2. Розрахунки збитків за типами надзвичайних ситуації

Розрахунки збитків за типами НС здійснюється за методикою [2].

Збитки від наслідків НС поділяються на види залежно від завданої фактичної шкоди. Загальний їх обсяг розраховується, як сума основних локальних збитків відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули. За класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС:

- державний,

- регіональний,

- місцевий,

- об’єктовий.

Розрахунок збитків при НС (З, грн.) здійснюється за наступною загальною формулою [2]:

З=Н_р+М_р+М_п+Р_с/г+М_тв+Р_л/г+Р_рек+Р_пзф+А_ф+В_ф+З_ф, (2.1.)

де Н_р – утрати життя та здоров’я населення, (грн.);

М_р – руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції, (грн.);

М_п – збитки від не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва в НС, (грн.);

Р_с/г – вилучення або порушення сільськогосподарських угідь, (грн.);

М_тв – утрати тваринництва, (грн.),

Р_л/г – утрати деревини та інших лісових ресурсів, (грн.);

Р_рек – знищення або погіршення якості рекреаційних зон, (грн.);

Р_пзф – збитки, заподіяні природно-заповідному фонду, (грн.);

А_ф – забруднення атмосферного повітря, (грн.);

В_ф – забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря, (грн.);

З_ф – забруднення земель несільськогосподарського призначення, (грн.).

Розмір збитків від утрати життя та здоров’я населення (Н_р, грн.) визначається за формулою [2]:

Н_р=ΣВ_трр+ΣВ_дп+ΣВ_втг, (2.2.)

де ΣВ_трр – утрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва (грн.) розраховуються за формулою [2]:

ΣВ_трр=M_лN_л+M_тN_т+М_іN_і+M_зN_з, (2.3.)

де М_л, М_т – утрати відповідно від легкого та тяжкого нещасного випадку, (див. табл. 2.1.);

М_і, М_з, – утрати відповідно від отримання людиною інвалідності та загибелі, (див. табл. 2.1.);

N – кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.

Таблиця 2.1.

Показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва [2]

Вид нещасного випадку	Втрати на одну людину, грн.
Легкий нещасний випадок з утратою працездатності до 9 днів	Мл=280
Тяжкий нещасний випадок без встановлення інвалідності з втратою працездатності понад 9 днів	Мт=6500
Тяжкий нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий отримав інвалідність з втратою працездатності понад 3980 днів	Мі=37000
Нещасний випадок, що призвів до загибелі: Дорослої людини віком до 60 років Дитини віком до 16 років	Мз=47000 Мз=22000

Примітка. Збитки від загибелі працюючого не повинні бути менше ніж його п’ятирічний заробіток, тобто сума втрат від загибелі дорослої людини може бути більшою, ніж зазначена в таблиці 2.1.

ΣВ_дп – витрати на виплату допомоги на поховання, розраховуються за формулою [2], (грн.):

ΣВ_дп=М_дп·N_з, (2.4.)

де М_дп – допомога на поховання визначається за даними органів соціального забезпечення, (грн.);

N_з – кількість загиблих, осіб у наслідок НС.

ΣВ_втг – витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника, (грн.), розраховуються на кожну дитину за формулою [2], (грн.),:

ΣВ_втг=12·М_втг·(18-В_д), (2.5.)

де 12 – кількість місяців у році;

М_втг – розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття – 18 років за даними органів соціального забезпечення, (грн.), для розрахунків може бути прийнятий М_втг=1037 (грн.);

В_д – вік дитини, (повних років).

Розмір збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції, (М_р, грн.) розраховується за формулою [2]:

М_р=Ф_в+Ф_нв+П_р+П_с+С_и+М_дг, (2.6.)

де Ф_в – збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення, (грн.); складаються зі збитків від повного або часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого призначення та розраховуються за формулою [2], (грн.):

(2.7.)

де ΔР^і – зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації, (грн.);

К^і_а – коефіцієнт амортизації і-го виду основних фондів виробничого призначення;

n – кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані;

Л_в – ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування об’єкта економіки, (грн.).

Ф_нв – збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення, (житла, споруд, комунікацій, будівель допоміжного призначення тощо) (грн.); розраховуються, виходячи із залишкової балансової вартості зруйнованих об’єктів за формулою [2], (грн.):

(2.8.)

де ΔР^і – балансова вартість і-го виду повністю зруйнованих фондів невиробничого призначення внаслідок повного руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації, (грн.);

К^і_ан – коефіцієнт амортизації і-го виду фондів невиробничого призначення;

n – кількість видів фондів невиробничого призначення, що були повністю зруйновані;

Л_нв –ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування об’єкта економіки невиробничого призначення, (грн.).

