26.Доходи бюджетів від фізичних осіб, їх розвиток в Укра­їні.

На даний час до податків, які сплачують фізичні особи відносяться:

 податок на додану вартість;

 акцизний збір;

 податок з доходів фізичних осіб;

 державне мито;

 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів;

 податок на промисел;

 плата за землю;

 збір на обов'язкове соціальне страхування;

 збір на обов'язкове пенсійне страхування;

 плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

 збір на розвиток виноградарства, хмелярства та садівництва;

 єдиний податок.

Фізичні особи сплачують також місцеві податки та збори, але лише ті, які встановила місцева рада народних депутатів. До них відносяться:

 податок з реклами,

 ринковий збір,

 збір за припаркування автотранспорту,

 збір за видачу ордера на квартиру,

 збір на розміщення об'єктів торгівлі,

 готельний збір,

 збір з власників собак.

27.Видатки бюджету України на соціальний захист насе­лення

Система соціального захисту складається з трьох елементів, кожен з яких має різне коло суб'єктів, джерела фінансування, умови та мету забезпечення. Система соціального захисту включає такі форми:

- соціальне страхування за рахунок обов'язкових страхових і добровільних внесків;

— державне забезпечення та надання соціальних послуг окремим категоріям громадян за рахунок державного бюджету;

— соціальну допомогу та соціальну підтримку непрацездатних громадян.

На сьогодні нараховується понад 20 різних видів допомог і пільг, а падання їх закріплено десятками законів. Система є складною, окремі соціальні програми не мають стабільного фінансування або за їх затвердження не передбачалися цільові джерела фінансування. Видатки зведеного бюджету України на соціальний захист і соціальне забезпечення з 2002 по 2005 р. зросли з 12,6 млрд до майже 40 млрд грн.Основні принципи системи соціального захисту населення закладені в Конституції України ст. 46—53. Соціальний захист забезпечується соціальною допомогою і соціальним страхуванням.

Соціальний захист — це система відносин між державою, господарськими структурами з одного боку та з громадянами з іншого, у процесі яких за рахунок частили ВВП утворюються і використовуються фонди фінансових ресурсів для матеріального забезпечення та обслуговування окремих категорій і груп громадян. Видатки бюджету на соціальний захист населення — це насамперед видатки, спрямовані на адресну підтримку малозабезпечених громадян, встановлення певного рівня забезпечення прожиткового мінімуму для різних груп населення, соціальний захист осіб, що опинилися в екстремальних умовах (біженці, безпритульні тощо).

Видатки бюджету на соціальний захист класифікуються так:

1) за джерелами фінансування:

— за рахунок коштів державного бюджету;

— за рахунок коштів місцевого бюджету;

2) за ініціатором:

— витрати на реалізацію загальнодержавних програм;

- витрати на місцеві програми (рішення місцевих органів влади);

3) за метою використання:

— видатки на соціальний захист у зв'язку з малозабезпеченістю;

— виплати як компенсація втраченого доходу (допомога по вагітності і пологам);

— компенсація втраченого здоров'я або майна;

— витрати, пов'язанні з наданням підтримки в облаштуванні (притулки для тимчасового утримання біженців);

— витрати на надання пільг і привілеїв окремим категоріям громадян;

4) за формами:

— грошові;

— безготівкові;

— натуральні.

Усі форми соціальної допомоги визначаються законами України або рішеннями місцевих органів влади.

Система соціального захисту населення включає такі форми:

— соціальне страхування за рахунок страхових внесків до фондів соціального страхування (державні або недержавні);

— державне забезпечення та надання соціальних послуг окремим категоріям громадян за рахунок державного бюджету;

— соціальна допомога та соціальна підтримка непрацездатних громадян за рахунок державного та місцевих бюджетів.