Українська державна академія залізничного транспорту

Складання елементів річного

виробничо-фінансово плану

вантажного вагонного депо

Методичні вказівки

до курсової роботи з дисципліни

“Економіка залізничного транспорту”

спеціальності “Рухомий склад та спеціальна техніка

залізничного транспорту”

спеціалізації „Виробництво, експлуатація та ремонт вагонів”

для студентів 3-5 курсів усіх форм навчання

Харків 2005

Методичні вказівки розглянуті і затверджені до друку на засіданні кафедри „Менеджмент організацій на транспорті”, протокол № 6 від 19 грудня 2005 року.

Призначено для студентів спеціальності “Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту” спеціалізації „Виробництво, експлуатація та ремонт вагонів” для студентів 3-5 курсів усіх форм навчання

Склали:

проф. Балака Є.І.

ст.викл. Тимофєєва

к.т.н., доцент Калабухін Ю.Є.

Рецензент:

проф. М.Д.Жердєв

Вступ

Мета курсової роботи – закріплення знань, отриманих студентами при вивченні дисципліни «Економіка залізничного транспорту», виконанні техніко-економічних розрахунків, розробці виробничо-фінансового плану вагонного депо.

Показники роботи вагонного депо по обсягу технічного обслуговування, поточного і деповського ремонтів вантажних вагонів наведені в якості початкового матеріалу. Вихідні дані, що наведені в таблиці обираються згідно варіанту, де позначка ٭ відповідає останній цифрі шифру, а ٭٭ передостанній цифрі шифру.

Завдання містить необхідні норми та показники роботи вагонного депо, близькі до реальних виробничих умов. На основі цих даних студенти визначають економічну ефективність іноваційного заходу, що дозволяє знизити поточні витрати на деповський ремонт і виходячи з цього складають річний виробничо-фінансовий план вантажного вагонного депо. План складається з наступних розділів:

1. План інноваційних заходів (з розрахунком економічної ефективності).

2. Планування обсягових показників.

3. План із праці.

4. Планування експлуатаційних витрат.

5. Собівартість вимірювачів роботи вагонного депо.

6. Утворення доходів і нормативного прибутку у вагонному депо.

7. Показники ефективності вагонного депо.

Методика виконання роботи

1 Розрахунок економічної ефективності іноваційного заходу

У вагонному депо пропонується впровадження нового інструмента з метою зниження витрат при деповському ремонті вантажних вагонів. В основі заходу лежить заміна інструменту (різальні пластини та державки різців), який використовується в вагонному депо, на новий, сучасний інструмент.

При впровадженні нового заходу збільшуються поточні витрати по деповському ремонту вагонів за рахунок збільшення витрат на придбання різальних пластин, а також зменшуються за рахунок підвищення стійкості нових різальних пластин, збільшення строку служби корпусів інструменту та зменшення фонду заробітної плати робітників, які зв’язані з обробкою поверхні ободу колеса (токарів).

Витрати, необхідні для придбання різальних пластин (в розрахунку на 1-у колісну пару) визначають по формулі:

(1.1)

де t_маш - основний час обробки колісної пари, хв.;

S_н - вартість різальної пластини, грн.;

Т - середня стійкість інструменту, хв.;

n - кількість граней різальної пластини, шт.

Витрати, необхідні для придбання державок різців (в розрахунку на 1-у колісну пару) визначають по формулі:

(1.2)

де S_м - вартість державки, грн.;

N – термін використання державки, год

Розрахунок витрат на придбання різальних пластин і державок різця проводиться до впровадження заходу та після впровадження заходу на підставі даних приведених в таблиці 2.

Таблиця 2 – Вихідні дані

Найменування показника	До впровадження заходу	Після впровадження заходу
1 Машинний час обробки колісної пари, хв.	20	12
2 Штучний час обробки колісної пари, хв.	23	15
3 Середня стійкість інструменту, хв.	30	65
4 Вартість різальної пластини, грн..	20	24
5 Вартість державки, грн.	32	32
6 Кількість граней різальної пластини, шт	8	8
7 Термін використання державки, год	450	500
8 Вартість науково-дослідних робіт, грн.	-	3000

Заробітна плата токаря, який зайнятий обробкою поверхні ободу колеса визначається за формулою:

(1.3)

де t_шт – штучний час обробки колісної пари, хвил;

С_ток – годинна тарифна ставка токаря, грн.;

В_д – додаткова заробітна плата, % (прийняти 24%);

В_с – відрахування у соцстрах, % (прийняти 39%)

В_вис - винагородження за вислугу років, % (прийняти 6,4%).

