4.4. Соціальні небезпеки: алкоголізм, паління

Формування основ ринкової економіки (перехідний період) створило в Україні принципово нову соціальну і економічну ситуацію надто різкий розподіл на бідних і багатих; процеси збідненої і збагачення мають деформований характер.

За таких обставин різко зростають форми і розміри соціальних відхилень (злочинність, самогубство, наркоманія, проституція і т.п.). Ці та багато інших форм поведінки в умовах занепаду системи соціального контролю стали загрозливими для суспільства.

* Алкоголь і здоров'я.

Алкогольні напої паралізують діяльність абсолютно всіх органів людини. Як і нікотин, алкоголь — наркотик, до якого швидко звикають і не задовольняються маленькими дозами.

Стадії розвитку алкоголізму мають певну закономірність. Перший прийом викличе захисну реакцію — адже організм прийняв отруту. Це можуть бути нудота, блювання, головний біль, запаморочення і тому подібне. Ніяких приємних відчуттів при цьому не виникає. Проте при повторних прийомах алкоголю наступає ейфорія, а захисна реакція поступово слабіє. З часом стан ейфорії стає для людини потребою, і вона вже не може обходитися без алкогольних напоїв.

Зловживання алкоголем приводить до психічних розладів. Найчастіше попадаються такі психічні розлади, як біла лихоманка, алкогольний галюциноз, алкогольне мріяння, епілепсія.

Пияцтво і алкоголізм наносять велику економічну, соціальну і моральну шкоду суспільству. Люди, які п'ють, частіше хворіють, допускають брак в роботі, через них трапляються аварії і травми (20% побутового і 46% вуличного травматизму) .Через вину нетверезих водіїв все частіше трапляються дорожньо-транспортні пригоди (72,5%). Важким соціальним наслідком алкоголізму є його тісний зв'язок із злочинністю —96% правопорушень здійснюється особами в стані алкогольного сп'яніння.

Паління. Сьогодні смертність населення України визначається перш за все не інфекційними захворюваннями, тісно пов'язаними з широким розповсюдженням чинників ризику, які характерні для поведінки людини. Серед них паління — основна причина передчасної смерті, якою можна запобігти. Тютюн — чинник ризику більш 25 хвороб.

Україна випереджає більшість країн Європи за кількістю курців. У нас палять 12 мільйонів громадян — це 40% населення працездатного віку. З них 3,6 мільйона жінок і 8,4 мільйона чоловіків. Палить кожна третя-четверта жінка репродуктивного віку (20-39 років). За даними експертів ВООЗ, ця шкідлива звичка викличе в Україні 100-110 тисяч смертей щорічно. Дорослий курець викурює в середніх 1650 цигарок за рік.

Нікотин — одна з сильніших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму.

Вчені встановили, що паління — один з основних чинників, який призводить до розвитку раку легенів. Паління збільшує ризик захворіти не тільки на рак легенів, а і на злоякісні новоутворення інших органів: язику, гортані, стравоходу, сечового міхура.

Тютюн негативно впливає на серцево-судинну систему, репродуктивні органи. За даними вчених, 50% обстежених курців в тій або іншій формі страждають на імпотенцію. Абсолютно неприпустимо палити вагітним жінкам. Медицина також застерігає: у жінок, які палять, недоношені і мертві діти народжуються в 2-3 рази частіше, ніж в тих, що не палять, а новонароджені діти переважно мають масу тіла на 100-200г менше маси тіла новонароджених, матері яких не палять.

5. Надзвичайні ситуації військового характеру

Не зважаючи на значну розрядку військової напруженості,геополітична ситуація в світі так і є нестабільною. В різних районах світу виникають збройні конфлікти, окремі місця протистояння, в які вступають найбільші та найсильніші держави. Сучасний рівень озброєння ведучих країн такий, що в разі переростання локальних інцидентів у війну здатний призвести до величезних , по суті всеохоплюючих, руйнацій всієї інфраструктури міст, масових людських жертв, вогняним бурям з послідуючим радіоактивним і хімічним зараженням всієї чи майже всієї території країн, котрі борються з цим.

Можливі наслідки сучасних військових конфліктів для населення і території країни:

велика кількість людських жертв;

масовий психологічний інформаційний вплив;

порушення системи управління, параліч економіки в окремих регіонах країни чи в країні в цілому;

розпад системи життєзабезпечення населення;

розпад об’єктів техносфери, порушення навколишнього природного середовища;

поява масштабних місць поразки від вторинних факторів.

Захист населення і території від зброї масового ураження (ЗМУ) залишається актуальною проблемою. Прийняті в останні роки рішення про скорочення ядерних потенціалів, заборону і знищення хімічної зброї знижують імовірність використання засобів масового ураження в сучасних війнах, але повністю її не виключають.

Важливою тенденцією військової стратегії є перехід від контактних дій до дистанційних, при яких збитки проти воюючій стороні наносяться засобами дальнього ураження. Це призводить до зникнення чіткої границі між фронтом і тилом. В результаті такого впливу надзвичайні ситуації, пов’язані з зупинкою виробництва, порушенням вимог життєзабезпечення населення і прямим ураженням людей, можуть одночасно виникати на різних територіях країни. Традиційно до ЗМУ відносять ядерну, хімічну та біологічну зброю. Однак слід розуміти, що в процесі удосконалення звичайні види зброї, а також озброєння, засноване на нових фізичних принципах ураження, все більше приближається до класу ЗМУ.

Ядерна зброя відноситься до найбільш потужних засобів ураження. Ядерними боєприпасами забезпечуються засоби повітряно-космічного нападу (ракети і бомби), артилерійські снаряди, морські торпеди, глибинні бомби та міни (фугаси).

До факторів ураження ядерного вибуху відносяться: повітряна ударна хвиля, світлове випромінювання , проникаюча радіація та радіоактивне забруднення місцевості.

Радіоактивне забруднення (РЗ) території,яке являється наслідком ядерного вибуху, має характеристики, котрі багато в чому являються типом ядерного вибуху, метеорологічними умовами і рельєфом місцевості.

Хімічна зброя являє собою сукупність надзвичайно небезпечних хімічних речовин і засобів їх доставки. Хімічні речовини можуть бути розпилені з літака чи за допомогою артилерійських снарядів і ракет. В момент застосування вони переходять в газоподібний стан і в вигляді хмари накривають великі території, проникаючи разом з повітрям в приміщення та укриття, які не є герметично захищеними.

Критеріями бойової ефективності хімічної зброї є токсичність, стійкість і швидкість дії.

Біологічна зброя – це спеціальні боєприпаси, забезпечені біологічними засобами, а також засоби їх доставки. Вона призначена для масового ураження людей, тварин, посівів сільськогосподарських культур, а в деяких випадках – для псування військової техніки і спорядження. Уражаюча дія біологічної зброї заснована на використанні хвороботворних властивостей деяких мікробів і токсичних продуктів їх життєдіяльності. Бактеріологічна зброя являється складовою частиною біологічної зброї, в ній використовуються збудники чуми, сибірської виразки і ін.

Засоби бойового застосування біологічних засобів засновані на здатності мікробів в звичайних умовах проникати в організм людини наступними шляхами:

з повітрям через органи дихання (аерогенний, повітряно-крапельний шляхи);

з їжею і водою через кишково-шлунковий тракт (елементарний шлях);

через непошкоджену шкіру в результаті укусу заражених членистоногих;

через пошкоджені шкірні покриви, а також слизові оболонки рота, носа, очей ( контактний шлях).