- •Теоретичні основи виховного процесу в школі Основні категорії та поняття
- •Класний керівник у сучасній школі
- •Сутність та зміст виховної роботи класного керівника
- •Форми виховної роботи та їх класифікація
- •Основні напрямки виховної роботи в сучасній школі
- •Планування виховної роботи
- •Моральне виховання школярів
- •Методика «Розуміння моральних цінностей»
- •Формування культури поведінки учнів
- •Формування відповідального ставлення до навчання
- •Здійснення трудового та економічного виховання
- •Національне виховання
- •Використання народних традицій у виховній роботі
- •Організація громадянського виховання
- •Екологічне виховання учнів
- •Інтерактивні вправи: дослідження природи під час екскурсії
- •Організація природоохоронної діяльності учнів
- •Профорієнтаційна робота
- •Формування емоційної культури учнів у виховній роботі
- •Виховна робота щодо підготовки учнів до сімейного життя
- •8. А себе ви вважаєте готовими до шлюбу?
- •Методика організації виховної роботи Методика проведення виховної години
- •Організація та проведення виховних заходів
- •Методика підготовки та проведення класних зборів
- •Збори постановляють:
- •Методика проведення етичної бесіди
- •Методика проведення усного журналу
- •Методика проведення бесіди за «круглим столом»
- •Методика проведення дискусії
- •Методика проведення диспутів
- •Методика проведення гри
- •Прес-конференція
- •Методика проведення рухливих ігор з дітьми різного віку
- •Методика проведення вікторини
- •Методика проведення тематичної екскурсії
- •Заочні екскурсії
- •Екскурсія в природу
- •Методика проведення свята
- •Методика проведення «українських вечорниць»
- •Методика проведення тематичної конференцій
- •Методика проведення читацької конференції
- •Методика проведення предметного тижня
- •Методика проведення тижня профорієнтації
- •900 – 9-І класи - відвідування учнями спту № 59 і турбінного заводу.
- •900 – 10-11 Класи – відвідування учнями центра зайнятості.
- •Методика проведення пізнавальних вечорів
- •Методика проведення позакласних заходів з естетичного виховання
- •Розважальні вечори
- •Літературно-музична вітальня
- •Творчі конкурси
- •Методика проведення батьківських зборів
- •2. Готовність учнів класу до складання іспитів.
- •Відбір методик організації виховної роботи
- •Загальна схема аналізу виховного заходу [7]
- •Методика проведення колективних творчих справ
- •Моніторинг якості виховної роботи Поняття моніторингу та його види
- •Педагогічна діагностика якості виховної роботи як складова педагогічного моніторингу
- •Методологічні основи діагностики виховної роботи
- •Програма вивчення учнів I типовий план складання характеристики
- •Методика вивчення учнів
- •Методика вивчення учнівського колективу
- •Методика проведення анкетування та тестування учнів, учнівського колективу
- •Методика вивчення рівнів вихованості учнів
- •Педагогічний консиліум
- •Післямова
- •З’ясуйте стан своєї готовності до організації та проведення виховної роботи з учнями та учнівським колективом
- •Література
Методика вивчення учнівського колективу
Програма вивчення колективу має таку ж структуру, що й програма вивчення особистості, однак до неї слід додати ті розділи, що описують суто колективні стосунки: склад класу, рівень розвитку колективу, стосунки у колективі та діяльність активу, місце класного колективу у шкільному.
Основні застосовувані методи вивчення колективу: методи узагальнення індивідуальних показників розвитку на групу учнів, соціометричні методики.
Програма вивчення колективу та план складання характеристики класу [10]
1. Склад класу: віковий та гендерний склад класу; пізнавальний рівень, розвиток учнів; працездатність та успішність учнів.
2. Рівень розвитку колективу: стадія (етап) розвитку дитячого колективу; характерні ознаки розвитку колективу; особливості розвитку активу, його роль у формуванні і зміцненні колективу; діяльність органів самоврядування; напрямки і стилі взаємин між активом, органами самоврядування та вихованцями між собою; лідери в колективі; їх вплив на життєдіяльність вихованців; вплив перспективних ліній на розвиток колективу; напрямки і форми зв'язку класного колективу із загальношкільним.