П_р – розмір збитків від утрат готової промислової та сільськогосподарської продукції, (грн.), розраховується за формулою [2], (грн.):

П_р=П_рn+П_рс, (2.9.)

де П_рn – збитки від утрат готової промислової продукції, (грн.), розраховуються, виходячи з її собівартості або за цінами придбання з урахуванням індексації за формулою [2], (грн.):

(2.10.)

де C^і – собівартість одиниці і-го виду промислової продукції, (грн.);

j^і – кількість втраченої продукції і-го виду, (одиниць);

m – кількість видів промислової продукції, втрачених під час НС, (одиниць).

П_рс – збитки від утрат готової сільськогосподарської продукції (грн.), розраховуються на базі середніх оптових цін для різних регіонів України за формулою [3], (грн.):

(2.11.)

де Ц^і_р – середня оптова ціна і-го виду сільськогосподарської продукції в p-му регіоні, (грн.);

j^і – кількість втраченої сільськогосподарської продукції і-го виду, (одиниць);

m – кількість видів сільськогосподарської продукції, втрачених під час НС, (одиниць).

П_с – збитки від утрат незібраної сільськогосподарської продукції, (грн.), розраховуються на базі показників середньої врожайності основних видів сільськогосподарських культур для різних регіонів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну сільськогосподарську продукцію з урахуванням нездійснених витрат, необхідних для доведення її до товарного виду [3], (грн.):

(2.12.)

де S^і – площа пошкодження і-ї сільськогосподарської культури, (га);

kⁱ – середній коефіцієнт пошкодження посівів і-ї сільськогосподарської культури;

Уⁱ_j – середня очікувана прогностична урожайність i-ї сільськогосподарської культури в j-му регіоні, (т/га);

Цⁱ_j – прогностична середня оптова ціна і-го виду сільськогосподарської продукції в j-му регіоні на час після збирання врожаю, (грн./т);

З^і_дод – витрати, необхідні для доведення всього обсягу втраченої і-ї сільськогосподарської продукції до товарного вигляду, (грн.);

m – кількість видів втраченої незібраної сільськогосподарської продукції.

Розрахунок (П_с) потребує обов'язкового перерахування після збирання врожаю.

С_и – збитки від утрат запасів сировини, напівфабрикатів, необхідних для виробництва продукції та надання послуг, (грн.), розраховуються, виходячи з витрат відповідальних підприємств та організацій на їхнє придбання або із середніх значень оптових цін на сировину, матеріали, напівфабрикати на момент виникнення втрат розраховується за формулою [3]:

(2.13)

де Ц^і_сер – середня оптова ціна одиниці і-ї сировини, матеріалів та напівфабрикатів на момент виникнення втрат, (грн.);

j^і – обсяг втраченої сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

М_дг – збитки від утрат майна організацій, розраховуються, виходячи з його залишкової балансової вартості за формулою [3], (грн.):

(2.14.)

де Р^і – балансова вартість і-го виду втраченого майна організації, (грн.);

К^і_a – коефіцієнт амортизації і-го виду втраченого майна організації;

k^і – індекс зміни цін стосовно часу придбання і-го виду майна;

j^і_орг – кількість втраченого майна організації і-го виду, (одиниць).

Розрахунок збитків від не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва в НС

Розрахунок збитків від не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва (М_п, грн.) проводиться за результатами проведеної експертизи. В цьому разі експертне оцінювання може здійснюватися на основі середньорічних обсягів виробництва, коли термін вимушеного припинення виробництва в цілому чи окремих циклів порівнюється із середніми показниками нормального функціонування за аналогічний період [3]. Збитком у цьому разі буде розмір не отриманого прибутку від реалізації продукції за узгодженими цінами базового періоду. Якщо виробництво здійснювалося частково, збитком стане прибуток, що розраховується від вартості невиробленої продукції.

Розмір збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь. (Р_с/г, грн.), внаслідок виникнення НС

Розрахунок цих збитків провадиться на базі нормативних показників збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і АР Крим за формулою [3], (грн.):

Р_с/г=Р_{с/г 1}+Р_{с/г 2,} (2.15)

де Р_с/г1 – збитки від вилучення сільськогосподарських угідь з користування, які можуть бути визначені за формулою, (грн.):

Р_{с/г 1}=НП, (2.16)

де Н – норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру заподіяної шкоди, який умовно відповідає вартісному вимірюванню унеможливлення використання продуктивності землі, грн.) для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і АР Крим (див. табл. Д.1 додатків);

П – площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, у гектарах, (га).

Р_с/г2 – збитки від порушення сільськогосподарських угідь, розраховуються за формулою, (грн.):

Р_{с/г 2}=(1–k)НП, (2.17)

де k – коефіцієнт зниження продуктивності угіддя;

Н – норматив збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і АР Крим (див. табл. Д.2 додатків);

П – площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, (га).

