- •1. Первіснообщинний лад на території України. „Неолітична революція”
- •2. Становлення класового суспільства і перші держави на території України (IX ст. До н. Е. – III ст. Н. Е.)
- •1. Кіммерійці і скіфи. Давньогрецька колонізація Північного
- •2. Північне Причорномор’я у сарматську добу. Давні слов’яни.
- •3. Зародження державності у східних слов’ян в lV – іх ст.
- •1.Східні слов’яни у іv – VII ст. Антська доба.
- •2. Нарощування державотворчого потенціалу східного слов’янства у VII – IX ст.
- •3. Утворення Київської Русі. Роль варягів. Норманська теорія
- •4. Соціально-економічний та суспільно-політичний устрій Русі в х – на початку хіі ст.
- •1. Становлення та консолідація Київської держави Рюриковичів.
- •2. Розквіт Давньоруської держави. Володимир і Ярослав Мудрий.
- •3. Початки політичного розпаду Київської Русі у другій половині хі – на початку хіі ст.
- •5. Феодальна роздробленість на Русі у хіі – хііі ст.
- •6. Давньоруська держава в міжнародних відносинах X – XIII ст.
- •5. Навала Батия та її наслідки для князівств Південно-Західної Русі.
- •7. Галицько-Волинське князівство у XIII – першій половині XIV ст.
- •1.Боротьба за Галич у першій половині XIII ст. Данило Галицький.
- •2.Суперечності розвитку Галицько-Волинської держави в останній третині XIII – першій половині XIV ст.
- •8. Українські землі у складі Великого князівства Литовського в середині XIV – першій половині XVI ст.
- •9. Експансія польських феодалів на українські землі. Люблінська унія.
- •10. Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі.
- •11. Боротьба українського народу проти соцiального, нацiонального та релiгiйного гноблення наприкінцi XVI ─ серединi XVII ст.
- •12. Визвольна війна під проводом б. Хмельницького середини XVII ст. Та її наслідки
- •1. Хід війни у 1648–1653 рр.
- •2. Договір з Росією та події 1654–1657 рр.
- •3. Наслідки війни.
- •13. Політичні події на українських землях у другій половині хvіі ст. “Руїна”.
- •14. Внутрішня та зовнішня політика гетьмана і. Мазепи
- •15. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини, Слобожанщини та
- •16. Правобережна та Західна Україна наприкінці XVII – XVIII ст.
- •17. Інкорпорація українських земель Російською та Австрійською імперіями у XVIII – на початку XIX ст.
- •1. Боротьба Росії за Північне Причорномор’я.
- •2. Розділи Речі Посполитої та перехід правобережних і західних українських земель під владу Австрії та Росії.
- •18. Наддніпрянська Україна в умовах кризи феодально-кріпосницької системи (перша половина XIX ст.)
- •19. Західноукраїнські землі в першій половині XIX ст.
- •1. Пробудження українського національного руху. Перші речники.
- •2. Революційні події 1848 р.
- •20. Реформи 60 – 70-х рр. Хіх ст. Та особливості розвитку Наддніпрянщини у пореформений період та на початку хх ст.
- •21. Революційний та національний рух в Наддніпрянській Україні
- •22. Піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •23. Суспільно-політичний розвиток Наддніпрянської України
- •24. Перша світова війна і Україна
- •1. Початок війни. Плани воюючих сторін щодо України.
- •2. Ставлення українських партійно-політичних сил до війни. Політика урядів Австро-Угорщини і Росії в українському питанні.
- •3. Хід бойових дій у 1914 – 1916 рр. Українські січові стрільці
- •25. Центральна рада та її діяльність. Боротьба Центральної ради з більшовиками за владу в Україні
- •26. Українська держава гетьмана п. Скоропадського
- •2. Політична криза восени 1918 р., падіння гетьманського режиму
- •27. Західноукраїнські землі у 1918 – 1919 рр. Зунр
- •1. Проголошення зунр. Українсько-польська війна.
- •2. Події осені 1918 р. В Північній Буковині. Румунська окупація.
- •3. Суспільно-політичне становище Закарпаття наприкінці 1918–влітку 1919 рр.
- •28. Внутрішня та зовнішня політика Директорії
- •1. Затвердження Директорії при владі, суперечності ії внутрішньої та зовнішньої політики.
- •2. Директорія в політичних реаліях 1919 р., злети і падіння.
- •3. Варшавський договір 1920 р. Та остаточна поразка Директорії
- •29. Затвердження радянської влади в Україні у 1918–1920 рр. ”Воєнний комунізм”
- •1. Боротьба за владу з Центральною радою. Радянська влада в Україні взимку – навесні 1918 р.
- •2. Встановлення радянської влади в Україні взимку – влітку 1919 р. Політика “воєнного комунізму”.