Розрахунок заробітної плати токаря проводиться до впровадження заходу та після впровадження заходу. Годинна тарифна ставка приймається згідно з діючим наказом та уточнюється викладачем.

Розрахунок витрат до впровадження нового інструменту та після впровадження нового інструменту визначається за формулами:

(1.4)

(1.5)

де З₁ – витрати на обробку 1-ї колісної пари до впровадження заходу, грн..;

З₂ - витрати на обробку 1-ї колісної пари після впровадження заходу, грн..;

Річну програму ремонту колісних пар з обточуванням в вагонному депо визначається виходячи з наступного:

1. ремонту підлягають всі колісні пари вагонів, які проходять деповський ремонт (ДР);

(1.6)

де - річна програма деповського ремонту вагонів, ваг.

2. обточці підлягає 60% колісних пар

(1.7)

де - кількість колісних пар, які підлягають обточці, од.

Економічний ефект від здійснення заходу визначається за весь життєвий цикл проекту і визначається за формулою

Э_т = (1.8)

де Э_t – економічний ефект від здійснення заходу в році t життєвого циклу;

З_1,t – вартісна оцінка витрат до впровадження заходу в році t життєвого циклу;

З_2,t – вартісна оцінка витрат після впровадження заходу в році t життєвого циклу;

n – кількість років життєвого циклу проекту;

α_t – коефіцієнт приведення затрат до розрахункового року.

Економічний ефект розраховується на кожен рік життєвого циклу проекту окремо, з приведенням його до розрахункового року. Розрахунковим роком слід приймати останній рік життєвого циклу проекту.

Економічний ефект розраховується при умові, що річна програма ремонту колісних пар не змінюється.

Життєвий цикл заходу складає п’ять років, що визначається очікуваннім періодом морального старіння нового інструменту.

Приведення економічного ефекту року t до останнього року життєвого циклу називається компаундуванням. З цією метою для кожного року t життєвого циклу проекту визначається відповідний коефіцієнт приведення (α_t).

Коефіцієнт приведення витрат різних років життєвого циклу заходу до розрахункового року останнього року життєвого циклу заходу визначається за формулою:

(1.9)

де Е – середня річна ставка комерційних банків за депозитними внесками. При 20% річних Е=0,2;

І – середньорічний темп інфляції, що прогнозується в період здійснення проекту (5%);

t_k – кількість років, що відділяють розрахунковий рік від року, витрати якого приводяться до розрахункового року.

Розрахунок економічного ефекту зводимо в таблицю 3.

Таблиця 3 – Розрахунок економічного ефекту від впровадження нового інструменту

Показники		Роки розрахункового періоду
1. Річна програма ремонту колісних пар, од.
2. Витрати на обточку 1-ї колісної пари до впровадження нового інструменту, грн
3. Витрати на обточку річної програми колісних пар до впровадження нового інструменту, тис. грн
4.Одноразові витрати на НДР, тис.грн.
5. Витрати на обточку 1-ї колісної пари після впровадження нового інструменту, грн
6. Витрати на обточку річної програми колісних пар після впровадження нового інструменту, тис. грн
7. Економічний ефект, тис. грн.
8. Коефіцієнт приведення затрат до розрахункового року
9. Економічний ефект з урахуванням коефіцієнту приведення, тис.грн
10. Економічний ефект з наростаючим підсумком, тис.грн.

2 Планування обсягу роботи

Для вантажного вагонного депо передбачаються такі обсягові показники: деповський ремонт вантажних вагонів; поточний ремонт порожніх вагонів при підготовці до перевезення на спеціалізованих пунктах; технічне обслуговування вантажних вагонів на станції (або прослідування через ПТО); поточний ремонт вантажних вагонів з відчепленням; кількість спеціальних вагонів, підготовлених під навантаження.

На основі виробничої програми (таблиця 1) і коефіцієнтів приведення у роботі необхідно розрахувати обсяг приведеної продукції. За одиницю приведеної продукції вагонного депо прийнята трудомісткість технічного обслуговування і ремонту фізичного вантажного вагона, який проходить через ПТО вагонів.

Приведену продукцію вагонного депо визначають як добуток виробничої програми на перевідні коефіцієнти.

