1.2. Мета і завдання дисципліни

Метою вивчення навчального курсу «Кримінальне процесуальне право України» є забезпечення правильного розуміння студентами даної навчальної дисципліни як науки, що має розробити правову процесуальну форму (порядок, процедуру) ведення досудового слідства, судового розгляду кримінальних справ і загальних положень виконання вироку та інших судових і слідчих рішень.

Студенти мають добре уявляти у контексті новітньої класифікації юридичних наук що саме у межах даної форми антиделіктна неправова методична юридична наука «Криміналістика» і має застосовувати розроблені даною наукою складові частини гласної методики протидії злочинам. що і визначає найбільш тісні дисциплінарні зв’язки антикримінального судочинства з даною методичною наукою, а у частині введення результатів ордистичної діяльності в антикримінальне судочинство, то й з іншою антиделіктною неправовою юридичною наукою «Ордистика» (теорія ОРД) і відповідною перспективною антиделіктною правовою процедурною наукою «Ордистичне судочинство України».

Продовженням розробленої антикримінальним судочинством правової форми (порядку) являють собою аналогічні напрацювання такої антиделіктної правової процедурної юридичної науки, як «Виправно-трудове судочинство України» (чинне «Кримінально-виконавче право України»), головним науковим «продуктом» є поза процесуальна правова форма (порядок) виконання вироку суду до засудження до позбавлення волі чи до довічного ув’язнення.

Студенти мають добре уявляти природу та інші дисциплінарні зв’язки науки «Кримінальне процесуальне право України» за новітньою класифікацією юридичних наук.

Завдання антикримінального судочинства полягають в отриманні студентами ґрунтовних знань відносно суті і значення загальних положень ведення досудового слідства і судового розгляду кримінальних справ та виконання судових рішень, новітнього підходу до розуміння наукового статусу науки антикримінального судочинства та її міждисциплінарних зв’язків з іншими юридичними науками за їх новітньою класифікацією, сутності і класифікації доказів, їх особистісних і речових джерел, співвідношення особистісних джерел з іншими суб’єктами антикримінального судочинства: головними і допоміжними суб’єктами, сутності, послідовності та інших закономірностей роботи з особистісними і речовими джерелами доказів, сутності та класифікації практичних дій в антикримінальному судочинстві на де-факто і де-юре процесуальні (гласні і негласні слідчі розшукові дії) і парапроцесуальні дії та негласні заходи чи їх комбінації.

Після вивчення курсу антикримінального судочинства студенти повинні:

1. Знати:

1.1. Зародження, новітнє поняття, науковий статус, систему, дисциплінарні і дидактичні основи науки антикримінального судочинства у контексті новітньої класифікації юридичних наук і концепції удосконалення юридосвітянської та юриднаукової діяльності.

1.2. Загальні положення антикримінального судочинства, новітню концепцію теорології антикримінальних відомостей, сутність, основні і додаткові юридичні властивості і класифікацію доказів, їх особистісних і речових джерел.

1.3. Новітню класифікацію і співвідношення суб’єктів антикримінальному судочинства, сутність, послідовність та інші закономірності роботи з особистісними і речовими джерелами антикримінальних відомостей, сутнісний видовий поділ практичних дій в антикримінальному судочинстві і процедуру доказування.

1.4. Існуючу процесуальну регламентацію досудового слідства, судового розгляду і перегляду кримінальних справ, основ виконання слідчих і судових рішень, особливості провадження по застосуванню примусових заходів медичного і виховного характеру, можливостей удосконалення даної регламентації.

1.5. Особливі порядки першої інстанції та антикримінального судочинства у цілому і основи міжнародного співробітництва у даному судочинстві.

2. Вміти застосовувати в антиделіктній діяльності отриманні знання про:

2.1. Існуючу процесуальну регламентацію досудового слідства, судового розгляду і перегляду кримінальної справи, основи виконання слідчих і судових рішень та міжнародного співробітництва в антикримінальному судочинстві.

2.2. Можливості удосконалення даної процесуальної регламентації і новітнє кримінальне процесуальне законодавство.

3. Мати уяву про новітні підходи у контексті:

3.1. Розробки основних положень науки антикримінального судочинства за новітньою класифікацією юридичних наук.

3.2. Положень теорології антикримінальних відомостей і концепції юридосвітянської та юриднаукової діяльності.