Praktikum8-_pytannia_avtoru_1_copy

Тема № 1

мереж (ст. 361 КК України). Найбільш поширеною формою такого правопорушення є DoS-атаки4.

У січні 2013 року у Києві правоохоронними органами України вперше затримано хакера, який на замовлення конкуруючих бізнесустанов здійснював DoS-атаки на інтернет-ресурси українських і зарубіжних комерційних структур. Усього правопорушник здійснив більше 50 атак. З метою конспірації хакер спілкувався зі своїми клієнтами через анонімні інтернет-пейджери (системи миттєвого обміну повідомленнями за допомогою Інтернет), а оплату одержував «електронними» грошима на рахунки, зареєстровані на підставних осіб. Під час розслідування злочину встановлено, що злочинець тривалий час підтримував зв’язок з учасниками міжнародного «хакерського» руху «Анонимус» (англ. Anonymous – «Анонімний», «Безіменний»).

Встановленнюособизлочинцясприялапліднавзаємодіяспівробітників правоохоронних органів зі спеціалістами у галузі комп’ютерних та телекомунікаційних систем.. Новітні методи та методики судової експертизи телекомунікаційних мереж та засобів дозволили встановити факт несанкціонованого доступу до інтернет-ресурсів комерційних структур, час такого доступу та IP-адресу комп’ютера, з якого він здійснювався..

4 DoS-атака (англ. Denial of Service, відмова в обслуговуванні) – атака на об-

числювальну систему з метою довести її до відмови, тобто створення таких умов, за яких легітимні (правомірні) користувачі системи не можуть отримати доступ до наданих системою ресурсів (серверів) або цей доступ обмежений. – Див.: Пройдаков Э., Теплицкий Л. Англо-русский толковый словарь по вычислительной технике, Интернету и программированию. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Изд-во «Русская Редакция», 2002. – 640 с.

Інновації у криміналістиці та їхнє впровадження у правозастосовну діяльність

Запитання для самоконтролю:

1.Дайте визначення терміна «криміналістична інновація»..

2.Види інноваційних продуктів у криміналістиці..

3.Дайте визначення поняттю «інформаційна технологія»..

4.Напрямки використання інформаційних технологій у досудовому слідстві..

5.Які слідчі дії можуть здійснюватися у режимі відеоконференції?

6.Назвіть новітні технічні засоби фіксації доказової інформації в «польових» умовах..

7.Види та функції інформаційно-пошукових систем у кримінальному судочинстві..

8.Структура АРМ слідчого..

9.Назвіть види автоматизованих робочих місць, що використовуються у правозастосовній діяльності..

10.Якими є основні види інтернет-шахрайства?

ТЕМА № 2 Використання цифрової фотозйомки у

діяльності органів кримінальної юстиції

1.Поняття, значення та правові підстави використання цифрової фотографії у кримінальному судочинстві

2.Сучасна цифрова фототехніка та її можливості

3.Особливості фіксації результатів слідчих (розшукових) дій за допомогою цифрової фототехніки. Процесуальне оформлення результатів цифрової фотозйомки. Способи захисту результатів застосування цифрової фотозйомки

4.Фотозйомка за несприятливих умов. Корекція балансу білого.

5.Використання цифрової техніки в експертній практиці.

6.Техніко-криміналістичні прийоми роботи із програмним забезпеченням під час опрацювання цифрових фотозображень

7.Оцінка результатів застосування цифрової фотозйомки

1.Поняття, значення та правові підстави використання цифрової фотографії

укримінальному судочинстві

Сучасна техніка характеризується стрімким розвитком та суттєвим розширенням можливостей використання.. Запровадження новітніх технічних засобів у практику боротьби зі злочинністю потребує теоретичного обґрунтування прийомів і способів їхнього застосування з метою дотримання принципів кримінального судочинства, встановлених законом процедур кримінального провадження, підвищення ефективності вирішення завдань органів кримінальної юстиції..

22

Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції

Весь процес у кожному конкретному випадку кримінального провадження має бути належним чином зафіксовано у формах та способами, передбаченими кримінально-процесуальним законом.. Фотозйомка виступає найпоширенішим додатковим засобом фіксації, який дозволяє передати у наглядній формі інформацію, що має значення для процесу встановлення істини у справі.. Водночас в експертній практиці фотозйомка виступає також одним із методів дослідження, який дозволяє отримувати нову інформацію про об’єкти дослідження, вирішувати складні експертні завдання..

Починаючи з кінця ХХ століття і на сьогодні світова практика розслідування злочинів майже повністю оновила свій арсенал фототехнічних засобів найсучаснішими технологіями, переозброївшись засобами цифрової фототехніки (зокрема, таких відомих фірм, як

«Olympus», «SONY», «Panasonic», «Nikon», «Canon» тощо)..