3. Рівень морально-духовного розвитку колективу: рівень володіння загальнолюдськими цінностями; особливості прояву почуттів членів колективу; рівень захищеності особистості; сформованість вмінь і навичок в моральній поведінці.
4. Рівень фізичного розвитку колективу: загальний стан здоров’я учнів; ставлення дітей до фізичної культури і спорту; потреби у фізичному розвитку.
5. Рівень трудового виховання: ставлення учнів до праці (громадської діяльності); рівень сформованості соціально-психологічної готовності до праці; сформованість вмінь і навичок у сфері трудової діяльності; професійна спрямованість учнів.
6. Рівень естетичного виховання: сформованість почуттів прекрасного; інтереси учнів до певних видів мистецтва; потреби учнів у сфері естетичного розвитку.
7. Шляхи та засоби подальшого формування класного колективу, створення сприятливих умов для розвитку особистості в колективі.
Наведемо декілька форм та методів, які можна використати для вивчення учнів та учнівського колективу.
Використовуючи програму вивчення учнів та учнівського колективу, визначить, які форми й методи варто використати задля визначення тих чи інших параметрів розвитку
Методика проведення анкетування та тестування учнів, учнівського колективу
Анкетування (буквально з французької – розслідування) – один з технічних засобів конкретного соціологічного дослідження. Це письмове (іноді усне) опитування значної кількості людей за певною схемою – анкетою.
Метою анкетування є масовий збір матеріалу, визначення загального стану проблеми.
Анкетування передбачає подання респондентам (опитуваним) відкриті (довільна відповідь) і закриті (вибір одного з кількох тверджень) запитання, які носять, як правило, анонімний характер.
За змістом запитань анкети поділяються на 1) об'єктивні (вік, стать, освіта, заробітна плата респондента) і 2) суб'єктивні, які виявляють соціально-психологічні особливості опитуваного, його ставлення до умов життя, до інших людей, до самого себе і до певних подій.
Основні критерії побудови анкети: відповідність змісту анкети поставленій меті її проведення, логічна послідовність подання питань з теми; відповідність формулювання запитань рівню розвитку опитуваного; наявність можливих варіантів відповідей на «закриті» запитання; зацікавленість опитуваного. Фахівці також попереджають, що анкета не повинна містити питання, відповіді на які є соціально схваленими. Наприклад, «Чи слід допомагати батькам у хатніх справах», «Чи можеш ти зробити негідний вчинок» тощо.
Тести (від анг. test – випробування) – система прийомів для випробування та оцінювання окремих психічних рис і властивостей людини.
Тестування є процедура, діяльність щодо порівняння окремих, досліджуваних якостей людини з певним еталоном.
Неодмінними для здійснення тестування є: 1) обов'язковий для всіх досліджуваних комплекс випробувальних завдань; 2) чітка стандартизація зовнішніх умов, у яких здійснюється тестування; 3) наявність більш-менш стандартної (фіксованої) системи оцінювання та інтерпретації одержуваних результатів; 4) використання під час оцінювання певних норм, якими є середні показники виконання даного тесту представницькою добіркою досліджуваних за певною віковою, статевою або професійною категорією.
Тестові оцінки мають не абсолютний, а відносний характер. Вони вказують лише місце, яке посідає досліджуваний щодо відповідної норми.
У зв'язку з різноманітністю окремих видів тестів їхня класифікація має складний і не зовсім чіткий характер. За природою оцінюваних психічних властивостей тести поділяються на три основні категорії: тести успішності, тести здібностей та особистісні тести. Всі види тестів використовуються сучасними класними керівниками. Стосовно використовуваних матеріалів, то тут розрізняють бланкові та апаратні тести. За кількістю досліджуваних, які одночасно беруть участь у тестуванні, тести поділяються на індивідуальні та групові. За формою, в якій подані запитання, бувають вербальні і невербальні тести. Щодо співвідношення форми завдань, запитань і форми, в якій даються відповіді, розрізняють тести множинного вибору, тести визначення правильності даного судження та проективні тести.
