ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНИХ ПОРТФЕЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Під міжнародними портфельними інвестиціями розуміють вкладення капіталу в різноманітні цінні папери в інших країнах, які не дають інвесторові права реального контролю над об'єктами інвестування, але забезпечують капіталу ліквідність, захист від інфляції та дають максимальну прибутковість капіталу за заданого рівня ризику. Понад 90 % міжнародних портфельних інвестицій здійснюються між розвинутими країнами. Головними тенденціями сьогодні є постійне зростання обсягів міжнародних портфельних інструментів, розширення спектра інструментів, застосування новітніх інформаційних технологій для забезпечення торгівлі цінними паперами, залучення дедалі більшої кількості учасників ринку, зростання ліквідності ринку цінних паперів. Провідну роль у теоретичному забезпеченні портфельних інвестицій відіграють модель оптимального портфеля Марковіца, модель оцінки капітальних активів, багатократна модель Солніка та теорія арбітражного ціноутворення

На відміну від прямих міжнародних інвестицій міжнар портфельні інвестиції не дають інвесторові права реального контролю над об'єктом інвестування.

Крім того, особливістю портфельних інвестицій є їх переважна короткостроковість, що пов'язана з метою інвестування принципами управління інвестиційним портфелем.

ВИДИ ПОРТФЕЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Інвестування може здійснюватися як у національні цінні папери, так і в цінні папери інших країн. Отже, за націоналі ознакою портфельні інвестиції поділяються на внутрішні міжнародні.

У межах курсу міжнародних фінансів вивчаються лише родні портфельні інвестиції, а інвестиції у внутрішні цінні папери є предметом курсів фінансового менеджменту, управління інвестиційним портфелем тощо.

Класифікація міжнародних портфельних інвестицій за видам ціцних паперів грунтується на методології платіжного баланс країни. Вони розподіляються на інвестиції в:

• акціонерні цінні папери — грошовий документі що обертається на ринку і засвідчує майнове право власний щодо особи, яка випустила цей документ;

• боргові цінні папери — грошовий документ, який обертається на ринку і засвідчує відносини позики власний документа щодо особи, яка випустила цей документ. Борг не цінні папери можуть мати форму: облігацій , простів векселів , боргових розписок — грошова інструментів, що дають своєму утримувачу безумовне право на

гарантований фіксований грошовий дохід або на визначений]договором змінюваний дохід;

• інструменти грошового ринку — грошові інструменти, що дають утримувачу безумовне право на гарантований фіксований грошовий дохід на певну дату. А інструменти продаються на ринку зі знижкою, розмір якої залежить від розміру процентної ставки та часу, який залишивші до погашення. До них належать

• казначейські векселі

• депозитні сертифікати

• банківські акцепти тощо;

• фінансові деривативи — похідні грошові інструменти, що мають ринкову ціну і засвідчують право утримувача на купівлю або продаж первісних цінних паперів (опціони, ф'ючерси, варанти, свопи).