1. Поняття про збиток, як результат прояву небезпек

Вплив різних природних явищ на людину, суспільство і об'єкти матеріальної культури, аварії у сфері виробничої діяльності часто супроводжується людськими жертвами, або завдає шкоди здоров'ю, довкіллю, призводить до значні матеріальних втрат і порушує умови життя, тобто утворює сукупний соціально-економічний збиток. У загальному випадку до економічних наслідків небезпечних подій належить:

- скорочення основних виробничих потужностей у результаті їхнього повного або часткового руйнування;

- втрати об'єктів соціально-культурної сфери;

- вилучення з господарського обороту сільськогосподарських, лісових і водяних угідь;

- скорочення трудових ресурсів і робочої сили;

- зниження рівня життя населення;

- непрямі збитки і збитки втраченої вигоди в сфері матеріального виробництва і послуг;

- витрати суспільства на ліквідацію їхніх наслідків тощо.

Економічний збиток диференціюється на прямий, посередній, збиток від утраченої вигоди, витрати на ліквідацію наслідків небезпечних ситуацій. До прямого економічного збитку від якоїсь дії відносяться відбиті у вартісній формі витрати, втрати і збитки, обумовлені саме цією дією тепер і в даному конкретному місці [1].

Прямий збиток складається з господарського і демографічного. Елементи прямого господарського збитку:

- руйнування будинків культурно-побутового призначення, виробничих, адміністративних господарських будинків і споруд, вихід з ладу транспортних засобів, верстатів, устаткування;

- утрата запасів сировини і матеріалів, готової продукції, сільськогосподарських, лісових, водяних угідь;

- зниження обсягу виробництва.

Елементи прямого демографічного збитку:

- зменшення трудових ресурсів за рахунок загибелі та інвалідності населення, міграційного відтоку із зони НС;

- скорочення робочої сили внаслідок тимчасової втрати працездатності.

Розмір прямого економічного збитку для конкретного об’єкта економіки можна визначити шляхом розрахунку різних складових утрат, виражених у вартісній формі, на основі об’єктивних методів їхнього виявлення.

До непрямого економічного збитку від якоїсь події відносяться змушені витрати, утрати, збитки, обумовлені вторинними ефектами (діями чи без діями, породженими первинною дією) природного, техногенного, чи соціального характеру [1].

Непрямий збиток утворюється в результаті дії вторинних вражаючих чинників НС.

До елементів непрямого збитку належать:

- економічні втрати суб'єктів господарської діяльності;

- списання, як безнадійної, кредиторської заборгованості потерпілих від НС підприємств;

- компенсації, матеріальна допомога та інші одноразові виплати потерпілим;

- додаткові витрати, що пов'язані зі зміною маршрутів транзитних транспортних потоків.

Збиток від втраченої вигоди відбивається у недоодержанні прибутку або очікуваних результатів у зв'язку зі зривом виробничих програм, програм розвитку виробництва і сфери послуг.

Прямий і непрямий збиток враховується розміром соціально-економічного збитку (CЕЗ) людині, суспільству і довкіллю [3].

При оцінці збитку людині (його життю або здоров’ю) за базову величину використовують розмір одноразової страхової виплати.