові завдання
3.Типи політичних систем
Поняття політичної системи суспільства являє собою вищий ступінь абстрації. Кожна країна має свою унікальну й неповторну політичну систему, специфіка якої зумовлена особливостями соціально-культурного, економічного і міжнародного середовища її існування, історичними традиціями розвитку самої політичної системи.
Разом з тим порівняльний аналіз дозволяє класифікувати всю різноманітність політичних систем за окремими групами-типами. У політології використовують різні типології політичних систем залежно від того, які критерії застосовано для їх класифікації.
Так, за характером взаємодії із середовищем політичні системи поділяють на відкриті й закриті.
За класифікацією Р.Арона та У. Ростоу, залежно від типу суспільства політичні системи поділяють на традиційні, тоталітарні і модернізовані демократії.
За типологією Г.Алмонда, що базується на критеріях політичної культури та рольової структури (характеру взаємодії різних політичних інститутів), існує чотири основні категорії політичних систем:
англо-американська;
європейська континентальна;
доіндустріальна або частково індустріальна;
тоталітарна.
Перші два типи є демократичними. За цією класифікацією, для англо-американського типу характерні однорідна політична культура та автономні політичні партії, групи захисту інтересів і засоби комунікації; вона асоціюється зі стабільністю, тоді як континентальний європейський тип з його подрібненою (сегментарною) політичною культурою і взаємною залежністю між партіями і групами – з нестабільністю. Третій тип політичних систем характерний для країн, що розвиваються: для них характерні недемократичність, нестабільність. Тоталітарним політичним системам властиві однорідна політична культура, високий рівень інтеграції суспільства, що, однак, досягається шляхом насильства.
Поділ політичних систем на демократичні й недемократичні дуже поширений у сучасній політичній науці та політичній практиці. Така типологія базуються на двох критеріях:
- характері політичного режиму;
- рівні розвитку громадянського суспільства.
Поняття «політичний режим» характеризує засоби й методи здійснення політичної влади. Політичні режими, що спираються в основному на такий метод вияву політичної влади як насильство, вважаються недемократичними. Недемократичні політичні системи часто позначають терміном «автократія». Автократію трактують як необмежену владу однієї особи або групи осіб. З давнини і аж до ХХ ст. автократія була домінуючою формою виявлення політичної влади: тиранія в Стародавній Греції, диктатура в Стародавньому Римі, деспотія на Сході.
авторитарні
У ХХ ст. автократичні системи поділяють на тоталітарні та авторитарні.
Обидва типи базуються на недемократичному політичному режимі. Принципова відмінність між ними полягає в ставленні до громадянського суспільства.
Для авторитарної політичної системи (авторитаризму) характерною є необмежена влада однієї людини (диктатора) або групи людей (військова хунта). Безжальна до своїх суперників, авторитарна система в цілому нейтрально ставиться до діяльності, яка не загрожує її правлінню. Держава зазвичай не втручається у приватне життя людини.
На відміну від авторитаризму, тоталітарна політична система прагне контролювати всі сфери суспільного життя, втручається в приватне життя людини. Характерною рисою тоталітарної системи є ідеологічний контроль.
Політичні системи багатьох країн мають перехідний характер (від тоталітаризму до авторитаризму, від авторитаризму до демократії).
Демократичний політичний режим базується на виявленні волі більшості через голосування, а в реалізації цієї волі спирається на закон. Демократична система базується на розвиненому громадянському суспільстві.