Розрахунок збитків від втрат тваринництва М_тв

Збитки від втрат тваринництва розраховуються виходячи з вартості одної тонни живої маси тварини, що зазнала пошкодження внаслідок НС та загальної маси постраждалих тварин [3]. Вартісні показники відбивають середні регіональні заготівельні ціни на забій худоби. Розрахунок збитків (М_тв, грн.) здійснюється за наступною формулою:

М_тв=ВN, (2.18)

де В – вартість однієї тонни живої маси постраждалої тварини за середніми цінами, які склалися на підприємстві, що зазнало втрат у період, який безпосередньо передував НС, але не більше ніж протягом 6 місяців, (грн./т);

N – загальна вага постраждалих тварин, (т).

Розрахунок збитків від втрат деревини та інших лісових ресурсів (Р_л/г, грн.)

Розрахунок збитків від втрат деревини та інших лісових ресурсів проводиться для груп лісів по областях і АР Крим за формулою [3]:

Р_л/г=Р_л/г1+Р_л/г2+Р_л/г3, (2.19)

де Р_л/г1 – збитки від знищення лісу та вилучення земельних ділянок лісового фонду для цілей, не пов’язаних з веденням лісового господарства, (грн.), розраховуються за формулою [3]:

Р_л/г1=НКП, (2.20)

де Н – норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру заподіяної шкоди, яка умовно відповідає вартісному вимірюванню втрат внаслідок неможливості господарського використання лісів чи іншої корисності, пов’язаний з природними властивостями деревини та іншої лісової продукції) для груп лісів по областях та АР Крим, (грн./га), (див. табл. Д.2 додатків);

К – коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісогосподарських умов областей та АР Крим (див. табл. Д.3 додатків);

П – площа лісової ділянки, що вилучається або знищується, (га).

Р_л/г2 – збитки від пошкодження лісів, грн., розраховуються за формулою [3]:

Р_л/г2=(1-k)НП, (2.21)

де k – коефіцієнт зниження продуктивності угіддя;

Н – норматив збитків для груп лісів за регіонами України, (грн./га), (див. табл. Д.2);

П – площа лісової ділянки, що зазнала шкідливого впливу від НС, (га).

Р_л/г3 – розмір збитків від пошкодження лісів у разі переведення лісів у менш цінну групу, грн., розрахується за формулою [3]:

Р_л/г3 = (Н₂–Н₁)КП, (2.22)

де Н_2, Н₁ – нормативи збитків відповідно для груп, до яких угіддя відносилися до та після шкідливого впливу НС (див. табл. Д.2 додатків), (грн./га);

К – коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісорослинних умов (див. табл. Д.3 додатків);

П – площа лісової ділянки, що зазнала шкідливого впливу НС, (га).

Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення (З_ф, грн.)

Збитки від забруднення поверхні землі та ґрунтів нафтопродуктами розраховуються з урахуванням відносної екологічної небезпечності забруднюючої сировини та природної захищеності підземних вод у розрахунку на одну тонну нафтопродуктів за формулою [3]:

З_ф=Y_nnML, (2.23)

де Y_n – питома величина збитків, завданих довкіллю, в неоподатковуваних рівнях доходів громадян (НМД), (частка НМД);

n – розмір НМД, (грн.);

M – маса скинутої забруднюючої сировини, (кг);

L – коефіцієнт природної захищеності підземних вод:

- для ґрунтових вод L=1;

- для міжпластових безнапірних L=1,3;

- для міжпластових артезіанських L=1,6.

Величина збитків внаслідок забруднення земель іншими (крім нафтопродуктів) речовинами здійснюється шляхом введення до формули (2.23) коефіцієнта, який враховує екологічну небезпечність забруднюючої сировини (К_і), за формулою [3], грн.:

З_п.в.=К_іY_nn M L, (2.24)

де З_п.в. – обсяг збитків від забруднення підземних вод, (грн.);

К_і – коефіцієнта екологічної небезпеки забруднюючої сировини;

К_і=0,05/ГДК_і, (2.25)

де ГДК_і – гранично допустима концентрація або безпечний рівень впливу і-ї забруднюючої сировини;

Y_n – питома величина збитків, завданих довкіллю, в неоподатковуваних рівнях доходів громадян, (частка НМД);

n – розмір неоподатковуваних рівнів доходів громадян, (грн.);

M – маса скинутої забруднюючої сировини, (кг);

L – коефіцієнт природної захищеності підземних вод.

Виявлення факту безпосереднього забруднення земель здійснюється візуально та за допомогою хіміко-аналітичних досліджень проб ґрунтів. Маса (об’єм) забруднюючих речовин, які потрапили на поверхню землі, встановлюється документально або шляхом прямих натуральних замірів [3].

Основні типи НС визначені постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» і для кожного типу НС згідно з класифікатором встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впливу.