- •1. Первіснообщинний лад на території України. „Неолітична революція”
- •2. Становлення класового суспільства і перші держави на території України (IX ст. До н. Е. – III ст. Н. Е.)
- •1. Кіммерійці і скіфи. Давньогрецька колонізація Північного
- •2. Північне Причорномор’я у сарматську добу. Давні слов’яни.
- •3. Зародження державності у східних слов’ян в lV – іх ст.
- •1.Східні слов’яни у іv – VII ст. Антська доба.
- •2. Нарощування державотворчого потенціалу східного слов’янства у VII – IX ст.
- •3. Утворення Київської Русі. Роль варягів. Норманська теорія
- •4. Соціально-економічний та суспільно-політичний устрій Русі в х – на початку хіі ст.
- •1. Становлення та консолідація Київської держави Рюриковичів.
- •2. Розквіт Давньоруської держави. Володимир і Ярослав Мудрий.
- •3. Початки політичного розпаду Київської Русі у другій половині хі – на початку хіі ст.
- •5. Феодальна роздробленість на Русі у хіі – хііі ст.
- •6. Давньоруська держава в міжнародних відносинах X – XIII ст.
- •5. Навала Батия та її наслідки для князівств Південно-Західної Русі.
- •7. Галицько-Волинське князівство у XIII – першій половині XIV ст.
- •1.Боротьба за Галич у першій половині XIII ст. Данило Галицький.
- •2.Суперечності розвитку Галицько-Волинської держави в останній третині XIII – першій половині XIV ст.
- •8. Українські землі у складі Великого князівства Литовського в середині XIV – першій половині XVI ст.
- •9. Експансія польських феодалів на українські землі. Люблінська унія.
- •10. Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі.
- •11. Боротьба українського народу проти соцiального, нацiонального та релiгiйного гноблення наприкінцi XVI ─ серединi XVII ст.
- •12. Визвольна війна під проводом б. Хмельницького середини XVII ст. Та її наслідки
- •1. Хід війни у 1648–1653 рр.
- •2. Договір з Росією та події 1654–1657 рр.
- •3. Наслідки війни.
- •13. Політичні події на українських землях у другій половині хvіі ст. “Руїна”.
- •14. Внутрішня та зовнішня політика гетьмана і. Мазепи
- •15. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини, Слобожанщини та
- •16. Правобережна та Західна Україна наприкінці XVII – XVIII ст.
- •17. Інкорпорація українських земель Російською та Австрійською імперіями у XVIII – на початку XIX ст.
- •1. Боротьба Росії за Північне Причорномор’я.
- •2. Розділи Речі Посполитої та перехід правобережних і західних українських земель під владу Австрії та Росії.
- •18. Наддніпрянська Україна в умовах кризи феодально-кріпосницької системи (перша половина XIX ст.)
- •19. Західноукраїнські землі в першій половині XIX ст.
- •1. Пробудження українського національного руху. Перші речники.
- •2. Революційні події 1848 р.
- •20. Реформи 60 – 70-х рр. Хіх ст. Та особливості розвитку Наддніпрянщини у пореформений період та на початку хх ст.
- •21. Революційний та національний рух в Наддніпрянській Україні
- •22. Піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •23. Суспільно-політичний розвиток Наддніпрянської України
- •24. Перша світова війна і Україна
- •1. Початок війни. Плани воюючих сторін щодо України.
- •2. Ставлення українських партійно-політичних сил до війни. Політика урядів Австро-Угорщини і Росії в українському питанні.
- •3. Хід бойових дій у 1914 – 1916 рр. Українські січові стрільці
- •25. Центральна рада та її діяльність. Боротьба Центральної ради з більшовиками за владу в Україні
- •26. Українська держава гетьмана п. Скоропадського
- •2. Політична криза восени 1918 р., падіння гетьманського режиму
- •27. Західноукраїнські землі у 1918 – 1919 рр. Зунр
- •1. Проголошення зунр. Українсько-польська війна.
