Лекція 1; Конституційне право – галузь національного права, наука та навчальна дисципліна.

Питання:

1. Предмет метод конституційного права.

2. Конституційно-правова відповідальність.

3. Система науки конституційного права України.

1. Предмет конституційного права

Конституционное право – это особення отрасль права, которая закрепляет основные принципы публичной власти и ее взаимоотношения с человеком.

Термин «конституционное право» используется в правоведении как:

1. отрасль национального права

2. отрасль юридической науки

3. учебная дисциплина в системе высшего образования.

Конституционное право Украины – это совокупность правовых норм, регулирующих отношения народовластия, устанавливающих публичность власти, организацию и гарантии основных прав и свобод человека.

Предметом отрасли конституционного права являются общественные отношения, которые возникают в разных сферах жизнедеятельности общества в связи с организацией и осуществлением публичной власти. Можно выделить две основные таких общественных отношений:

1. Определяющие взаимоотношения между человеком, гражданином и государством, которые осуществляются путем:

- закрепления неотъемлемых прав и свобод человека, провозглашения человека наивысшей ценностью;

- закрепления принципов политического и идеологического разнообразия, экономических, социальных и культурно-духовных положений конституционного строя;

- установление обязанностей государства по охране и защите прав человека и гражданина.

2. Определяющие устройство государства и организацию государственной власти. Они осуществляются путем:

- установления важнейших принципов, которые определяют Украину как конституционное государство (народовластие, суверенитет, разделение власти, верховенство права, гуманизм и т.д.)

- закрепление республиканской формы правления и унитарного государственного устройства Украины

- определения способов осуществления государственной власти

- установление системы органов государственной власти

- установление основ местного самоуправления

--------------------------------------------------------------------------

Основним предметом правового регулювання консти­туційного права України є суспільні відносини, які виникають і діють в процесі здійснення влади народом України.

Конституційні норми закріплюють також устрій Ук­раїни як незалежної держави, яка цілком самостійно вирішує всі справи як в середині країни, так і за її ме­жами.

Предмет конституційного права опосередковує со­бою чотири групи(блоки) суспільних відносин.

1. Відносини, які складають основоположні засади народовладдя, суверенітету народу.

Суверенітет народу — це природне право народу бути верховним і повновладним на своїй території. Су­веренітет буває потенційним і реальним.

Потенційним суверенітетом володіє практично будь-який етнос, не­залежно від того, має він свою державність чи ні, оформився він у таку історичну спільність, як народ, визнаний він іншими державами і націями чи ні.

Реальний суверенітет — це втілення в життя суве­ренних прав народу, його волі йти таким шляхом, який він вважає найкращим. Суверенна воля народу України, вільно сформована і втілена у відповідних документах (передусім у Конституції України), і є єдиним джерелом державної влади.

2. Відносини, які опосередковують будівництво (будову), устрій держави як організації влади народу і для народу.

Влада — необхідний спосіб організації суспільства, процесів, що відбуваються в ньому, в тому числі за ра­хунок авторитарних методів, які передбачають можли­вість нав'язування волі суб'єкта влади, застосування в разі потреби примусу.

Це відносини, які пов'язані з:

а) формою державного правління;

б) формою державного устрою, тобто як організована держава, які зв'язки між центром та іншими управ­лінськими, зокрема самоврядними, структурами;

в) політичним режимом, під яким, звичайно, розу­міють спосіб здійснення державної впади, з огляду на що вирішуються питання, чи це демократична, правова держава, чи навпаки,

г) відносини, що виникають у зв'яжу з впровад­женням та використанням символів держави — її зов­нішніх атрибутів: прапору, герба, гімну, столиці;

д) відносини територіальної організації.