30.Формування науки про місцеві фінанси. Функції місцевих бюджетів. Нормативні акти, які їх регла­ментують.

Наука про місцеві фінанси є окремою,самостійною галуззю фінансової науки.процес її формування відбувався у двох основних напрямках:

По-перше,історично склалося так,що спочатку виникла наука про державні фінанси,а потім від неї відокремилося самостійне вчення про місцеві фінанси.Таким чином, поняття „місцеві фінанси”виникло на противагу поняття „державні фінанси”.

По-друге, вчення про місцеві фінанси як наука виникло також у процесі розширення розуміння предмета фінансової науки,коли фінансове господарство общин та їх територіальних колективів,яке до цього вважалося приватним,було включенне до складу публічного фінансового господарства.

Вчення про місцеві фінанси як сукупність теоретичних положень про фінансове господарство та фінансову діяльність місцевих органів влади сформувалося в 19 ст. Наприкінці 19 ст. воно відокремелось в самостійну галузь фінансової науки.Це було пов’язано із завершенням становлення в більшості країн Західної Європи й Північної Америки органів місцевого самоврядування і регіональних органів влади,конституційним визнанням прав комун,общин,муніципалітетів,регіонів,провінцій,штатів та інших адміністративно-територіальних утворень.

Місцеві бюджети — головний інструмент реалізації регіональної економічної політики, основними завданнями якої є:

— децентралізація влади і делегування додаткових функцій з управління економічним розвитком органам місцевого самоврядування;

— ліквідація значних диспропорцій і підвищення рівнів соціально-економічного розвитку регіонів;

— забезпечення державних соціальних стандартів та гарантій соціального захисту населення, незалежно від економічних можливостей територій та ін.

На сьогодні ситуація з правовим забезпеченням відносно стабілізувалася. Бюджетний кодекс України [1], який був підписаний Президентом України 08.07.2010 р. і набрав чинності з 01.01.2011 р. увібрав у себе весь попередній досвід державного та локального бюджетування в Україні, а також став тим основоположним фінансовим документом, що стабілізував бюджетний процес, а в комплексі з Податковим кодексом задекларував чіткий і прозорий розподіл власних і закріплених податкових надходжень не лише між державним і місцевими бюджетами, а й між усіма, без винятку, рівнями місцевих бюджетів, надавши при цьому пріоритет базовій їх ланці – бюджетам місцевого самоврядування.У підпункті 34 статті 2 Бюджетного кодексу наводиться узагальнене визначення поняття “місцеві бюджети”, де останні, зокрема, характеризуються як сукупність бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних бюджетів і бюджетів місцевого самоврядування [1]. На наш погляд, саме ця законодавча норма уточнює сферу дії статті 142 Конституції України, якою встановлено матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, серед складових якої визначено також і доходи місцевих бюджетів; статті 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, де, зокрема, зазначено: “бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) – це план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування”. У Законі України “Про місцеві державні адміністрації” термін “місцеві бюджети” взагалі не застосовується: у пункті 1 статті 18 при визначенні повноважень у галузі бюджету й фінансів сказано, що місцева державна адміністрація складає й подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання (у зв’язку з чим можна вважати, що бюджет може бути районним чи обласним відповідно до територіально-адміністративного статусу адміністрації).