- •2. Події осені 1918 р. В Північній Буковині. Румунська окупація.
- •3. Суспільно-політичне становище Закарпаття наприкінці 1918–влітку 1919 рр.
- •28. Внутрішня та зовнішня політика Директорії
- •1. Затвердження Директорії при владі, суперечності ії внутрішньої та зовнішньої політики.
- •2. Директорія в політичних реаліях 1919 р., злети і падіння.
- •3. Варшавський договір 1920 р. Та остаточна поразка Директорії
- •29. Затвердження радянської влади в Україні у 1918–1920 рр. ”Воєнний комунізм”
- •1. Боротьба за владу з Центральною радою. Радянська влада в Україні взимку – навесні 1918 р.
- •2. Встановлення радянської влади в Україні взимку – влітку 1919 р. Політика “воєнного комунізму”.
- •3. Боротьба з Денікіним. Закріплення радянської влади в Україні у 1920 р.
- •30.Соціально-економічний розвиток усрр в умовах нової економічної політики
- •1. Політична криза 1921 р. Та перехід до непу.
- •2. Неп на селі, суперечності впровадження. Голод 1921– 1923 рр.
- •3. Протиріччя відродження промисловості
- •31. Суспільно-політичне становище в усрр в 20-х рр. Створення срср. Політика “українізації”
- •20-Х рр.
- •2.Утворення срср.
- •3. Політика українізації та її протиріччя
- •32. Протиріччя соціально-економічного розвитку урср наприкінці 20-х – у 30-ті рр. “Великий перелом”
- •1. Суцільна масова колективізація та її наслідки. Голод 1932–1933 рр.
- •2. Суперечності індустріального зростання 30-х рр.
- •33. Суспільно-політичне життя урср у 30-х рр. Сталінський режим
- •1. Перші судові процеси.
- •2. Посилення репресій проти української інтелігенції у першій половині 30-х рр.
- •3. Апогей репресій. Утвердження сталінського тоталітарного режиму
- •34. Західноукраїнські землі в 20 – 30-х рр. Хх ст.
- •30-Ті рр.
- •2. Посилення українського національно-визвольного руху у Польщі в 20 – 30-ті рр.
- •3. Становище Північної Буковини у складі Румунії в 20 – 30-ті рр.
- •35. Початок Другої світової війни. Зміни в становищі західноукраїнських земель
- •1. Події у Закарпатті у 1938 –1939 рр. Карпатська Україна.
- •2. Радянсько-німецькі договори 1939 р. І доля західноукраїнських земель.
- •3. Радянізація західноукраїнських земель
- •36. Початок Великої Вітчизняної війни. Окупація німецько-фашистськими військами території України. Окупаційний режим
- •1. Бойові дії на території України влітку 1941–1942 рр.
- •2. Окупаційний режим в Україні
- •37. Рух Опору в Україні
- •1. Оун і нацисти. Утворення упа і її діяльність.
- •2. Радянський партизанський рух і підпілля
- •38. Визволення території України у 1943 –1944 рр.
- •1. Звільнення України від нацистської окупації.
- •2. Ціна Перемоги
- •39. Протиріччя соціально-економічного розвитку урср у другій половині 40-х – середині 80-х рр.
- •40. Суспільно-політичне життя урср
- •41. Суспільно-політичне становище урср в середині 60-х – 80-х рр. Дисидентський рух
- •70-Х рр.
- •42. Урср у другій половині 80-х – на початку 90-х рр. Набуття незалежності
- •43. Основні тенденції соціально-економічного розвитку України наприкінці хх—на початку ххі ст.
- •44.Особливості суспільно-політичного розвитку України у 1991 – 2004 роках. Розбудова держави
- •Список рекомендованої літератури
26. Українська держава гетьмана п. Скоропадського
Становлення гетьманату П. Скоропадського, основні напрямки діяльності.