- •3. Боротьба з Денікіним. Закріплення радянської влади в Україні у 1920 р.
- •30.Соціально-економічний розвиток усрр в умовах нової економічної політики
- •1. Політична криза 1921 р. Та перехід до непу.
- •2. Неп на селі, суперечності впровадження. Голод 1921– 1923 рр.
- •3. Протиріччя відродження промисловості
- •31. Суспільно-політичне становище в усрр в 20-х рр. Створення срср. Політика “українізації”
- •20-Х рр.
- •2.Утворення срср.
- •3. Політика українізації та її протиріччя
- •32. Протиріччя соціально-економічного розвитку урср наприкінці 20-х – у 30-ті рр. “Великий перелом”
- •1. Суцільна масова колективізація та її наслідки. Голод 1932–1933 рр.
- •2. Суперечності індустріального зростання 30-х рр.
- •33. Суспільно-політичне життя урср у 30-х рр. Сталінський режим
- •1. Перші судові процеси.
- •2. Посилення репресій проти української інтелігенції у першій половині 30-х рр.
- •3. Апогей репресій. Утвердження сталінського тоталітарного режиму
- •34. Західноукраїнські землі в 20 – 30-х рр. Хх ст.
- •30-Ті рр.
- •2. Посилення українського національно-визвольного руху у Польщі в 20 – 30-ті рр.
- •3. Становище Північної Буковини у складі Румунії в 20 – 30-ті рр.
- •35. Початок Другої світової війни. Зміни в становищі західноукраїнських земель
- •1. Події у Закарпатті у 1938 –1939 рр. Карпатська Україна.
- •2. Радянсько-німецькі договори 1939 р. І доля західноукраїнських земель.
- •3. Радянізація західноукраїнських земель
- •36. Початок Великої Вітчизняної війни. Окупація німецько-фашистськими військами території України. Окупаційний режим
- •1. Бойові дії на території України влітку 1941–1942 рр.
- •2. Окупаційний режим в Україні
- •37. Рух Опору в Україні
- •1. Оун і нацисти. Утворення упа і її діяльність.
- •2. Радянський партизанський рух і підпілля
- •38. Визволення території України у 1943 –1944 рр.
- •1. Звільнення України від нацистської окупації.
- •2. Ціна Перемоги
- •39. Протиріччя соціально-економічного розвитку урср у другій половині 40-х – середині 80-х рр.
- •40. Суспільно-політичне життя урср
- •41. Суспільно-політичне становище урср в середині 60-х – 80-х рр. Дисидентський рух
- •70-Х рр.
- •42. Урср у другій половині 80-х – на початку 90-х рр. Набуття незалежності
- •43. Основні тенденції соціально-економічного розвитку України наприкінці хх—на початку ххі ст.
- •44.Особливості суспільно-політичного розвитку України у 1991 – 2004 роках. Розбудова держави
- •Список рекомендованої літератури
6. Давньоруська держава в міжнародних відносинах X – XIII ст.
Відносини з Візантією.
Відносини з Хозарським каганатом.
Київська Русь і країни Західної Європи.
Відносини зі Степом. Печеніги, половці.
5. Навала Батия та її наслідки для князівств Південно-Західної Русі.
1.Русі належало помітне місце в міжнародних відносинах X – XIII ст. В зовнішньополітичній діяльності київських князів одним з найважливіших напрямів був південний, який становили відносини з Візантією, бо саме тут найповніше забезпечувалися стратегічні інтереси правлячої верхівки Київської держави. Про це свідчить і хроніка основних подій: 907 р. – переможний морський похід князя Олега на Константинополь; 911 р. – договір князя Олега з Візантією, дуже вигідний для Русі, який забезпечував інтереси її торгівлі; 941 р. – невдалий морський похід князя Ігоря на Візантію; 944 р. – договір князя Ігоря з Візантією, менш вигідний, ніж договір 911 р.; 40–50-ті рр. X ст. – мирне посольство княгині Ольги до Константинополя; 969 – 971 рр. – війна князя Святослава з Візантією, яка закінчилася по суті поразкою, а формально – почесним миром; 988 або 989 р. – князь Володимир захопив Корсунь, візантійське місто в Криму, і повернув його в обмін на сестру візантійського імператора, яка стала його дружиною (ці події пов’язані з хрещенням Русі); 1043 р. – відбувся останній морський похід Русі на Константинополь при Ярославі Мудрому, який закінчився поразкою. У стосунках з Візантією київські князі частіше переслідували мету – забезпечити торговельні привілеї для Русі, оскільки Візантія становила найбільш вигідний ринок збуту для надлишків полюддя. І саме з Візантії частіше надходили на Русь речі престижного вжитку для панівної верхівки (ювелірні прикраси, дорогі тканини та ін.).
