
- •1. Поняття теорії права та держави як науки. Співвідношення теорії права та держави і енциклопедії права.
- •2. Об'єкт і предмет дослідження теорії права та держави як юридичної науки.
- •3. Теорія права та держави в системі юридичних наук.
- •4. Місце і роль права в системі регулювання суспільних відносин.
- •5. Поняття права, його основні ознаки.
- •6. Зміст права. Право як міра свободи особи та масштаб її поведінки.
- •7. Сутність права і його соціальна цінність.
- •8. Джерела (форми) права. Місце і роль правозастосовчої (судової) практики в правовому регулюванні суспільних відносин.
- •10. Поняття правотворчості. Стадії та суб'єкти правотворчого процесу.
- •11. Правові акти: поняття та види. ???
- •12. Поняття, ознаки та види нормативно-правових актів.
- •13. Юридична техніка: поняття значення, елементи.
- •14. Поняття, види і значення систематизації нормативно-правових актів
- •15. Дія нормативно-правових актів у часі: принципи, порядок введення в дію та припинення дії.
- •Принцип негайної дії означає, що будь-який закон (нпа) поширює свою дію на відносини, що виникли після початку його дії.
- •16. Дія нормативних актів у просторі.
- •17. Поняття та структура системи права. Класифікаційні критерії виділення галузей права.
- •19. Правова система: поняття, структура, співвідношення із системою права.
- •20. Поняття, зміст і ознаки правової норми. Способи викладення правових норм у нормативно-правових актах.
- •21. Структура правової норми. Види структурних елементів.
- •22. Поняття, ознаки та види правових відносин.
- •23. Структура (склад) правових відносин.
- •24. Суб'єкти правових відносин.
- •25. Підстави виникнення, зміни та припинення правових відносин. Їхня класифікація.
- •27. Форми реалізації права: поняття, види, співвідношення зі способами правового впливу.
- •28. Застосування права: поняття, ознаки, суб'єкти
- •29. Стадії застосування права: поняття, види, зміст, співвідношення із процесуальними формами правозастосування.
- •30. Прогалини в праві: поняття і види, способи їх заповнення та подолання.
- •31. Застосування права при колізії та конкуренції норм.
- •32. Поняття, зміст, етапи та способи тлумачення правових норм.
- •33. Види тлумачення правових норм за обсягом і за суб'єктами.
- •34. Поняття та структура механізму правового регулювання.
- •2. Суб’єктивні права і юридичні обов’язки.
- •4. Акти застосування норм права у механізмі правового регулювання.
- •35. Законність і правопорядок: поняття, співвідношення та значення в забезпеченні ефективності правового регулювання суспільних відносин.
- •36. Поняття, рівні, види і структура правової свідомості.
- •37. Поняття і зміст правової культури, значення правової освіти та правового виховання для її формування.
- •38. Правомірна поведінка: поняття, зміст, види, значення.
- •39. Правопорушення: поняття, ознаки, види, співвідношення з неправомірною поведінкою.
- •40. Поняття та види складів правопорушень
- •41. Об'єкт і об'єктивна сторона в структурі складу правопорушення.
- •42. Суб'єкт і суб'єктивна сторона в структурі складу правопорушення.
- •43. Юридична відповідальність: поняття, зміст, підстави, співвідношення зі свободою волевиявлення.???
- •44. Види та функції юридичної відповідальності. Її співвідношення з державним примусом.
- •45. Держава як соціальне явище в суспільстві
- •46. Держава як юридичне поняття.
- •47. Поняття та ознаки правової держави.
- •Верховенство права
- •48. Права людини: поняття, історичний розвиток, сучасне значення.
- •49. Види та покоління прав людини.
- •50. Система захисту прав людини. Значення інституту омбудсмена
11. Правові акти: поняття та види. ???
12. Поняття, ознаки та види нормативно-правових актів.
Правотворчість— юридична діяльність компетентних (уповноважених) органів і організацій щодо прийняття правових норм. Правотворчість виражається у формуванні, систематизації, прийнятті та оприлюдненні нормативно-правових актів. Правотворчий процес -- система взаємозалежних процедур (стадій) при ухваленні, зміні як законів, так і підзаконних актів.
Результат правотворчості — всі нормативно-правові акти: закони, укази, розпорядження, рішення та ін. Вони з'являються внаслідок складної діяльності вищих державних органів, органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації, комерційних і некомерційних організацій, трудових колективів.
Нормативно-правовий акт — це юридичний акт-документ, прийнятий компетентними (уповноваженими) суб'єктами правотворчої діяльності, що вводить у систему права держави нові правові норми і містить ці самі норми.
