К теме 3

ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ

Однією з головних особливостей інтенсифікації процесів глобалізації, інтернаціоналізації та транснаціоналізації системи міжнародних фінансів на початку третього тисячоліття є постійне зростання обсягів прямих іноземних інвестицій (ПІІ), поява нових якісних характеристик їхнього руху. На сьогодні ПІІ, що здійснюються здебільшого транснаціональними компаніями (ТНК), відіграють особливу роль серед інших форм міжнародного руху капіталу. Здійсненню цієї ролі сприяє лібералізація сфери регулювання ПІІ, що відбувається в більшості країн світу в межах загальної тенденції щодо підвищення прозорості політики заохочення розвитку ринкових відносин.

Відмінність між ПІІ та портфельними іноземними інвестиціями

Проблемі визначення поняття ПІІ та їхньому емпіричному дослідженню присвячено багато публікацій. Проте досі у світовій економічній літературі не склалося єдиного методологічного підходу до визначення та кількісного виміру ПІІ. Деякі вчені (як іноземні, так і вітчизняні) інколи ототожнюють поняття прямих іноземних і портфельних інвестицій, не проводячи чіткого розмежування між цими різними за своєю економічною сутністю поняттями.

Прямі іноземні інвестиції є реальними капіталовкладеннями в підприємства, землю чи реманент або ж здійснюються за допомогою експортних, інвестиційних товарів чи передачі технологій, досвіду управління, коли інвестор отримує чи збергає контроль над інвестованим капіталом. На відміну від ПІІ портфельні інвестиції — це суто фінансові активи у вигляді облігацій та акцій, які деномінуються в національну валюту.

ПІІ суттєво відрізняються від портфельних іноземних інвестицій за своїм економічним змістом та призначенням, і передусім за ступенем контролю іноземних інвесторів за управлінням у тій чи іншій компанії.