Лабораторна робота №1. Структури слідування. Мета: вивчення основ побудови алгоритмів та основних операторів, які використовуються для вирішення задач, що мають структуру слідування
Порядок виконання лабораторної роботи:
1 – провести лабораторне дослідження на тестовому прикладі;
2 – виконати індивідуальні завдання;
3 – оформити результати досліджень в журналі.
ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ
Етапи вирішення задач на ЕОМ:
І етап – формалізація задачі (постановка задачі, вибір чисельного методу вирішення, формалізація або математичне формулювання задачі).
Постановка задачі — точна формулювання умови задачі з описом вхідної та вихідної інформації та способів розрахунку.
Ідентифікатор – лексична послідовність допустимих символів, яка визначає суть (аналогічно концепції «ім'я»).
Всі характеристики ідентифікаторів - назва, вміст, тип даних1, що зберігаються та формат їх виведення заносяться до таблиці, ідентифікаторів.
Проведемо аналіз даних.
Данні можна класифікувати за зміненням в процесі вирішення задачі на сталі (const – величини, що не змінюються в процесі вирішення задачі) та змінні (var – величини, значення яких може змінюватися в процесі вирішення задачі).
Данні можна класифікувати за порядком обробки на вхідні (що поступають на вході задачі та використовуються для її вирішення), розрахункові (вказують порядок розрахунків в задачі) та вихідні (що отримуються в результаті вирішення задачі та можуть бути представлені у вигляді документів, кадрів на екрані монітора, інформації в базі даних, вихідного сигналу пристрою управління).
Розрахункові дані в свою чергу можна класифікувати на проміжні (на основі яких проводяться подальші розрахунки) та підсумкові (які отримуються користувачем по закінченню вирішення задачі).
ІІ етап – алгоритмізація (складання схеми алгоритму, вибір структури даних).
Алгоритм – це система точних і зрозумілих приписань про вміст і послідовність виконання кінцевого числа дій, необхідних для вирішення задач даного типу. Слідування – алгоритмічна конструкція, яка характеризується послідовним розміщенням дій, які складають алгоритм (визначення змінних та сталих, розрахунків проміжних і підсумкових значень, виведення результатів обчислення).
Технологія проектування алгоритмів слідування включає:
1 – введення початкових даних;
2 – розрахунки проміжних та вихідних даних у відповідному порядку;
3 – виведення результатів.
Умовні позначення символів (блоків) та функції, які відображаються ними
Спосіб обчислення частинами використовується наразі складних математичних розрахунків.
ІІІ етап – програмування (написання програми алгоритмічною мовою).
Програмування задачі – запис розробленого алгоритму алгоритмічною мовою.
Програма - дані, призначені для управління конкретними компонентами системи обробки інформації з метою реалізації певного алгоритму. [ГОСТ 19781-90. ЕСПД. Терміни та визначення]
Розглянемо структуру програми:
1 – Визначення типу вхідних та розрахункових даних:
QB підтримує наступні типи числових даних: INTEGER - ціле число; LONG - довге ціле число; SINGLE - десяткове число звичайної точності; DOUBLE - десяткове число подвійної точності. Одним з операторів визначення типу даних є оператор DIM.
|
Формат оператора DIM: |
|
Dіm ім’я_змінної [As Tun_змінної] [, ім’я_змінної: [As Tun_ змінної]]… |
Наприклад, для тестової задачі оператор DIM може мати вигляд:
1) DIM b, a, x, h1, h2, y