Предмет психології

Предметом психології є психіка (від грец. psychikos - душевний) людини і тварини" тобто психічні явища, притаманні людині і тварині. Факти психології - це не предметні речі, а різні за змістом, інтенсивністю, тривалістю, пов'язаними між собою процеси, що перебувають у розвитку та належать певній людині.

Психологія вивчає внутрішній психічний світ людини, психічні процеси, стани, властивості, закони виникнення, розвитку й перебігу психічної діяльності, становлення психічних властивостей людини, життєве значення психіки.

Внутрішній психічний світ людини психологія розглядає як живий, неперервний процес, який формується і розвивається, породжує деякі продукти чи результати.

Психологічна наука вивчає такі психічні явища:

- психічні процеси, до яких входять відчуття, сприймання, запам'ятовування, мислення, уява, почуття і т.д.;

- психічні стани - уважність, байдужість, спокій, схвильованість, піднесення, зацікавленість тощо;

- психічні властивості - спостережливість, чутливість, розумові, емоційні, вольові якості людини, її здібності, риси характеру тощо.

Продукти психіки здійснюють взаємодію людини із довкіллям; допомагають людині орієнтуватись у середовищі, забезпечують її успіх в усіх видах діяльності (ігровій, навчальній, трудовій та ін.).

Психіка пов'язана з активним відображенням людиною об'єктивного світу, зі створенням у свідомості людини картини світу, її образу, із знаходженням свого Я в об'єктивному світі, з адаптацією до середовища.

Психічне відображення не є дзеркальним, механічним, пасивним копіюванням світу. Це активне відображення, яке завжди належить суб'єкту і залежить від його особливостей. Психіка - це суб'єктивний образ об'єктивного світу.

Психічному відображенню властиві такі особливості:

o воно дає змогу об'єктивно відображати світ. Правильність відображення перевіряється практикою;

o це змінне, динамічне явище, яке відображає минуле, теперішнє і майбутнє, може поглиблюватися та вдосконалюватись;

o воно забезпечує доцільність поведінки та діяльності;

o виражає індивідуальну своєрідність людини;

o має випереджальний характер.

o психічний образ - це ідеальне явище, тобто таке, що виникає та існує у психіці та свідомості людини, формується в процесі її активної діяльності;

Відображення майбутнього називають випереджувальним відображенням.

Структура психіка має три рівні: свідомий, підсвідомий, несвідомий.

У кожної людини питома вага цих рівнів різна. Психіку розглядають як динамічну систему, яка постійно змінюється під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників.

Отже, психологія - це наука про закономірності формування і розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності. Вона вивчає психічне життя людини в його суб'єктивних та об'єктивних вимірах.

Структура психіки людини

Психіка складна і різноманітна по своїх проявах. Зазвичай виділяють три великі групи психічних явищ:

1) психічні процеси;

2) психічні стани;

3) психічних властивості.

Психічні процеси. Психічні процеси - динамічне віддзеркалення дійсності в різних формах психічних явищ. Психічний процес - це течія психічного явища, що має початок, розвиток і кінець, що проявляються у вигляді реакції. При цьому треба мати на увазі, що кінець психічного процесу тісно пов'язаний з початком нового процесу. Звідси безперервність психічної діяльності в стані пильнування людини.

Психічні процеси викликаються як зовнішніми діями, так і роздратуваннями нервової системи, що йдуть від внутрішнього середовища організму.

Усі психічні процеси підрозділяються на:

- - - - пізнавальні - до них відносяться відчуття і сприйняття, представлення і пам'ять, мислення і уява;

- - - - емоційні - активні і пасивні переживання;

- - - - вольові - рішення, виконання, вольове посилення і т. д.

Психічні процеси забезпечують формування знань і первинну регуляцію поведінки і діяльності людини.

У складній психічній діяльності різні процеси пов'язані і складають єдиний потік свідомості, що забезпечує адекватне віддзеркалення дійсності і здійснення різних видів діяльності. Психічні процеси протікають з різною швидкістю і інтенсивністю залежно від особливостей зовнішніх дій і станів особи.

Психічні стани. Ця категорія введена Н.Д. Левитовым. Під психічним станом слід розуміти різного виду інтегроване віддзеркалення суб'єктом внутрішніх або зовнішніх стимулів без їх виразного усвідомлення.

Кожна людина щодня випробовує різні психічні стани. Вони тісно пов'язані з індивідуальними особливостями людини, визначають специфіку протікання психічних процесів, особливо у відповідальних і екстремальних ситуаціях. При одному психічному стані розумова або фізична робота протікає легко і продуктивно, при іншому - важко і неефективно.

Психічні стани мають рефлекторну природу: вони виникають під впливом обстановки, фізіологічних чинників, ходу роботи, часу і словесних дій #00.

До психічних станів відносяться прояву почуттів #00, уваги #01, волі #02, мислення #03 і так далі

Цікаві дослідження є про особливий, творчий стан особи, який називають натхненням.

Психічні властивості. Вищими і стійкішими регулювальниками психічної діяльності є властивості особи.

Під психічними властивостями людини слід розуміти стійкі утворення, що забезпечують певний якісно-кількісний рівень діяльності і поведінки, типовий для цієї людини.

Кожна психічна властивість формується поступово в процесі віддзеркалення і закріплюється в практиці: Воно, отже, є результатом відбивної і практичної діяльності.

Властивості особи різноманітні, і їх треба класифікувати відповідно до угрупування психічних процесів, на основі яких вони формуються. Звідси можна виділити властивості інтелектуальної діяльності людини. Для прикладу приведемо деякі інтелектуальні властивості - спостережливість, гнучкість розуму, вольові - рішучість, наполегливість, емоційні - чуйність, ніжність, пристрасність, ефективність і тому подібне

Психічні властивості не співіснують разом, вони синтезуються і утворюють складні структурні утворення особи, до яких необхідно віднести, :

1) життєву позицію особи;

2) темперамент;

3) здібності;

4) характер як систему стосунків і способів поведінки.

Рядом авторів виділяється така група психічних явищ як психічні утворення, що включає знання, навички, уміння і переконання.

Таким чином, підводячи підсумок вище сказаному, можна відмітити, що розвиток психіки у філогенезі - якісні зміни психіки, що відбуваються у рамках еволюційного розвитку живих істот, обумовлені ускладненням їх взаємодії з довкіллям.

Сама психіка як здатність відчуття виникла з тієї, що дратує живих істот і розвивалася у зв'язку з освітою і розвитком їх нервової системи.

У своїй еволюції психіка пройшла ряд стадій : від сенсорної до перцептивної і далі до інтелектуальної форми свідомості.

Психологія вивчає психічні процеси і стани, а також психічні властивості і утворення особи як біосоціального явища і як свідомого суб'єкта громадського розвитку. Психічні стани є цілісною характеристикою психіки за досить короткий проміжок часу. Психічні стани характеризуються певними варіантами #00 психічних процесів. Особливості прояву психічних станів залежать від психічних властивостей і утворень особи.