1.4.4. Самостійна підготовка

У студентів-юристів денної форми навчання має на меті вивчення програмного матеріалу, як того, що вже розглядався у процесі лекцій і планується до повторного, детального розгляду, на відповідних семінарських заняттях, так і того, що не був ще охоплений аудиторними заняттями.

З цією метою студенти мають самостійно конспектувати за програмним змістом відповідної теми (див. кн. 2, розд. 5) основні положення питань підсумкового контролю знань (див. кн. 2, розд. 1.3; розд. 8, 9), що студенти денної форми навчання мають робити у ході поточних занять у формі самостійної роботи ((див. кн. 2, розд. 6, заняття 4-6 та ін.).

У будь-якому випадку увесь ліміт часу самостійної підготовки студентів повинен забезпечити умови щодо вивчення у повному обсязі питань підсумкового контролю знань у формі іспиту. У процесі самостійної підготовки студенти-юристи денної форми навчання мають оволодіти і тими питаннями навчальної програми щодо конкретних тем (див. кн. 2, розд. 5; розд. 6), котрі не були достатньо повно висвітлені у лекціях або закріплені протягом певного семінарського заняття.

Розбіжність суті індивідуальної і самостійної підготовки полягає у тому, що у першому випадку кожному студентові дається певна тема курсової роботи чи варіант курсового модульного завдання (третього курсового модульного індивідуального завдання у вигляді аналітичного дослідження певної проблеми), а у другому випадку – єдине курсове модульне завдання (друге триместрове чи курсове модульне завдання із конспектування питань підсумкового контролю знань) для студентів усього академічного курсу, причому як денної, так і заочної форми навчання.

1.4.5. Форми самостійної та індивідуальної роботи:

Узагальнення практичного досвіду вузівської підготовки юристів свідчить про те, що найбільш раціональними, ефективними та якісними формами самостійної роботи студентів можуть бути такі.

1.4.5.1. Вивчення питань тем за робочою програмою

У робочій програмі (див. кн. 2, розд. 5) проведено детальний виклад основних програмних положень (питань), що мають найбільш повно висвітлювати зміст кожної з тем і являти собою основний документ при вивченні не тільки конкретної теми, але й усього навчального курсу.

На підставі робочої програми курсу формуються й питання підсумкового контролю знань у вигляді як звичайного чи диференційного заліку, так й іспиту (див. кн. 2, розд. 8), відмінність яких від програмних питань полягає тільки у більш високому рівні узагальнення матеріалу. Робочій програмі в основному відповідають й питання лекцій і семінарських занять, а також завдання самостійної та індивідуальної підготовки студентів-юристів денної і заочної форми навчання). У відповідності із питаннями робочої програми мають бути сформульовані й теми курсових, дипломних та інших студентських науково-дослідних робіт (див. кн. 2, розд. 9).

До переліку питань тестів і підсумкового контролю знань не входять ті положення (питання), які не знайшли свого відображення у робочій програмі (див. кн. 2, розд. 5; розд. 8, 9). Перелік питань підсумкового контролю знань є основою для складання іспитових білетів як до диференційованого заліку, так й до іспиту.

Робоча програма дозволяє студентам бачити взаємозв’язок питань (положень), що вивчаються, у межах не тільки конкретних тем, підрозділів, розділів чи частин, але й усього навчального курсу з кримінального судочинства. Робоча програма представляє студентам й можливість достатньо повно зорієнтуватися у значимості питань для лекційних і семінарських занять, індивідуальної і самостійної підготовки. На підставі робочої програми, що містить в собі максимально можливу деталізацію положень (питань) конкретних тем, можна краще осмислити схему відповіді на питання семінарського заняття і, навіть, на питання підсумкового контролю знань. Саме тому у деяких випадках при проведенні підсумкового контролю знань зміст робочої програми може допомогти студентові пригадати відповідний матеріал щодо відповіді на конкретне залікове чи іспитове питання.

Детальний виклад програмних положень обумовлює й особливу значимість робочої програми у процесі підготовки студента безпосередньо перед відповіддю на залікове чи іспитові питання, коли студентові інколи надто важко пригадати дещо із його попередньої самостійної підготовки. Максимально можлива деталізація положень робочої програми, що пропонується (див. кн. 2, розд. 5), дозволяє ефективно використовувати її й у процесі інших форм індивідуальної і самостійної підготовки студентів денної і заочної форми навчання.