 
        
        - •1. Вихідні дані.
- •2. Основне призначення та загальна будова стрілочного приводу.
- •3. Вибір електродвигуна.
- •4. Кінематичний і силовий розрахунок передаточного механізму.
- •5. Визначення основних розмірів зубчастих коліс.
- •6. Конструювання другого проміжного валу.
- •7. Розрахунок на міцність 2-го проміжного валу.
- •8. Розрахунок підшипників і шпонкового з’єднання другого проміжного валу.
- •На кожному з коліс будується по три зубці. При цьому одна з пар зубців контактує у полюсі зачеплення. Для виконання цієї процедури рекомендується виконати такі процедури.
- •Список літератури:
5. Визначення основних розмірів зубчастих коліс.
Для побудови у масштабі розгорнутої кінематичної схеми приводу і робочих креслень другого проміжного валу-шестерні та зубчастого колеса 2 визначаємо розміри зубчастих коліс.
Радіус ділильного кола колеса

 (5.1)
(5.1)
де  
 – модуль зачеплення,
– модуль зачеплення,
 –  кількість зубців зубчастого колеса.
–  кількість зубців зубчастого колеса.
 мм,
мм,
 мм,
мм,
 мм,
мм,
 ,
,
 мм,
мм,
 мм.
мм.
Ширина зубчастих коліс визначається за обраною відносною шириною шестерні
           
                                   
 (5.2)
(5.2)
та колеса
   
 (5.3)
(5.3)
де  
 ,
, – ширина та діаметр ділильного кола
шестерні,
– ширина та діаметр ділильного кола
шестерні,
 – ширина зубчастого колеса,
– ширина зубчастого колеса,
 – міжосьова відстань пари зубчастих
коліс.
– міжосьова відстань пари зубчастих
коліс.
Міжосьові відстані дорівнюють
 а12
= r1 +
r2 = 11,25
+ 51 = 62,25;
а12
= r1 +
r2 = 11,25
+ 51 = 62,25;
а34 = r3 + r4 = 14 + 62 = 76;
а56 = r5 + r6 = 22,5 + 79,5 = 102.
 У
відповідності з рекомендаціями для
першого і другого ступеня (несиметричне
розташування коліс відносно опор)
приймаємо
У
відповідності з рекомендаціями для
першого і другого ступеня (несиметричне
розташування коліс відносно опор)
приймаємо ,
а для третього ступеня (консольне
розташування шестерні) приймаємо
,
а для третього ступеня (консольне
розташування шестерні) приймаємо .
.
Визначаємо 
 за формулою
за формулою
           
                               
 ,
                           (5.4)
,
                           (5.4)
де 
 – передаточне число розглядає мого
ступеня.
– передаточне число розглядає мого
ступеня.
 ,
,

 .
.
Для сьомої шестерні задаємось 
 .
.
Далі за відомою відносною шириною визначаємо дійсні значення ширини шестерень та коліс
 ,
,
 ,
,
 ,
,
 ,
,
 ,
,
 ,
,
 .
.

При остаточному призначенні розмірів
приймаємо ширину шестерні на 
 більше ширини колеса.
більше ширини колеса.
Остаточно приймаємо:
bk2=20мм;bk4=24мм;bk6=22мм;bш1=22мм;bш3=30мм;bш5=28мм;bш7=50мм.
Визначаються діаметри кола вершин і
западин зубчастого колеса 2 і шестерні
3. При цьому приймається рівнозміщена
передача з коефіцієнтом зміщення 
 .
.
Діаметр кола вершин визначається за формулою:
	
де  
 – коефіцієнт висоти головки зубця.
– коефіцієнт висоти головки зубця.
При цьому колесо має від’ємне зміщення, а шестерня – додатне.
 


             
                             


Діаметр кола западин:
	 
	
де  
 –  коефіцієнт радіального зазору.
–  коефіцієнт радіального зазору.


6. Конструювання другого проміжного валу.
Метою розділу є розробка конструкції
проміжного вала з визначенням його
основних розмірів – проектувальний
розрахунок вала. Початковими даними
для вирішення цієї задачі є ширина
зубчатої шестерні 3, колеса 2 і крутний
момент 
 .
.
За умовами на конструювання відповідні ділянки вала з’єднуються з вихідним зубчастим колесом 2 і підшипниками кочення 1. Шестерня 3 виконана за одне ціле з валом. Це відповідає реальній конструкції проміжного вала. Проектувальний розрахунок передбачає визначення діаметру вала, діаметру під підшипник і довжини кожної з позначених ділянок.
Діаметр вала визначається з розрахунку тільки на кручення при знижених допустимих напруженнях

                                        
 (6.1)
(6.1)
де  
 – допустиме дотичне напруження (для
редукторних валів
– допустиме дотичне напруження (для
редукторних валів );
);
.                                        
          Отриманий діаметр вала збільшуємо
з урахуванням ослаблення шпонковим
пазом 

Діаметр вала під підшипник
             
                              
 (6.2)
(6.2)
             
                               

За визначеним діаметром підбираємо радіальний шариковий підшипник легкої серії з [7, арк 28, дод. Б] (№ 200 у котрого ширинаВ=9 мм).
Довжина ділянки вала під підшипник
                                 
 (6.3)
   (6.3)
де  
 – фаска.
– фаска.
ln=9+1=10
Довжина ділянки вала 

                                     
 (6.4)
(6.4)
l1 = 1,3.16=20.8 мм
 Приймаємо
      l1
= 20,5 мм.
Приймаємо
      l1
= 20,5 мм.
Повна довжина вала
             
                         
 
	

 (6.5)
                              (6.5)
Відстань між серединами колеса 2 і лівої опори вала
             
                   

                               
 (6.6)
                            (6.6)
Відстань між серединами шестерні 3 і правої опори вала
             
                      
 
	
      
                           
 (6.7)
                            (6.7)
Відстань між серединами правої і лівої опор
                      
 
	
                       +
+
 (6.8)
                              (6.8)
Тоді
             
                          

     
                                

(6.9)
             
                          
 
	
     
                                  
 (6.10)
(6.10)

 Для виготовлення вала використовуємо
сталь 40Х, для якої допустиме напруження
Для виготовлення вала використовуємо
сталь 40Х, для якої допустиме напруження .
.
