- •26.Демократичний політичний режим: основні риси.
- •27.Поняття та основні функції політичної ідеології.
- •28.Ліберальна ідеологія: основні положення та представники.
- •29.Консервативна ідеологія: основні положення та представники.
- •30.Комуністична ідеологія: основні положення та представники.
- •31.Соціал-демократична ідеологія: основні положення та представники.
- •32.Анархізм як ідеологія: основні положення та представники.
- •33.Фашизм як ідеологія: основні положення та представники.
- •34.Нацизм як ідеологія : основні положення та представники.
- •35.Націоналізм як ідеологія: основні положення та представники.
- •36.Ознаки та сутність держави.
- •37.Теорії походження держави.
- •38.Функції держави.
- •39. Форми державного правління.
- •40. Парламентська республіка: поняття, основні риси, порядок формування уряду.
- •41. Президентська республіка: поняття, основні риси, порядок формування уряду.
- •42.Змішана республіка: поняття, основні риси, порядок формування уряду.
- •43.Форма державного правління в Україні: основні риси, порядок формування уряду.
- •44.Форми державного устрою.
- •45.Унітарні держави: поняття, види.
- •47.Визначення та основні ознаки політичних партій.
- •46.Федерація: поняття, види.
- •48.Види політичних партій.
- •49.Типи партійних систем.
- •50.Співвідношення громадських організацій та політичних партій.
34.Нацизм як ідеологія : основні положення та представники.
націона́л-соціалі́зм — політична ідеологія, яка була політичною доктриною керівництва Німеччини (у часи Третього рейху), а також у деяких інших країнах.
Від 1920 до 1923 року А. Гітлер сформулював ідеологію, що була викладена ним у біографічній книзі «Моя боротьба» , яка вийшла друком у 1925-26 роках як політичний маніфест.
Учені ототожнюють нацизм на практиці як одну з форм ультраправої політики.Ультраправі теми нацизму включають аргументи, що окремі люди мають право домінувати над іншими, і суспільство повинне за допомогою чистки позбавлятися від нижчих верств. Адольф Гітлер та інші прихильники офіційно зображують нацизм як ні лівий, ні правий, але синкретичний.
Представники:А. Гітлер,О. Мослі, Д. Л. Росквеллом
35.Націоналізм як ідеологія: основні положення та представники.
Націоналі́зм — ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі. Відрізняється різноманіттям течій, деякі з них суперечать одне одній. Як політичний рух, націоналізм прагне до відстоювання інтересів національної спільноти у відносинах з державною владою.
Ідеологія і політика у національному питанні, яка проповідує зверхність національних інтересів над загальнолюдськими, панування однієї нації за рахунок іншої, проголошення національної нетерпимості, розпалює національну ворожнечу; виступає у двох формах: великодержавний шовінізм пануючої нації і місцевий націоналізм пригнобленої нації.
Рух, спрямований на боротьбу за незалежність нації, народу проти іноземних гнобителів.
Рух за збереження і розвиток національних традицій, культури, мови, літератури, мистецтва і т. ін.; патріотизм.
Представники:Д. Донцов, М.Сціборський, С. Бандера
36.Ознаки та сутність держави.
Держава є багатоаспектним суспільним утворенням і за своєю складністю й багатоманітністю виявів поступається хіба що суспільству в цілому. Складність і багатоманітність виявів держави об´єктивно утруднюють з´ясування та визначення її сутності. До того ж, кожна із суспільствознавчих наук досліджує якийсь окремий аспект держави, відповідно до якого і дає її визначення.
Трьома основними складовими елементами держави є територія, населення і незалежна (суверенна) політична влада. Територія — це просторова основа держави. Територією є та частина суші, земних надр, повітряного простору і територіальних вод, на яку поширюється влада даної держави. Межі території держави визначаються її кордонами, встановленими здебільшого формально-договірним шляхом.
Територіальність є атрибутивною ознакою держави. Втрата території означає припинення існування самої держави. Тому будь-яка держава намагається всіма засобами зберегти свою територію.
Другим складовим елементом держави є населення, тобто людська спільнота, яка проживає на її території і підпорядковується державній владі. Населення держави може складатися з однієї нації або бути багатонаціональним.
Третім складовим елементом держави є політична влада як відносини панування та підкорення, керівництва й підпорядкування, які існують між органами державної влади та наділеними владними повноваженнями посадовими особами, з одного боку, і рештою суспільства — з другого.
Суверенітет держави — це верховенство влади держави всередині країни та її незалежність у зовнішніх зносинах.