Початково необхідно визначити “приведені вагони” на деповському ремонті з урахуванням коефіцієнтів приведення, наведених у таблиці 4 і розрахунки занести у таблицю 5.

Таблиця 4 - Коефіцієнти приведення вагонної продукції різної трудомісткості на деповському ремонті вагонів у приведені вагони

Тип і технічний стан рухомого складу	Коефіцієнти приведення при деповському ремонті
Вантажні вагони
Піввагон чотиривісний
а) з нормальним обсягом робіт б) з підвищеним обсягом робіт або просроченним строком заводського ремонту	1,0 1,8
Критий вагон а) з нормальним обсягом робіт б) з підвищеним обсягом робіт	1,5 3,0
Разом

Таблиця 5 - Приведення програми деповського ремонту вагонів у приведені вагони

Тип вагона	Програма деповського ремонту	Коефіцієнти приведення при деповському ремонті	Приведені вагони
1	2	3	4
			графа 2 *графу 3
Разом

Для визначення усієї приведеної продукції, обчислюваної по експлуатації у “фізичних вантажних вагонах, які проходять через ПТО”, необхідно використовувати коефіцієнти, наведені у таблиці 6.

Таблиця 6 - Перелік робіт, обчислюваних при експлуатації і коефіцієнти приведення на цих роботах вагонної продукції різної трудомісткості у “фізичні вантажні вагони, які проходять через ПТО”

Тип рухомого складу, вид обслуговування і ремонту	Коефіцієнти приведення
1	2
Вантажні вагони
а) технічне обслуговування вантажних вагонів на станціях, фізичний вагон (ст.148)	1,0
б) поточний ремонт порожніх вагонів при підготовці їх до перевезень на спеціалізованих пунктах (ст.143,144)	5,0
в) те ж, під навантаження на інших пунктах, фізичний вагон	6,6
г) очищення, промивання критих та ізотермічних вагонів, фізичний вагон (ст.140)	9,0
д) технічне обслуговування вантажних вагонів з відчепленням, фізичний вагон (ст.145)	16,0
е) деповський ремонт вагонів, фізичний вагон (ст.151)	100,0

Розрахунок загальної програми продукції наведено у таблиці 7.

Таблиця 7 - Планова програма приведеної продукції вагонного депо (п_привед)

Вид обслуговування та ремонту	Номер статті витрат	Програма на плановий рік	Коефіцієнт приведення	Приведена продукція, фізичні вантажні вагони, які проходять через ПТО
1	2	3	4	5
З таблиці 6	140 143, 144 145 148 151			(графа 3*графу 4)
Разом

4. План з праці

Для визначення планової кількості робітників необхідно знати фонд робочого часу одного робітника у планованому періоді.

На залізничному транспорті для робітників з нормальною тривалістю робочого дня при пятидобовому робочому тижні з вісьмома годинами робочого часу середньомісячна норма робочого часу прийнята рівною 170,9 год. Виходячи з цього при безперервній цілодобовій роботі розрахункове число змін складає 730:170,9=4,3 (730 – середньомісячна розрахункова кількість годин – 365*24:12).

Визначають явкову та спискову планову кількість робітників.

Явкову кількість Ч_яв розраховують на основі планового обсягу роботи, типових нормативів кількості робітників або трудомісткості і затвердженого відділенням залізниці завдання по збільшенню продуктивності праці:

, (3.1)

, (3.2)

де Н – трудомісткість одиниці роботи, люд.год;

п – кількість одиниць роботи за рік;

Т_н – норма робочого часу за рік, год;

Ч_сп – типові нормативи кількості робітників, чол;

К_пт – завдання по збільшенню продуктивності праці.

Загальну спискову кількість робітників визначається за формулою

Ч_сп=Ч_яв(1+К_зам), (3.3)

К_зам=К_від+К_хв+К_д.о.

де К_від – коефіцієнт заміщення робітників, які знаходяться у відпустці (К_від=0,09);

К_хв - коефіцієнт заміщення робітників, які відсутні по хворобі

(К_хв =0,025);

К_д.о - коефіцієнт заміщення робітників, які виконують державні обовязки (К_д.о =0,01).

Спискову чисельність робітників без урахування хворих та виконуючих державні обов´язки визначається за формулою

Ч_без…=Ч_яв(1+ К_від), (3.3)

Чисельність робітників пунктів комплексної підготовки до перевезень критих вагонів, планують по ст.140 “Номенклатури витрат по основній діяльності залізниць України”, визначають на основі типових нормативів (таблиця 8) і кількості фізичних вагонів, оброблюваних у середньому за зміну, за формулою (3.5).