Цифрова фотографія становить сукупність методів фотофіксації та перетворення зображень, які ґрунтуються на використанні комп’ютерних засобів і технологій.. Відмінним у цифровій камері є світлосприймаючий пристрій, який дозволяє перетворювати оптичне зображення у цифрову форму та вводити у пам’ять комп’ютера (В. А.. Зотчев, 2004).. У результаті цифрової фотозйомки зображення об’єкта уловлюється фотодатчиками, після засвічування яких виникає електричний сигнал, а внаслідок змін електричного заряду отримана аналогова інформація про об’єкт перетворюється на бінарний код шляхом цифрового методу обробки інформації.. Існують дискусії щодо найменування продукту такої обробки: цифрова фотографія, електронна фотографія, цифрографія, цифровий запис, аудіовізуальне відтворення, зображувальний документ тощо.. У зв’язку з цим навіть ставляться питання щодо можливості визнання цифрових зображень фотознімками (В. А.. Газізов, П. А.. Чет-

веркін, 2008)..

Правовими підставами застосування цифрової фототехніки у кримінальному провадженні виступають положення Кримінального процесуального кодексу України, статті 99, 104, 105–107, 224, 228, 231, 236, 237–241, 252, 256, 269, 361 якого передбачають, що хід та результати процесуальної дії під час досудового розслідування та судового розгляду можуть бути (а за клопотанням учасників процесуальної дії – повинні бути) зафіксовані за допомогою техніч-

23

Тема № 2

них засобів, про що зазначається у протоколі; фототаблиці та носії комп’ютерної інформації є додатками до протоколу, при цьому матеріали фотозйомки та носії інформації (зокрема, електронні), на яких збережено її результати, є процесуальними джерелами доказів – документами..

Цифрова фотозйомка має застосовуватися з дотриманням сукупності принципів, а саме:

а) законності, безпеки, наукової обґрунтованості; б) використання технічних засобів не повинно порушувати законні

інтереси та права учасників кримінального процесу, не принижувати гідність осіб, щодо яких вони застосовуються;

в) технічнізасобимаютьзабезпечуватиодержанняоб’єктивнихідостовірних даних, гарантувати встановлення об’єктивної істини; г) застосування криміналістичної техніки не повинно суперечити

професійній етиці слідчого (судді, експерта); ґ) факт використання техніки має бути зафіксовано у протоколі

процесуальної дії (висновку експерта)..

Цифрова фотозйомка має певні переваги та додаткові можливості порівняно з аналоговою фототехнікою (плівковими фотоапаратами)..

Зокрема, цифрова фототехніка:

–дає можливість виконувати велику кількість фотознімків та відразу визначати їхню якість і правильність здійсненої фотозйомки;

–є економічним засобом;

–знижує похибки зображення, більш точно передає його колір;

–містить екранне меню, за допомогою якого здійснюється вибір опцій роботи з зображеннями;

–скорочує процедуру та час підготовки фотознімків;

–суттєво зменшує небезпеку втрати якості результатів фотозйомки і самих фотознімків;

–дозволяє здійснювати обробку фотозображень за допомогою комп’ютерної техніки та різних програм з метою підвищення якості зображення, вирішення різних експертних задач та виготовлення потрібних ілюстрацій, розширює можливості дослідження об’єктів та виявлення прихованої інформації, полегшує розв’язання ідентифікаційних завдань завдяки автоматизованим процесам суміщення, накладення та зіставлення цифрових фотозображень на комп’ютері;

24

Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції

–забезпечує зручне, надійне, тривале та економічне збереження фотозображення в електронному варіанті;

–дозволяє: швидко знаходити потрібні фотознімки; оперативно передавати їхні копії на будь-які відстані та у будь-якій кількості за допомогою телекомунікаційних засобів зв’язку; створювати потрібну кількість копій фотозображень без додаткових витрат коштів та часу;

–надає можливість отримувати інформацію про дату і час фотозйомки, роздільну здатність і розмір кадру, розмір файла тощо;

–дозволяє встановлювати конфіденційність та обмежувати доступ до результатів фотозйомки завдяки встановленню паролів доступу до цифрових файлів та застосування методів кодування інформації..

2.Сучасна цифрова фототехніка та її можливості

Рівень розвитку сучасної техніки дозволяє запропонувати універсальні засоби цифрової фотографії для фіксації та дослідження об’єктів, що мають значення для розкриття та розслідування злочинів..

На сьогодні існує два класи цифрових фотокамер – професійні та аматорські.. Професійні камери поділяються на: студійні (ста­ ціонарні) і репортерські (переносні).. Аматорські фотокамери умовно поділяються на три класи: початкового рівня, середнього та напівпрофесійні..

Цифрові аматорські фотокамери середнього рівня і напівпрофесійні дозволяють проводити зйомку на відкритій місцевості та у приміщенні об’єктів, що мають значення для розкриття та розслідування злочинів..

Початок практики використання цифрової фотографії у процесі розслідування злочинів припадає на середину 90-х років ХХ століття.. З постійним розвитком і удосконаленням цифрових камер збільшуються їхні можливості (функції, режими фотозйомки, якість зображення тощо)..

Водночас разом із новими можливостями з’являються і нові проблеми, пов’язані передусім із достовірністю цифрових фотозображень та їхнім доказовим значенням, надійним збереженням результатів цифрової фотозйомки..

