2. Підвищення стійкості інженерно-технічного комплексу а. Підвищення стійкості будівель і споруд.

Захист інженерно-технічного комплексу передбачає збереження матеріальної основи виробництва: будівель і споруд, технологічного устаткування і комунально-енергетичних мереж.

Підвищення стійкості будівель і споруд досягається проведенням таких заходів, як:

• підсилення несучих конструкцій будинків і споруд встановленням додаткових колон і ферм, підпорами і прогонами, цеглою і щитами та інше;

• встановлення додаткового перекриття, підкосів, розпірок, обкладання конструкцій мішками з піском;

• встановлення додаткових зв'язок між окремими елементами споруд (зв'язки, рами та інше);

• закріплення високих споруд стяжками;

• заглиблення споруд чи влаштування захисних валів (обвалування споруд);

• вогнезахисне покриття конструкцій будинків чи заміна горючих елементів негорючими..

Захист технологічного обладнання входить в загальний комплекс ІТЗ по підвищенню стійкості, який передбачає:

• розміщення важкого обладнання на нижніх поверхах;

• надійне закріплення верстатів на фундаментах, встановлення контрфорс для підвищення їх стійкості.

• Захист цінного обладнання досягається:

• розміщенням цінного обладнання в каркасних будинках з м яким заповнювачем стін (скло, пінопласт та інше);

• встановлення над обладнанням спеціальних захисних пристроїв

При спорудженні нових об'єктів будівлі і споруди необхідно розміщувати розосереджено. Між будівлями повинні бути протипожежні інтервали, ширина яких не менше сумарної висоти двох сусідніх будівель.

Найбільш важливі виробничі будинки потрібно будувати з металевим каркасом (залізобетонні). Великі будівлі необхідно розділяти на секції з незгораємими стінами (брандмауерами).

Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин (бензин, керосин, нафта, мазут) повинні розміщуватись в окремих б. або напівзаглибленого типу біля границь території об'єкту або за його межами.

Від стійкості будівель і споруд залежить в основному об'єкту. Підвищення їх стійкості досягається облаштуванням каркасів,рам, підкосів, проміжних опор для зменшення прольотів несучих конструкцій.

Невисокі споруди, для підвищення їх міцності, обсипаються ґрунтом. Високі споруди (труби, башти, колони) закріпляють відтяжками.

Унікальне устаткування при розширенні або реконструкції об'єктів бажано розміщувати в заглиблених приміщеннях, надійно закріпляти його на фундаменті, встановлювати над ними спеціальні захисні конструкції (навіси тощо). Доцільно також розташовувати його в окремих спорудах павільйонного типу, які мають легкі і незгораємі відгорожуючі конструкції, зруйнування яких не вплине на збереженість устаткування.

Б. Створення надійних систем енерго та водопостачання.

В загальному комплексі заходів по підвищенню стійкості роботи об'єкту велике значення має його надійне забезпечення різними видами енергії (електроенергія, газо-, паро- і теплозабезпечення). Підвищення стійкості енергозабезпечення досягається шляхом проведення як загальноміських так і об'єктових інженерно-технічних заходів. Об'єктові заходи повинні забезпечити отримання електроенергії з двох напрямків, а при наявності лише одного необхідно передбачити аварійне джерело електроенергії: стаціонарну або пересувну дизель-електростанцію.

Система газопостачання повинна бути закільцьована (це дозволяє відключати пошкоджені ділянки) і обладнана запірними кранами з дистанційним управлінням.

Промислові об'єкти повинні мати 2 джерела пару і тепла — зовнішній (ТЕЩ і внутрішній — місцеві котельні. Котельні повинні розміщуватись в підвальних приміщеннях або в спеціально обладнаних окремо розташованих захисних спорудах. Забезпечення водою передбачається від 2-х джерел: основного і резервного, одне з яких повинно бути підземним (артезіанська скважина). Крім того, на об'єктах створюється постійний запас води в спеціально обладнаних фільтрами резервуарах.

Каналізація повинна мати дві окремі системи: ливневу і промислову.