Кількість фізичних вагонів, оброблюваних за зміну (Nзм), визначається за формулою

, (3.5)

де n_рік – кількість оброблюваних вагонів на пункті комплексної підготовки депо (у завданні);

2 – кількість змін у добу.

Таблиця 8 - Нормативи чисельності для комплексної підготовки критих вагонів до перевезень з використанням вагономийної машини

Професія	Тариф, розряд роботи	Явкова чисельність робітників при кількості фізичних вагонів, оброблюваних за зміну
		40	45	50	55	60
Оглядач-ремонтник вагонів	5	1	1	2	2	2
Машиніст мийної установки	3	1	1	1	1	1
Мийник-прибиральник рухомого складу	2	4	4	4	4	5
Електрозварювальник ручної зварки	4	0,5	0,5	1	1	2
Столяр	3,9	2,5	3	3,5	4	4,5
Тракторист	3	1	1	1	1	1
Разом		10,0	10,5	12,5	13,0	15,5

Трактористи передбачені тільки у денну зміну (при наявності трактора).

При підготовці критих вагонів до перевезень з використанням стаціонарної вагономийної машини передбачені машиністи дизельної установки із розрахунку один чоловік.

Чисельність робітників, зайнятих поточним ремонтом порожніх вагонів при підготовці їх до перевезень на спеціалізованих пунктах та при підготовці їх під навантаження на інших пунктах (ст.143, 144), визначають на основі типових нормативів (таблиця 9) і обсягу роботи (в завданні) за формулою (3.5).

Таблиця 9 - Нормативи чисельності для поточного ремонту порожніх вагонів при підготовці їх до перевезень на спеціалізованих пунктах та при підготовці їх під навантаження на інших пунктах

Професії	Тариф, розряд роботи	Явочна чисельність робітників при кількості фізичних вагонів, оброблюваних вагонів
		10	20	30	40	50	60
1	2	3	4	5	6	7	8
Оглядач-ремонтник вагонів(по машині) гальма буксового вузла Електрозварювальники ручної зварки	6 4 3 4,4	0,4 0,3 0,3 0,8	0,6 0,5 0,5 1,6	1,0 0,8 0,8 2,4	1,2 1,0 1,0 3,2	1,6 1,3 1,3 4,0	1,8 1,3 1,5 4,8
Газорізчики Столяри Разом	4,4 3,3	0,2 0,4 2,7	0,4 0,8 5,0	0,6 1,2 7,7	0,8 1,6 10,2	1,0 2,0 13,0	1,2 2,4 15,5

Для проміжних значень кількість оброблюваних вагонів, норматив чисельності визначається інтерполяцією з округленням до одного знака після коми.

Чисельність робітників, зайнятих технічним обслуговуванням вантажних вагонів на станціях, визначається на основі типових нормативів чисельності та обсягу робіт (в завданні) за формулою (3.6) і відноситься на ст.148 номенклатури витрат. Нормативи чисельності наведені у таблиці 12.

Кількість поїздів, оброблюваних на ПТО (N) за зміну, визначають за формулою

, (3.6)

де n_рік – кількість вагонів, прослідуючих через ПТО (у завданні), за рік, фіз. ваг;

m – кількість фізичних вагонів у поїзді.

Нормативи чисельності робітників на ПТО повинні застосовуватися з поправочними коефіцієнтами до чисельності у залежності від середньої (у річному обчисленні) довжини поїзда (кількість фізичних вагонів у поїзді).

Таблиця 10 - Поправочні коефіцієнти до чисельності робітників на ПТО у залежності від довжини поїзда

Довжина поїзда у фізичних вагонах	70	65	60	55	50	45	40	35	30
Коефіцієнт К	1,27	1,18	1,09	1,0	0,91	0,82	0,73	0,64	0,55

Таблиця 11 - Нормативи чисельності робітників у пунктах технічного обслуговування вагонів поїздів свого формування з використанням самохідних машин (бригада комплексна, з сполученням професій оглядача вагонів і слюсаря)