Цифровефотозображенняможезберігатисянабудь-якомуносії:но- сіях комп’ютерної інформації (пристрої пам’яті комп’ютера, перифе-

25

Тема № 2

рійні пристрої, комп’ютерні пристрої зв’язку, мережі електрозв’язку та їхні пристрої), окремих носіях цифрової інформації (СD-R та СD- RW-диски, CompactFlash тощо), картах пам’яті та основній пам’яті фотоапаратів (MultiMedia Card, Sony Memory Stick, SD Card), мобіль-

них телефонів, планшетів тощо..

Сприйняття такого фотозображення можливе шляхом його виведення на екран монітора комп’ютера, телефону, телеекран тощо, а також після роздрукування зображення на папері.. При цьому у першому випадку якість виведеного для перегляду фотозображення залежить від технічних можливостей технічного засобу відтворення (роздільної здатностімонітора,екранателевізоратощо),використаногорежимуперегляду, у другому – від можливостей друкувального приладу, за допомогоюякогороздруковуютьсяфотознімки..Специфікоюзбереженнярезультатівцифровоїфотозйомкинаносіяхкомп’ютерноїінформаціїєпотреба в застосуванні додаткових засобів їхнього захисту, оскільки існує небезпека їхнього знищення у зв’язку з дією шкідливих комп’ютерних програм, із виведенням з робочого режиму комп’ютерної техніки з різних причин, порушеннями якості роботи операційної системи, а також доступом зацікавлених чи будь-яких сторонніх осіб, які можуть необережно чи навмисно видалити чи змінити зображення..

Зміни цифрового фотозображення, видалення або додавання певних деталей (комп’ютерний монтаж) можуть бути здійснені без зовні помітних ознак таких перетворень.. У зв’язку з цим виникає потреба у створенні надійних засобів захисту первинних фотозображень як джерел процесуальної та криміналістично значущої інформації..

З технічного боку цифрова фототехніка є досить чутливою до температурних коливань (на морозі акумулятори та елементи живлення розряджаються, у зв’язку з чим фотозйомка стає неможливою); потребує завчасної підзарядки перед використанням (водночас навіть повністю заряджена камера, яка перебуває у вимкненому стані, з часом втрачає заряд); механізми такої камери є більш витонченими і вразливішими в процесі експлуатації (зокрема, механізми «виїзду» об’єктива, «наближення-віддалення зображення», перемикання режиму фотозйомки тощо).. Крім того, фотокамери з високою роздільною здатністю та широкими функціональними можливостями коштують недешево, що створює перепони у їхньому широкому запровадженні в криміналістичній практиці..

26

Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції

3.Особливості фіксації результатів слідчих (розшукових) дій за допомогою цифрової фототехніки. Процесуальне оформлення результатів цифрової фотозйомки.

Способи захисту результатів застосування цифрової фотозйомки

Об’єктами фотозйомки під час проведення слідчих (розшукових) дій можуть виступати:

а) місце вчинення злочину та його обстановка; б) дії осіб – учасників слідчої дії;

в) конкретні об’єкти (сліди), які були оглянуті або використані під час проведення процесуальної дії;

г) живі особи; ґ) трупи та їхні частини..

Специфіка цифрової фотозйомки під час проведення обшуку, пред’явлення для впізнання та слідчого експерименту. Під час про-

ведення огляду, обшуку, слідчого експерименту та інших слідчих (розшукових) дій використання цифрової фототехніки оптимізує застосування традиційних методів фіксуючої фотозйомки (зокрема, панорамного – завдяки спеціально розробленому режиму «панорамної зйомки», який передбачає більший кут захоплення об’єкта об’єктивом камери, полегшує переміщення камери з одного кадру на інший; вимірювального – монофотограметричний метод зйомки тощо)..

Під час проведення обшуку фотозйомка є незамінним засобом фіксації, за допомогою якого передається обстановка місця проведення обшуку (яка не підлягає ретельному опису у протоколі зазначеної процесуальної дії), пошукові дії слідчого та осіб, які беруть участь у ньому, виявлені сховища, тайники, вилучені матеріальні предмети і цінності.. Під час проведення обшуку за допомогою фотозйомки фіксують:

а) місце проведення обшуку та умови зберігання об’єктів пошуку; б) етапи здійснення пошукових дій та виявлені предмети; в) дії слідчого та інших учасників..

27

Тема № 2

Фіксацію цієї слідчої дії шляхом фотозйомки доцільно здійснювати за такою схемою:

1)оглядова зйомка – фотографується місце проведення обшуку (місцевість, приміщення);

2)вузлова зйомка – фотографуються особливості обстановки, які можуть мати значення для розслідування, місця розташування виявлених схованок, стан цінностей, що в них містяться, процес вилучення об’єктів пошуку;

3)детальна зйомка – фотографується загальний вигляд та індивідуальні ознаки вилучених предметів..

Якщо схованка має складну будову, то детальною зйомкою здійснюється фотографування окремих її механізмів та складових..

Також необхідно здійснювати фіксацію результатів застосування пошукових технічних засобів (наприклад, ділянки, де спостерігається вільне проникнення щупа на велику глибину, різка зміна сигналу металошукача тощо)..

Фіксація пред’явлення для впізнання за допомогою фотозйомки

має свої особливості для кожної групи пред’явлених об’єктів залежно від їхньої природи, а також зумовлена різним процесуальним положенням осіб, які впізнають..