2.Важливими для Русі були відносини і з Хозарським каганатом. Інтереси двох держав зіткнулися вже наприкінці X ст., коли князь Олег підкорив сіверян і радимичів, які до того платили данину хазарам. До 60-х рр. X ст., до підкорення їх Святославом, данину хазарам платили в’ятичі. У другій половині 60-х рр. X ст., внаслідок походів князя Святослава, Хозарський каганат був розгромлений і припинив існування. Тоді ж влада Києва поширилася на племена Північного Кавказу і Приазов’я, але після смерті Святослава майже всі ці землі було втрачено. Зникнення Хозарського каганату мало для Русі неоднозначні наслідки. Позитивним було те, що для Русі відкрилася пряма торгівля з країнами арабського Сходу. Негативним було зникнення бар’єру, роль якого виконував Хозарський каганат по відношенню до кочових народів на їх шляху до причорноморських степів, тобто до південних кордонів Русі.
3.Досить жвавими були стосунки з країнами Західної і Центральної Європи (Німеччина, Польща та ін.), які особливо посилилися при Ярославові Мудрому, що встановив династійні зв’язки з правителями інших держав, а саме з дітей Ярослава Мудрого (його називали тестем Європи): дочка Анна була одружена з королем Франції, інші дочки – з королями Норвегії і Угорщини, сини були одружені з сестрою польського князя, онукою німецького імператора. Мати ж Володимира Мономаха (дружина сина Ярослава – Всеволода) була дочкою імператора Візантії – Константина IX Мономаха.
У цілому Київська Русь відігравала важливу роль у міждержавних відносинах країн Європи та Близького Сходу.
4.Надзвичайно важливими для Русі були відносини з кочовими народами причорноморських степів. З 915 по 1036 рр. тут панували печеніги. Їх мирні відносини з Руссю скоро змінилися на ворожі. У 972 р. в бою з печенігами загинув князь Святослав. При князі Володимирі боротьба з печенігами набула особливо гострого, жорстокого, запеклого характеру. Саме в цей час з’явилися „богатирські застави”, використовувалася оборонна тактика. У 1036 р. в битві під Києвом при Ярославі Мудрому печеніги зазнали нищівної поразки. Загроза з їх боку для Русі була ліквідована.
З 50-х рр. XI ст. по 30-ті рр. XIII ст. в причорноморських степах панували половці. В останній третині XI ст. їх напади на Русь активізувалися. В умовах загострення князівських усобиць половці в цей час стали справжнім лихом для Русі. Найбільше у боротьбі з половцями уславився Володимир Мономах. Саме з його ініціативи наприкінці XI – на початку XII ст. були об’єднані сили руських князів та здійснено декілька великих походів проти половців, які були розбиті і відступили до Кавказу. Але із затвердженням на Русі феодальної роздробленості половці повернулися і відновили напади на Русь, беручи активну участь в князівських усобицях, особливо в другій половині XII ст. У 70 – 90-х рр. XII ст. об’єднані сили руських князів знову відбили наступ половців. У 1185 р. сталася подія, описана в „Слові о полку Ігоревім”.
5. На початку XIII ст. відносини руських князів з половцями стають більш врівноваженими, але для Русі в Степу з’являється новий ворог – татари. У 1223 р. в битві на річці Калка русько-половецьке військо було розгромлене татарами. У 1236 р. почався похід татар на чолі з Батиєм до Східної Європи. У 1237 – 1238 рр. татари розгромили князівства Північно-Східної Русі. У 1239 – 1241 рр. вони розгромили князівства Південно-Західної Русі, а в грудні 1240 р. військо Батия захопило Київ.
У 1242 – 1243 рр. Батий створив державу – Золота Орда, з центром в пониззі Волги. Руські князівства опинилися в залежності від золотоординських ханів і сплачували данину, давали військо, отримували ярлики на княжіння та ін.
Внаслідок навали Батия в Південно-Західній Русі припинило існування Переяславське князівство. Київ було майже зруйновано, місто пережило повний занепад. У Чернігівському князівстві збереглася династія, але посилилась роздробленість. Галицько-Волинське князівство збереглося і посилилося при Данилі Галицькому, але у 1245 р. Батий надіслав Данилі Галицькому вимогу – „Дай Галич”. Данило Галицький спочатку підкорився, але почав готуватися до боротьби з татарами, шукаючи союзників. У середині 50-х рр. XIII ст. він виступив проти татар. Спочатку перемагав, але наприкінці 50-х рр. зазнав поразки і знову визнав залежність від Золотої Орди. Влада Золотої Орди над українськими землями тривала до 1362 р., коли тут затвердилася влада Великого князівства Литовського.