Найменування професій	Тарифний розряд роботи	Явкова чисельність робітників при кількості поїздів, оброблюваних за зміну
		28	32	36	38	40	42	44	46	48	50
Парк прибуття
Оглядач- ремонтник вагонів	5	6,5	7,5	8,4	8,9	9,4	9,8	10,3	10,7	11,2	11,7
Оператор ПТО (по розєднанню рукавів)	3	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
Оператор ПТО	3	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
Разом		8,5	7,5	10,4	10,9	11,4	11,8	12,3	12,7	13,2	13,7
Парк відправлення
Оглядач-ремонтник вагонів на машині	6	5,8	6,8	7,6	8,0	8,4	8,8	9,2	9,8	10,2	10,6
Слюсар по ремонту рухомого складу вагонів	4	7,7	8,9	10,0	10,6	11,7	11,7	12,2	12,8	13,5	13,0
Оглядач-ремонтник вагонів	5	5,2	6,0	6,7	7,1	7,5	7,8	8,2	8,6	9,0	9,3
Слюсар по ремонту буксового вузла	3	2,8	3,2	3,6	3,8	4,0	4,0	4,4	4,6	4,8	5,0
Оператор ПТО	3	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
Разом		22,5	25,9	28,9	30,5	32,0	33,5	35,0	36,6	38,4	39,8
Усього, розрахункова явкова чисельність		31,0	35,4	39,3	41,4	43,4	45,3	47,3	49,3	51,6	53,5

Крім того, у пунктах технічного обслуговування вагонів, розміщених на сортувальних та дільничих станціях, нормативи чисельності повинніі використовуватися з поправочними коефіцієнтами до чисельності у залежності від відстані між вказаними пунктами.

Таблиця 12 - Поправочні коефіцієнти до чисельності робітників на ПТО у залежності від відстані між ПТО

Відстань (не більш), км	100	125	150	175	200 та більше
Коефіцієнт К1	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0

Нормативи чисельності для умов ПТО, що розглядається, записати у графу таблиці 13 і помножити на поправочні коефіцієнти, які характеризують відхилення довжини оброблюваних поїздів (К) і відстань між ПТО (К₁).

Розрахунок явкової чисельності робітників ПТО виконують у таблиці 13, явкову кількість робітників округляють до цілого числа.

Таблиця 13 - Спискова чисельність робітників на ПТО вагонів

Професія робітника і його спеціалізація	Тарифний розряд робітника	Явкова чисельність робітників при роботі в одну зміну, чол.		Явкова чисельність робітників при цілодобовій роботі (4,3 зміни)	Спискова чисельність робітників, чол
					усього	у тому числі без урахування хворих та виконуючих державні обовязки
		за типовим нормативом (табл.11)	з урахуванням поправочних коефіцієнтів (за діючою технологією)
1	2	3	4	5	6	7
Дані з таблиці 12
Разом по ст.148

Чисельність робітників, зайнятих поточним ремонтом з відчепленням, планують по ст.145 “Поточний ремонт вантажних вагонів з відчепленням (ТОв-2)” і визначають за формулою

, (3.7)

де N_від – програма ремонту з відчепленням за рік, фіз.вагони;

t_від – середня трудомісткість ремонту з відчепленням фізичного вагона, люд. год винагородження за вислугу років 5,5 люд. год);

К_т.п. – коефіцієнт, ураховуючий технологічні перерви у роботі (прийняти 1,05);

Т_р – річний фонд робочого часу, год;

К_пп – коефіцієнт підвищення продуктивності праці у плановому періоді.

Розрахункову чисельність робітників на потоковому ремонті вагонів з відчепленням (ст.145) треба розподілити за професіями і розрядами кваліфікації у процентному відношенні, указаному у таблиці 14.

Таблиця 14 - Розподілення робітників за професіями і розрядами

Найменування професій і посад	Розряд робітника	Процент розподілення робітників	Явкова чисельність робітників	Спискова чисельність робітників, чол
				усього	у тому числі без урахування хворих та виконуючих державні обовязки
1	2	3	4	5	6
Слюсарі з ремонту рухомого складу Електрогазо-зварювальники Столяри Маляри	4 4 4 2	50 16 25 9
Разом		100

Чисельність робітників, зайнятих деповським ремонтом платформ (ст.151) визначають з програми деповського ремонту вагонів і трудомісткості одиниці ремонту

, (3.8)

де N_д – програма деповського ремонту платформ, фіз. ваг;

t_д – трудомісткість деповського ремонту платформ, люд. год;

Т_р – річний фонд робочого часу одного робітника, люд. год;

К_пп – коефіцієнт підвищення продуктивності праці у плановому періоді.