Під час пред’явлення для впізнання фотозйомка здійснюється у такому порядку: на першому фотознімку фіксуються разом всі об’єкти, які пред’являються (їхнє розташування, картки з номерами поруч із кожним з об’єктів); на другому фотознімку має бути зафіксована особа, що здійснювала упізнання, в той момент, коли вона вказує на об’єкт, який упізнала (при цьому на фотознімку має бути видно обличчя особи-впізнавача, жест її руки, який має однозначно тлумачитися як такий, що вказує на конкретний об’єкт; сам упізнаний об’єкт та картка з номером, під яким він був розміщений; зі змісту фотознімка має бути зрозуміло, що до особи-впізнавача не застосовувалися будь-які примусові дії та підказки в момент указування нею на обраний об’єкт – з цією метою фіксується найближча обстановка навколо особи); на третьому фотознімку має бути крупним планом зафіксований упізнаний об’єкт таким чином, щоб можливим було спостереження тих ознак, за якими упізнавач обрав раніше сприйнятий об’єкт, в разі потреби – виконується декілька детальних знімків упізнаного об’єкта з метою фіксації його ідентифікаційних ознак..

28

Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції

Під час упізнання живих осіб фотозйомка повинна дати наочне уявлення про правильність підбору запропонованих для впізнання суб’єктів за віком, будовою тіла, зростом, зовнішнім виглядом, одягом.. У ході такої слідчої дії фототехнічними засобами фіксуються етапи її проведення.. Спочатку фотографують групу осіб, підібраних для впізнання, а потім момент впізнання конкретної особи.. Окремо здійснюють зйомку впізнаної особи, її характерні ознаки та прикмети (шрами, татуювання тощо)..

У разі якщо пред’явлення для впізнання проводилося в умовах, коли особа, яку пред’явили для впізнання, не бачила і не чула особи, яка впізнає, всі фотографії, за якими може бути встановлена особа, яка впізнавала, зберігаються окремо від матеріалів досудового розслідування..

Під час пред’явлення для впізнання місцевості, приміщень за допомогою орієнтуючої, оглядової, вузлової і детальної зйомки виготовляють серію знімків, на яких відображають орієнтири, предмети, їхні особливості, за якими проведено впізнання..

При проведенні фотозйомки під час упізнання предметів увага акцентується на правильному підборі однорідних об’єктів і можливості відтворення індивідуалізованих ознак, які назвала особа, що впі­ знає.. Зображення предметів повинно об’єктивно передавати просторові, яскраві та колірні властивості.. Також є доцільним сфотографувати крупним планом впізнаний предмет, виділяючи на знімку стрілками ті особливості, які зазначила особа, що впізнавала..

Наочність встановлення тих чи інших обставин досліджуваної події забезпечує переконливість одержуваних під час слідчогоексперименту результатів.. За допомогою фотозйомки в ході проведення цієї слідчої дії найчастіше фіксують:

а) можливість сприйняття будь-якого факту або явища (бачити об’єкт за певних умов тощо);

б) можливість здійснення яких-небудь дій (проникнення в приміщення певним способом), перевірка професійних чи інших навичок людини;

в) можливість існування явища або факту, наприклад зберігання предметів у певних місцях (місткість сховища);

г) встановлення механізму події або її окремих деталей..

29

Тема № 2

Фіксація слідчого експерименту шляхом фотозйомки здійснюється у три етапи:

–фотографування підготовчих дій до експерименту, а саме місця та умов, в яких здійснюються дослідні дії: обстановки, створеної для проведення цих дій; розташування учасників; предметів для проведення дослідів (пристосування, за допомогою якого були відкриті двері; інструменти, верстати для виготовлення певних деталей тощо);

–фотографування дослідних дій (зокрема, дій слідчого та інших учасників експерименту на місцевості і в приміщенні; змін, що відбуваються з об’єктами, тощо);

–фотографування результатів експерименту – предметів, отриманих у ході слідчого експерименту (деталей, виконаних за певний термін, креслень тощо)..

Можливість спостереження об’єкта за певних умов фіксують за допомогою орієнтуючої або оглядової зйомки.. Напрямок, дистанція зйомки повинні забезпечувати сприйняття положення групи, яка перевіряє можливість спостереження, і об’єкта, який необхідно побачити, а також фактори, що ускладнюють спостереження (огородження, навколишні предмети, рухомий транспорт тощо)..

Під час перевірки можливості здійснення яких-небудь дій їхній розвиток фіксують з різних боків.. Так, під час перевірки можливості проникнення у квартиру, розташовану на другому поверсі, через балкондіїпідозрюваногодоцільнофіксуватиякізбокудвору(вулиці),так

із боку квартири.. Це дозволить більш переконливо продемонструвати можливість і послідовність здійснюваних дій.. Аналогічно фіксується можливість вчинення крадіжки предметів через отвір певного розміру..

Під час перевірки можливості настання певних наслідків особливу увагу звертають на фіксування первинних умов, які відтворюються за показаннями учасників процесу, етапів розвитку події та результату, що настав..

Під час здійснення фотозйомки необхідно намагатися точно передати важливі елементи слідчої дії, щоб у осіб, які не були присутні під час проведення дослідів, не виникало ускладнень в уявному відтворенні всього експерименту і не було сумнівів в оцінці його результатів..

