1.3. Особливості організації навчального процесу студентів-юристів Інституту післядипломної освіти

Для студентів-юристів заочної форми навчання вказані 7,5 кредитів базового навчального курсу представлені низкою модульних завдань:

1. Установчо-оглядовими лекціями.

2. Курсовим модульним семінарським заняттям.

3. Першим курсовим модульним завданням (відвідування курсових установчо-оглядових лекцій і курсових модульних семінарів).

4. Другим курсовим модульним завданням (якість і повнота конспектування основних програмних положень питань підсумкового контролю знань).

5. Третім курсовим індивідуальним модульним завданням (аналітичне дослідження певної процедурної проблеми чи категорії).

6. Четвертим курсовим модульним завданням (повнота і якість ведення конспектів установчо-оглядових лекцій).

Порядок нарахування рейтингових балів за викладені модульні завдання також розглядається окремо у додатках до даного навчально-методичного комплексу у відповідності з особливостями робочого плану студентів-юристів різних потоків.

За результатами вивчення даного курсу у цілому за критеріями оцінки якості знань і навичок за національною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), шкалою ECTS (А, В, С, D, E, FX, F) та шкалою ЧДУ ім. Петра Могили (90-100, 82-89, 67-74, 60-66, 35-59, 1-34) виставляються у залікову книжку та в інші звітні документи при набранні у цілому за поточні модульні контролі та підсумкові контролі:

відмінне виконання поставленого завданняі чи відмінне виконання завдання із незначною кількістю помилок оцінюється від 90 до 100 балів і у звітні докумети виставляється конкретна кількість набраних балів та «А» і «відмінно»;

дуже добре виконання поставленого завдання чи вище середнього рівня з кількома помилками оцінюєтьтся від 82 до 89 – конкретна кількість набраних балів та «В» і «добре»;

добре виконання поставленого завдання чи у загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок оцінюється від від 75 до 81 – конкретна кількість набраних балів та «С» і «добре»;

задовільне виконання поставленого завдання чи непогане, але зі значною кількістю недоліків оцінюється від 67 до 74 – конкретна кількість набраних балів та «D» і «задовільно»;

достатнье виконання поставленого завдання чи коли виконання задовольняє мінімальним критеріям оцінюється від 60 до 66 – конкретна кількість набраних балів та «E» і «задовільно»;

незадовільне виконання поставленого завдання із наявністю лише розпорошених окремих знань оцінюється від 35 до 59 - конкретна кількість набраних балів та «FX» і «незадовільно».

Такий результат тягне за собою перескладання підсумкового контролю знань, а у разі необхідності (щоб разом з підсумковими контролями набрати не менше 60 балів та отримати мінімальний рівень оцінки «E» і «задовільно») й підвищення рейтингу по тим поточним модульним контролям, де не набрана передбачена по ним максимальна кількість балів;

повна відсутність знань чи наявність лише проблискових суджень оцінюється від 1 до 34 – конкретна кількість набраних балів та «F» і «незадовільно».

Такий результат тягне за собою відрахування студента (і будь-яке підвищення рейтингу по поточним модулям вже не допускається) та повторне вивчання курсу криміналістики.

Передбачається також такий порядок набрання рейтингових балів за результатами поточного вивчення модуля: письмове опитування у межах 6 балів по першому семінарському заняттю, а підвищення рейтингу за це заняття, відпрацювання пропуску даного і наступного семінарського заняття – усне опитування по будь-якому програмному питанню по двом цим семінарським заняттям.

від 1 до 34 – конкретна кількість набраних балів та «F» і «незадовільно».

Вивчаючи даний курс, студенти-юристи денної і заочної форми навчання повинні окрім підручників (навчальних посібників. коментарів) з антикримінального судочинства (кримінального процесу, кримінального процесуального права України, науково-практичних коментарів до КПК України тощо), що є в університетській бібліотеці, також керуватися електронними версіями окремих лекцій, що поміщені у комп’ютерній мережі методиста факультету заочної форми навчання і методиста кафедри цивільного і кримінального права та процесу юридичного факультету і можуть з часом поповнюватися новими лекціями чи варіантами існуючих лекцій.

Вивчення базового курсу студентами-юристами заочної форми навчання передбачає змінний обсяг навчального часу, який залежить від того, на якій саме основі навчаються студенти – загальна середня освіта, неповна вища юридична освіти, повна чи неповна інша вища освіта, що деталізуються додатками до даної програми.

Методичні вказівки із виконання студентами-юристами заочної форми навчання вказаних курсових модульних завдань викладаються окремо у додатках до даного навчально-методичного комплексу відповідно до особливостей робочого плану студентів-юристів різних потоків інституту післядипломної освіти, поточні особливості яких у контексті набуття студентами-заочниками вузівської підготовки з антикримінального судочинства на основі загальної середньої освіти, диплому молодшого спеціаліста-юриста, диплому бакалавра-юриста чи диплому про іншу ніж юридична вищу освіту регламентується відповідними доповненнями до даної програми та іншого навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни «Кримінальне процесуальне право (Антикримінальне судочинство) України».