2. Політична криза восени 1918 р., падіння гетьманського режиму
1. 29 квітня 1918 р. відбувається останнє засідання Центральної ради, по суті її просто закривають німці. У цей же день у Києві на з`їзді хліборобів, приватних власників землі, вороже настроєних до Центральної ради, гетьманом України обирають П. Скоропадського, який відразу видає “Грамоту до всього українського народу”. У цій “Грамоті...” говорилося про відновлення приватної власності і вільного підприємництва, що розкривало класову природу гетьманського режиму, який переважно представляв інтереси поміщиків, заможних селян і капіталістів, які й становили його соціальну базу, а головною опорою влади гетьманату
П. Скоропадського були окупаційні війська.
Формується гетьманський уряд – Рада Міністрів, головою якого стає Ф. Лизогуб, великий землевласник, а міністром закордонних справ – Д. Дорошенко, єдиний з українських діячів у цьому уряді.
Гетьманський уряд, який складається переважно з фахівців, розгорнув жваву діяльність.
У дипломатичній сфері він встановлює стосунки з Німеччиною та її союзниками, нейтральними країнами, радянською Росією, Кримом. Прагне, щоб усі українські етнічні землі об`єднати в єдиній державі.
У військовій сфері починається будівництво національної армії, яка за короткий час досягає 60 тисяч чоловік у декількох дивізіях.
В економічній сфері уряд намагається розробити аграрну реформу, але досить консервативну, що не сприймається основною масою селянства. У цілому ж в економічних програмах уряду про врахування інтересів селян та робітників найчастіше лише декларативно заявлялося.
Найбільшплідною діяльність гетьманського уряду була в культурній сфері, оскільки саме вона становила найменший інтерес для командування окупаційних військ. Усього ж за час існування гетьманського режиму було відкрито понад 150 українських гімназій, державні українські університети у Києві та Кам`янці-Подільському. Засновано у Києві Державний український архів, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, Українську національну бібліотеку та ін. 14 листопада 1918 р. було утворено Українську Академію наук. Її першим Президентом обирають В. Вернадського.
У внутрішній політиці гетьманського уряду слабким місцем було те, що йому не вдалося налагодити співробітництво з українськими політичними партіями (УСДРП, УПСР, УПСФ, УПСС), до того представленими раніше у Центральній раді. Усі ці партії склали опозицію гетьманському режиму. У серпні 1918 р. вони об`єдналися в Український національний союз, який з вересня очолив В. Винниченко.
Власне, соціальна база гетьманського режиму була вузькою, а його політика зачіпала інтереси селян і робітників, особливо, коли на село почали повертатися поміщики з каральними загонами і у селян почали вилучати продовольство для окупантів. Тому вже влітку 1918 р. починаються селянські повстання, відбуваються страйки робітників (у липні–серпні – всеукраїнський страйк залізничників).
2.Восени 1918 р. гетьманський режим опинився в стані кризи, тим більше, що на початку листопада 1918 р. Німеччина підписує акт про капітуляцію перед країнами Антанти. Гетьман, втрачаючи головну опору своєї влади, намагається заручитися підтримкою країн Антанти і з цією метою різко змінює свій зовнішньополітичний курс. 14 листопада 1918 р. гетьман видає грамоту про федерацію України з майбутньою небільшовицькою Росією, тобто фактично відмовляється від державної самостійності України. Цей крок гетьмана прискорює виступ проти нього Українського Національного Союзу, діячі якого створюють Директорію і закликають народ до повстання проти гетьмана, яке розгортається успішно, бо в цей час Україна вже охоплена селянськими повстаннями проти гетьмана і окупаційних військ. 18 листопада 1918 р. у бою під Мотовилівкою війська гетьмана зазнали поразки від військ Директорії. На її бік переходять майже всі гетьманські війська. Армія Директорії за короткий час досягає 100 тисяч.
За таких умов, втративши остаточно підтримку окупаційних військ, 14 грудня 1918 р. гетьман П. Скоропадський зрікається влади.
Верховна влада в Україні переходить до Директорії.