Отримані за результатами слідчих (розшукових) дій фотозображення, демонстрація яких може розглядатися як образлива для особи, зберігаються в опечатаному вигляді і можуть надаватися лише суду

30

Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції

під час судового розгляду (наприклад, фотознімки особливих прикмет та слідів на оголених частинах тіла освідуваної особи)..

У разі використання засобів цифрової фотозйомки під час розслідування (як і будь-яких інших технічних засобів) в протоколі слідчої

(розшукової) дії мають бути зазначені:

1..Умови проведення фотозйомки (характер освітлення об’єктів, відстань до них від фотокамери тощо), окремі з яких зберігаються разом із файлом зображення, наприклад щодо часу проведення зйомки, типу камери, значення експозиції, імені зображення тощо, що зумовлено стандартом цифрової фотокамери..

2..Характеристики застосованих технічних засобів та носіїв інформації (цифрові прилади реєстрації оптичної інформації, носії електронної інформації, освітлювальні прилади, масштабні лінійки та стрічки, нейтрально-сіра шкала та тест-об’єкти, у випадках використання – комп’ютерні засоби та їхні параметри, ліцензійне програмне забезпечення, використане для обробки та виведення на матеріальний носій зображень, пристрої виведення інформації з комп’ютера тощо)..

3..Відмітка про заздалегідь зроблене повідомлення всіх учасників слідчої дії про здійснення цифрової фотозйомки..

4..Об’єкти, стосовно яких була проведена цифрова фотозйомка..

5..Порядок здійснення фотозйомки, зміст застосованих методів та режимів фотозйомки..

6..Результати застосування цифрової фотозйомки, факт їхнього перегляду учасниками слідчої дії, порядок їхнього збереження і застосовані засоби захисту..

До протоколу мають долучатися додатки: фототаблиці та носії комп’ютерної інформації, які повинні бути належним чином виготовлені, упаковані й опечатані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.. У матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії,

аїхні резервні копії зберігаються окремо (ч.. 3 ст.. 107 КПК України).. Під час оформлення фототаблиць потрібно керуватися такими

правилами:

–знімки розміщуються за принципом від загального до окремого;

–фіксується інформація щодо умов фотозйомки;

31

Тема № 2

–фототаблиця має містити відомості про особу, яка здійснювала фотозйомку та оформлення її результатів;

–під кожним знімком має міститися порядковий номер та пояснення стосовно зображеного об’єкта, яке може супроводжуватися покажчиками та позначатися цифрами;

–вказується дата та місце зйомки, тип камери та об’єктива, наявність додаткових технічних засобів;

–зазначаєтьсяточказйомкитавідстаньдооб’єкта,режимфотозйомки та її додаткові параметри (експозиція, додаткове освітлення тощо)..

Однією з проблем, пов’язаних із використанням цифрової фотографії, є підтвердження технічних можливостей засобу (пристрою, приладу) як такого, що здатний передавати адекватне (об’єктивне) фотозображення об’єкта, яке не зазнало неконтрольованої обробки.. Інакше кажучи, чи є допустимими всі цифрові фотознімки, незалежно від того, за допомогою якого технічного засобу вони виконані.. Зокрема, це питання постає під час здійснення фотозйомки за допомогою техніки, яка має інше цільове призначення, але оснащена фотокамерою (мобільні телефони, планшети).. Забезпечення допустимості цифрових фотознімків із цих позицій має здійснюватися на підставі наявності сертифіката відповідності технічного приладу та його стандартизації, а також використання під час фотозйомки спеціальних програм (Adobe DNG Converter) і відповідних форматів графічних файлів (RAW, DNG тощо).. Застосовуючи для фотозйомки свій мобільний телефон, слідчий має передбачати, що в подальшому може виникнути потреба у проведенні експертизи щодо технічного засобу, за допомогою якого здійснювалася фотозйомка, і в такому разі слід буде направити телефон до експертної установи..

Другою проблемою є можливість комп’ютерного монтажу цифрового фотозображення за допомогою різних комп’ютерних програм обробки, що нерідко є підґрунтям для сумнівів суддів, адвокатів та інших учасників процесу щодо достовірності фотознімків, які додаються до протоколів процесуальних дій і відповідно можуть виконувати важливу роль у процесі доказування..

На сьогодні запропоновано декілька способівзахистурезультатів цифрової фотозйомки:

1)вилучення, упакування, опечатування та засвідчення підписами носія цифрової інформації з результатами фотозйомки після закінчен-

32

Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції

ня слідчої (розшукової) дії з наступним розпакуванням та виготов-

ленням фототаблиць під час проведення окремої слідчої дії – слідчо-

го огляду цифрового носія інформації (Ісаєва Л. М..);

2)забезпечення безперервності процесу фотозйомки і роздруку-

вання фотознімків (наприкінці слідчої дії результати фотозйомки з фотокамери за допомогою кабелю виводяться на комп’ютер або безпосередньо на принтер і роздруковуються; фототаблиця засвідчується підписами всіх учасників слідчої дії, після чого карта пам’яті фотоапарата виймається, надійно упаковується, опечатується та засвідчується підписами всіх учасників).. Недоліком такого способу є неможливість використання упакованої картки пам’яті для наступної фотозйомки протягом часу кримінального провадження, а також потреба у забезпеченні слідчої дії додатковими технічними засобами (комп’ютер, принтер) незалежно від місця її проведення (наприклад, обшук, огляд місця події);