Таким чином анкетування дозволяє визначити стан проблеми (наприклад, ступінь усвідомленості необхідності вибору професії, ставлення до економічних проблем, потребу до організації дозвілля і т.д.), а тестування – виявити наявний рівень сформованості певних рис особистості, особистісних утворень (рівень розвитку пам’яті, рівень вихованості, сформованості екологічної культури тощо).
Класні керівники користуються у своїй роботі як готовими анкетами, розробленими методистами, передовими вчителями, так і розробляють власні. А що стосується тестових методик, то їх розробка покладається на наукові установи. У будь-якому разі під час проведення дослідження слід керуватися загальними вимогами, які були подані нами вище, а також певною методикою.
Методика проведення анкетування або тестування учнів, колективу:
Визначення мети проведення дослідження: створити загальне уявлення про учня, колектив; виявити основні перспективні лінії у вихованні; знайти «точки відліку» у плануванні виховних завдань з колективом; розв’язати певну педагогічну проблему; виявити труднощі у розвитку вихованців.
Виявлення критеріїв та показників досліджуваних якостей.
Вибір доцільних засобів – анкет, тестів, або створення власних анкет відповідно до мети та змісту досліджуваних якостей.
Забезпечення належної процедури проведення анкетування чи тестування.
Загальний аналіз або аналіз по кожному учню, що дозволить з’ясувати своєрідність розвитку учня та колективу.
Використання результатів дослідження у подальшій виховній роботі: як важливу «інформацію для розміркування» на виховній годині чи на батьківських зборах, як критерій для відбору матеріалів для виховних заходів, для координації виховних впливів інших суб’єктів виховного процесу.
Як приклад, наведемо деякі анкети.
Анкета для вивчення класного учнівського колективу
Віковий склад класу.
Пізнавальний рівень, загальний розвиток учнів.
Працездатність і успішність учнів.
Громадське обличчя класу.
Чи є угрупування в колективі за діловими інтересами або негативного характеру? Як учні ставляться один до одного? Як ставляться до класних справ?
Чи полюбляють учні разом проводити час у школі і поза нею?
Чи дружать хлопці з дівчатами? Чи захищають хлопці дівчат?
Чи немає в класі кругової поруки? Якщо є, то в чому вона виявляється?
Чи переживають учні успіхи і невдачі свого класу, чи вболівають за свій колектив?
Чи вміють учні самі організовуватися для виконання колективних справ? Чи вміють вони розподіляти між собою роботу і раціонально її виконувати?
Чи вміють терпеливо і уважно вислуховувати один одного?
Чи виконують розпорядження уповноважених осіб? Які вчинки своїх товаришів схвалюють? Які осуджують?
Чи є розходження між тим, що учні говорять, і тим, що роблять?
Наявність критики і самокритики в класі?
Що зв'язує учнів: спільне місце проживання, місце за партою, інтереси, спільна праця?
Де дружать учні? Тільки в школі чи поза нею?
Чи уважні до своїх товаришів? Чи прагнуть допомогти їм? В чому ця допомога виявляється?
Чи вимогливі учні до своїх друзів? Чи вміють її проявити?
Як клас ставиться до дезорганізаторів, відмінників, активу, невстигаючих?
Чи правильно ставляться учні до товаришів з фізичними вадами?
Який склад активу класу? Офіційний актив і фактичний актив.
Чи має актив авторитет? Який актив переважає: постійний чи змінний.
Чи знають у класі про те, чим живе школа, інші класні колективи?
Чи вносяться в класі пропозиції щодо поліпшення життя класу?
Чи виконує клас загальношкільні доручення?
Який характер зв'язків класного колективу з учнями іншого класу? (Шефство, змагання, спільні справи).
Загальний морально-психологічний клімат колективу.