Ознаки нормативно-правового акта:1) приймається або санкціонується уповноваженими органами держави (правотворчими органами) або народом (через референдум); 2) завжди містить нові норми права або змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків; 3) приймається з дотриманням певної процедури; 4) має форму письмового акта-документа і точно визначені реквізити; 5) публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов'язковою відповідністю автентичності тексту офіційного зразка (в Україні закони публікуються у «Відомостях Верховної Ради України», газетах «Голос України» та «Юридичний вісник України»; постанови Кабінету Міністрів — у збірниках постанов уряду України та газеті «Урядовий кур'єр»; закони і підзаконні акти — у часописі «Офіційний вісник України»).
У чому полягає відмінність між нормативним актом та іншими правовими актами(зокрема, актом тлумачення норм права і актом застосування норм права). По-перше, нормативно-правовий акт містить у собі правові норми, встановлює нові права і обов'язки, яких раніше не було, або змінює (скасовує) 'їх. Інші юридичні акти не встановлюють нових норм права. Акт тлумачення норм права, наприклад, лише пояснює чинні норми. По-друге, нормативно-правовий акт містить норми права загального характеру, тоді як індивідуальний акт (акт застосування норм права) має індивідуальну спрямованість.
Види нормативно-правових актів за юридичною чинністю: закони; підзаконні нормативні акти. Юридична чинність нормативно-правового акта визначається Конституцією і Законом про нормативні акти. Юридична чинність нормативно-правового акта — це його специфічна властивість мати точно позначене місце в ієрархії інших правових актів і залежати за формальною обов'язковістю від того, який орган видав акт, тобто хто є суб'єктом нормотворчості.
Закон (кнституційні та основні; звичайні та надзвичайні)- це нормативно-правовий акт органу законодавчої влади держави або самого народу, який приймається та змінюється в особливому порядку, регламентує найважливіші суспільні відносини і має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів. Юридичні властивості закону:
- він є нормативно-правовим актом органу законодавчої влади, тобто вищого представницького органу держави або самого народу. В Україні право приймати закони належить Верховній Раді України та безпосередньо народові шляхом проведення всенародного голосування (референдуму);
- закони встановлюються для регулювання найважливіших питань суспільного і державного життя.;
- він має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативних актів. Це знаходить свій вираз у тому, що акти всіх інших органів держави повинні відповідати закону і не суперечити йому, крім того, закон може бути скасований або змінений лише тим суб'єктом, який його встановлював;
- для законів встановлюється особливий порядок їхнього прийняття і введення в дію, який закріплюється у конституції та інших спеціальних законах.
Закріплена в законах обов'язкова послідовність певних дій зі створення законів називається законодавчим процесом. Його порядок та стадії в Україні закріплені в Регламенті Верховної Ради України.
Підзаконні нормативно-правові акти— це нормативні акти компетентних органів, що видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання. Види підзаконних нормативно-правових актів в Україні: Укази Президента України; постанови Президії Верховної Ради України; постанови Кабінету Міністрів України; інструкції, розпорядження і накази міністерств, державних комітетів і відомств України; розпорядження глав обласних та районних державних адміністрацій; рішення виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів; нормативні накази та інструкції адміністрації підприємств, установ, організацій.
Види нормативно-правових актів за сферою дії: загальні спеціальні; локальні.
Види нормативно-правових актів за характером волевиявлення:акти встановлення норм права; акти заміни норм права; акти скасування норм права.
Види нормативно-правових актів за галузями законодавства: цивільні; кримінальні; адміністративні; кримінально-процесуальні; адміністративно-процесуальні та ін.
Види правових актів за суб'єктами нормотворчості в Україні:Верховна Рада України — закони і постанови, Верховна Рада Автономної Республіки Крим -- постанови (з питань, що носять нормативно-правовий характер) / рішення (з питань організаційно-розпорядчого характеру); Президент України — укази / розпорядження; Кабінет Міністрів України — постанови і розпорядження; керівники міністерств і відомств — нормативні накази, інструкції, розпорядження, положення, вказівки міністра; Рада Міністрів Автономної Республіки Крим — постанови, рішення і розпорядження, голови місцевих (обласних і районних) державних адміністрацій — розпорядження; місцеві ради народних депутатів, їх виконавчі комітети -рішення і нормативні постанови; керівники їхніх управлінь і відділень — нормативні накази; адміністрація державних підприємств, установ, організацій -нормативні накази, статути, положення та інструкції.