3)запис фотозображення на одноразові диски mini CD-R (які перед

зарядкою фотокамери засвідчуються підписами учасників слідчої дії, а після зйомки переглядаються, кількість та короткий зміст відзнятих кадрів відображається у протоколі слідчої дії, результати фотозйомки копіюються на резервний диск або комп’ютер для наступного роздрукування фотознімків, після чого диск mini CD-R із записом опечатується і додається до протоколу).. Така процедура унеможливлює внесення змін до цифрових знімків, але потребує затрат для забезпечення кожної процесуальної дії, під час якої здійснюється фотозйомка, новим диском такого типу; крім того, фотоапарати, оснащені такими дисками, не отримали достатнього поширення на практиці й були замінені виробниками більш досконалими аналогами;

4) копіювання результатів фотозйомки після закінчення процесуальної дії на цифровий носій інформації (за можливості, лазерний диск, захищений від внесення змін, типу CD-R) та збереження у надійно упакованому вигляді як дубліката з метою пересвідчення в достовірності конкретних фотознімків у разі потреби.. У разі застосування такого способу під час слідчої дії потрібен комп’ютер.. Фотоапарат або вилучена з нього картка пам’яті з результатами фотозйомки упаковуються після закінчення слідчої дії, а достовірність роздрукованих у подальшому фотографій забезпечується шляхом наступного розпакування носіїв інформації та їхнього відтворення для роздру-

33

Тема № 2

кування фотографій у процесі самостійної слідчої дії (огляду) в присутності незацікавлених осіб, які своїми підписами засвідчать достовірність роздрукованих фотознімків і їхню відповідність збереженому цифровому зображенню.. Такий спосіб можна віднести до зручних та економічних, але сумнівних щодо дотримання приписів закону, зокрема з позицій можливості віднесення скопійованих результатів фотозйомки до «оригінальних примірників технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії» (ч. 3 ст. 107 КПК України), які мають зберігатися у матеріалах кримінального провадження;

5) стосується випадків спеціальної обробки фотозображень.. Де-

які вчені (В. А.. Газізов, П. А.. Четверкін, 2008) припускають можливість редагування цифрових фотознімків (наприклад, з метою збільшення контрастності зображення, усунення «шумів» основного зображення, викликаних недоліками умов фотозйомки, видалення зайвих­ об’єктів, які випадково або вимушено потрапили до об’єктива під час фотозйомки і не стосуються об’єкта, який знімають, або ускладнюють огляд основних зафіксованих об’єктів) за умови, що воно не втрачає свого основного змісту щодо передачі криміналістично значущої інформації.. З метою забезпечення безпеки такого редагування та достовірності і допустимості фотознімків цифрову обробку фотозображень рекомендується здійснювати лише з використанням ліцензійних операційної системи комп’ютера та програм обробки графічної інформації (графічних редакторів) – як загального (Adobe Photoshop, Corel Draw тощо), так і спеціаль-

ного призначення (Videoscop, ExpertProf, ФОМП-К, Anaglyf Maker

тощо), а також шляхом ведення протоколу обробки зображень.. Слід зазначити, що сутність таких дій становить не фіксація результатів слідчої дії, а обробка фотозображень, тому таке редагування можливе лише під час проведення експертних досліджень.. Зокрема, такі методики дослідження ефективні стосовно слабковидимих слідів, зображень у документах, портретних досліджень, ретушування фотознімків живих осіб з метою їхнього розшуку та трупів – з метою встановлення особи тощо;

6) застосування хеш-функції до файлів із цифровими фотозображеннями з метою розрахування хеш-значення (яке по суті становить індивідуальний і неповторюваний код файла, що залежить від його змісту).. Під час внесення будь-яких змін у файл хеш-значення та-

34

Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції

кож змінюється.. Розрахунок хеш-значення можливий за допомогою спеціальних програм (MD5 File Hash Utility, EnCase, FTK Imager, SHA-1), процедура не займає багато часу і не потребує спеціальної підготовки особи, яка її застосовує.. У зв’язку з цим використання хеш-функцій можливе під час проведення процесуальної дії, а занесені до змісту протоколу хеш-значення файлів можуть виступати способом наступної перевірки достовірності цифрової інформації (відсутності наступних змін) – як еталон для порівняння файлів під час їхнього наступного перегляду (В.. Шалькевич, 2008).. У протоколі процесуальної дії (та під кожним знімком у фототаблиці) зазначається ім’я файла, його хеш-значення та використані програмні засоби..

Існують і інші пропозиції щодо захисту результатів цифрової фотозйомки, зокрема засвідчення знімків електронним цифровим підписом (Ю.. Пономаренко, С. Молчанов, 2003).. Але такий спосіб сприйнято більшістю вчених як технологічно незручний, неекономічний та покликаний вирішувати питання авторства електронного документа

(В. Шалькевич, 2008)..