Норми витрат трудомісткості до впровадження іноваційного заходу наведено у таблиці 15.

Таблиця 15 - Норми витрат трудомісткості на одиницю деповського ремонту (фізичний вагон) в умовах депо до впровадження заходу.

Тип вагона	Трудомісткість, люд. год.
Піввагон 4-осний: з нормальним обсягом робіт з підвищеним обсягом робіт	20 36
Критий: з нормальним обсягом робіт з підвищеним обсягом робіт	25 50

Розрахунки зводяться у таблицю 16.

Таблиця 16 - Розрахунок чисельності робітників на деповський ремонт вагонів до впровадження іноваційного заходу (ст.151)

Тип вагона	Програма ремонту	Трудомісткість на одиницю, люд. год	Загальна трудомісткість, люд.год	Річний фонд робочого часу з урахуванням Кпп	Явкова чисельність робітників, чол
1	2	3	4	5	7
Піввагон чотиривісний	з завдання	з таблиці 15	графу 3 графу 2	Тр* Кпп	графа 4 графу 5
з нормальним обсягом робіт
з підвищеним обсягом робіт
Критий
з нормальним обсягом робіт
з підвищеним обсягом робіт
Разом

Розрахункову чисельність робітників на деповському ремонті до впровадження іноваційного заходу необхідно розподілити за професіями і розрядами кваліфікації у процентному відношенні, указаному у таблиці 17.

Таблиця 17 - Розподілення чисельності робітників на деповському ремонті за професіями і розрядами до впровадження заходу

Найменування професії, посади	Розряд робітника	Розподілення робітників, %	Явкова чисельність робітників
Слюсар з ремонту рухомого складу Також Електрозварювальник	4 5 5	23,6 27,3 9,1
Газорізчик Токар Маляр Стругальник Також Оператор правильної машини Машиніст крана	5 4 3 4 3 4 5	3,6 3,6 7,4 3,6 3,6 9,1 9,1
Разом по ст.151		100

Чисельність робітників з деповського ремонту платформ після впровадження нового інструменту визначається з урахуванням зміни трудомісткості обточування колісної пари. Зміна трудомісткості обточування колісної пари розраховується за формулою:

t_д,2 = t_д,1 - ∆t_д (3.9)

де t_д,1 – трудомісткість на одиницю ремонту в умовах депо до впровадження нового інструмента, люд.год;

∆t_д – зниження трудоміскості внаслідок впровадження нового інструмента, люд.год.

Зниження трудомісткості розраховується за формулою:

∆t_д = t_шт,1 - t_шт.,2 (3.10)

де t_шт,1 – трудомісткість обточки 1-ї колісної пари до впровадження заходу, люд.год;

t_шт.,2 - зниження трудомісткість обточки 1-ї колісної пари після впровадження заходу, люд.год.

Зниження трудомісткості визнають за даними таблиці 2, пункт 2.

Норми витрат трудомісткості деповського ремонту платформ після впровадження іноваційного заходу наведено в таблиці 18.

Таблиця 18 - Норми витрат трудомісткості на одиницю ремонту (фізичний вагон) в умовах депо до впровадження заходу.

Тип вагона	Трудомісткість, люд. год.
	до впровадження заходу	після впровадження заходу
Піввагон 4-осний: з нормальним обсягом робіт з підвищеним обсягом робіт	20 36
Критий: з нормальним обсягом робіт з підвищеним обсягом робіт	25 50

Впровадження нового інструменту дозволяє знизити трудомісткість токарної операції при обточці колісних пар і, як наслідок, скоротити чисельність токарів. Чисельність токарів після впровадження нового інструмента визначається за формулою:

, (3.11)

Чисельність робітників інших професій залишається без зміни.

Розподілення чисельності робітників на деповському ремонті за професіями і розрядами після впровадження заходу заносимо в таблицю 19.

Таблиця 19 - Розподілення чисельності робітників на деповському ремонті вагонів за професіями і розрядами після впровадження заходу

Найменування професії, посади	Розряд робітника	Явкова чисельність робітників, чол	Спискова чисельність робітників, чол
			усього	у тому числі без урахування хворих та виконуючих державні обовязки
Слюсар з ремонту рухомого складу Також Електрозварювальник	4 5 5
Газорізчик Токар Маляр Стругальник Також Оператор правильної машини Машиніст крана	5 4 3 4 3 4 5
Разом по ст.151