Роздрукування фотознімків має здійснюватися на фотопапері та за допомогою друкувальних пристроїв, технічні можливості яких є достатніми для виготовлення якісних фотознімків (наприклад, зображення, роздруковане на звичайному аркуші паперу, може бути підтерте гумкою або розмите)..

4. Фотозйомка за несприятливих умов. Корекція балансу білого

Несприятливими умовами при фотозйомці слід вважати умови, які ускладнюють адекватну передачу об’єктивної інформації про об’єкт, явище, дію і не пов’язані з технічним станом і можливостями засобів фотозйомки.. До несприятливих умов фотозйомки зазвичай зараховують: несприятливі погодні умови (сніг, дощ, туман, серпанок, дуже сильний вітер, сильний мороз); несприятливі умови освітлення (не-

достатнє, надмірне, складне освітлення, наявність тіні на певних ді-

лянках об’єкта), задимлення об’єкта, пар, високу відбиваючу властивість об’єкта, який знімають, велику площу об’єкта, тісні та захаращені приміщення.

35

Тема № 2

Фотозйомка за несприятливих умов має певну специфіку.. Для здійснення фотозйомки у несприятливих умовах доцільно використовувати фототехніку, яка відповідає таким вимогам: дзеркальність будови фотокамери; графічна роздільна здатність світлосприймаючого пристрою повинна становити не менш ніж 6 мегапікселів; наявність у комплекті об’єктивів зі змінною фокусною відстанню з 7–12-кратним оптичним збільшенням, оптичного стабілізатора зображення, режимів ручного фокусування, макрозйомки та експонування з пріоритетом діафрагми та витримки, акумулятора у комплекті та адаптера для живлення від мережі, роз’ємів для синхронізації з різними зовнішніми лампами спалаху та для підключення до комп’ютера; можливість використання змінних об’єктивів та подовжувальних кілець; можливість зйомки серії кадрів зі швидкістю 5 кадрів на секунду..

Покращення якості цифрового зображення може бути досягнуте шляхом зміни умов фотозйомки, застосування додаткових технічних засобів: засобів освітлення, змінних об’єктивів, світлофільтрів, бленд, подовжувальних кілець, штатива, пристосувань для зміни потоку світла тощо, а також використання спеціальних режимів і функцій фотозйомки..

Так, за недостатнього освітлення рекомендується перевести цифровий фотоапарат до «нічного» режиму (обравши його різновид залежно від виду об’єкта зйомки) або увімкнути режим «ручного керування експозицією і діафрагмою» та встановити більше значення ISO світлочутливості матриці в опціях меню.. Має бути збільшена тривалість витримки, при цьому бажано встановити фотокамеру на штатив або іншу нерухому поверхню з метою уникнення «розмитості» зображення.. Для зменшення «ефекту шумів» (рівномірно розташованих цяток, які погіршують чіткість та контрастність знімка) доцільно встановити на фотокамері спеціальний режим «стримування шумів».. Слід вирішити питання щодо можливостей і доцільності використання додаткового джерела світла (фотоспалаху цифрової фотокамери, окремого додаткового джерела світла: ліхтаря, настільної лампи, кімнатного освітлення) та пристосувань (тонкого паперу, дзеркала, фольги тощо), їхнього розташування і спрямованості потоку світла, враховуючи характер поверхні об’єкта, який фотографується, його розміри, рельєф тощо.. Наприклад, скляні поверхні, дзеркало, вода тощо не фотографуються під прямим потоком світ-

36

Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції

ла, оскільки це призводить до утворення відблисків на фотознімках, тому рекомендується розташування джерела світла під кутом до осі об’єктива або фотозйомка проти джерел освітлення з використанням спеціальних насадок-хомутів на об’єктив – бленд, поляризаційних світлофільтрів (які послаблюють відблиски), а також розташування перед джерелом світла аркуша тонкого паперу або білої тканини для створення ефекту «розсіяного світла» або направлення прямого світла на так звані відображуючі щитки, якими огороджується об’єкт зйомки.. Такі ж правила застосовуються під час фотозйомки у ясний сонячний день мокрих об’єктів та поверхонь, на яких можуть утворюватися відблиски (вода, пісок, сніг, крига, ла-

ковані предмети)..

Під час фотозйомки окремих об’єктів суттєве значення для розслідування має точна передача відтінку їхнього кольору (наприклад, у разі фіксації синців, ушкоджень на тілі живої особи або трупа, слідів крові, кольору паперу бланків документа, відмінності у відтінках подібних об’єктів тощо).. Серед причин неправильної передачі кольорів під час фотозйомки можна назвати: недостатнє або неправильне освітлення об’єктів чи обстановки під час фотозйомки, наявність спеціально передбачених виробником технічного приладу ефектів передачі кольорів (як більш яскравих та насичених, більш теплих чи більш холодних) для збільшення художньої виразності фотозображень..

У таких випадках необхідно приділити особливу увагу прийомам збереження «балансу білого» – процедурі підбору параметрів фотозйомки залежно від умов і джерел освітлення, результатом якої є забезпечення точної передачі відтінків кольорів об’єктів на фотознімку.. В цифровій фотографії застосовується декілька прийомів «балансу білого».. Більшість цифрових фотокамер має спеціальні режими «балансу білого»: повністю автоматичний і напівавтоматичний (який передбачає перелік типових умов освітлення: «у тіні», «у хмарну погоду», «при сонячному світлі», «при світлі ламп розжарювання», «при світлі люмінесцентних ламп»).. В ручному режимі підбір параметрів фотозйомки може бути здійснено декількома способами.. Один із них – введення до параметрів фотокамери колірної температури освітлення (остання може вимірюватися спеціальним пристроєм – колориметром або визначатися за довідковими табли-

37

Тема № 2

цями колірної температури (наприклад, колірна температура лампи розжарювання (200 Вт) – 3000 К, а денного світла у ясну погоду та лампи фотоспалаху – 5500 К, люмінесцентної лампи – 6750 К).. Інший спосіб – баланс білого за зразком.. Для цього в кадрі необхідно розташувати білий папір та обрати його як зразок для встановлення «балансу білого».. Суб’єктивний (на розсуд особи, яка проводить фотозйомку) метод контролю за правильною передачею кольорів та їхніх відтінків не гарантує достовірності фотознімка.. Потрібні такі методи, які дозволять переконати в адекватності зображення об’єкта навіть тих осіб, які не були присутніми під час фотозйомки.. Серед таких об’єктивних методів застосовується метод нейтрально-сірої шкали (ґрунтується на принципі, що правильне відтворення на кольоровому фотознімку нейтрально-сірого тону відповідає правильному відтворенню й інших кольорів, при цьому така шкала у вигляді низки ахроматичних полів різної оптичної щільності від білого до чорного має розміщуватися поруч із об’єктом, що знімається) (В. Д.. Загорський, 1953)..

У разі надмірного освітлення необхідно за допомогою додаткових засобів нейтралізувати пряме потрапляння сонячних променів в об’єктив фотокамери (обрати інше місце та ракурс здійснення фотозйомки, відійти в тінь, дочекатися закриття сонця хмарою, прикрити об’єктив із певного боку іншим предметом, рукою або встановити на об’єктив бленду.. Обирається відповідний режим фотозйомки, можуть застосовуватися світлофільтри, що збільшують контрастність зображення (при цьому враховується необхідність змінити витримку залежно від типу світлового фільтра)..

Під час дощу для одержання чітких і контрастних знімків фотозйомка відбувається в «ручному режимі» з найбільш допустимо короткими витримками (не більше 1/125).. Якщо під час дощу світить сонце, зйомку краще відкласти.. В дощову погоду зйомку бажано проводити з-під укриття (вікно дому, салон автомобіля, навіс, парасолька), запобігаючи потраплянню краплин на об’єктив.. Для усунення відблисків та збільшення контрастності бажано використовувати світлофільтри, але дуже продумано..

Під час снігопаду фотозйомка здійснюється із укриття із застосуванням світлофільтрів і бленд, зі встановленням найкоротшої витримки, але без додаткових джерел освітлення..

38

Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції

Фотозйомка під час серпанку і туману здійснюється з використанням світлофільтрів.. Залежно від щільності повітряного серпанку вибирається відповідний світлофільтр – від світло-жовтого до оранжевого.. Під час туману рекомендується застосовувати сині світлофільтри.. Необхідно, у разі можливості, максимально скоротити відстань між камерою та об’єктом зйомки..

Під час фотографування великої площі бажано використовувати панорамну зйомку.. Для правильної передачі кольорів використовуються світлофільтри, а це потребує збільшення витримки.. Для фотозйомки віддалених об’єктів застосовують режим «ZOOM»

– наближення до об’єктів, який може дещо знижувати якість зображення.. Для фотозйомки об’єктів, розташованих у незручних та недоступних місцях (вузькому пройомі, під меблями, у колодязі, каналізаційному люці, на гілках дерев тощо), доцільно застосовувати фотокамеру зі знімною частиною корпусу, де розташовані об’єктив та лампа фотоспалаху, керування якою можливе дистанційно з іншої частини корпусу фотокамери, на якій міститься дисплей-видопошукач..

Фотографування тісних і захаращених ділянок місцевості та при-

міщень здійснюється шляхом панорамної зйомки.. Найбільш ефективним прийомом є зйомка ділянки місцевості або предмета з декількох позицій.. У більшості випадків доцільно фотографувати під кутом, близьким до прямого.. Це дає можливість скласти згодом по знімках найбільш правильне уявлення про форму предметів­ , їхні розміри і взаєморозташування.. Проте слід уникати зйомки з дуже малих відстаней.. Чим ближче розміщений об’єкт до фотокамери, тим більше викривляється його зображення на знімку.. Особлива увага приділяється вибору місця зйомки для охоплення кадром більшої території, забезпечується додаткове освітлення об’ємних предметів з метою кращої передачі їхніх параметрів..

Під час фотографування в умовах низьких температур рекомендується до зйомки тримати цифровий фотоапарат у теплі (в автомобілі, у приміщенні, під верхнім одягом); заздалегідь визначити місця та режим зйомки; на місці зйомки витягти фотоапарат, провести зйомку і негайно сховати апарат в укриття.. Рекомендується такий темп зйомки: 2–3 кадри через 2–3 хвилини.. Кожний об’єкт фотографується декілька разів..

39