Іі. Основи стійкості промислового об'єкту в надзвичайних ситуаціях.

Стійкість промислового об’єкту — це його здатність протистояти руйнівним силам аварій, катастроф, стихійного лиха та вражаючих факторів сучасної зброї і його можливість в екстремальних умовах випускати продукцію в запланованому обсязі і номенклатурі, а також можливість у мінімальні строї відновлювати порушене виробництво.

Для об'єктів, що не виробляють матеріальні цінності (транспорт, зв'язок) під стійкістю розуміють їх здатність виконувати свої функції у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

Стійкість роботи промислового об’єкту в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу визначається:

1. Надійністю захисту робітників і службовців від надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження і сучасних засобів ураження.

2. Здатністю інженерно-технічного комплексу протистояти дії вражаючих факторів надзвичайних ситуацій і сучасної зброї.

3. Захищеністю підприємства від можливих вторинних факторів ураження (високі температури, зараження небезпечними токсичними речовинами, пожежі і тлі.).

4. Надійністю системи постачання підприємств всім необхідним для випуску запланованої продукції, створенням необхідних запасів.

5. Стійкістю і безперервністю управління (в містах повинні бути обладнані підземні пункти управління (ПУ), а в заміській зоні дублюючі).

6. Підготовленістю підприємств до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (Р,НР) по відновленню порушеного виробництва (створення формувань, оснащення їх приладами, технікою та іншим майном, підготовкою до дій у НС ).

Основні заходи по підвищенню стійкості промислового об'єкту.

1. Захист робітників і службовців.

Захист робітників і службовців здійснюється укриттям їх в захисних спорудах, забезпеченням засобами індивідуального захисту, проведенням профілактичних медичних заходів, евакуацією (при необхідності) в заміську зону.

Для своєчасного оповіщення робітників і службовців про НС на кожної об'єкті створюється і підтримується в готовності система оповіщення. На підприємствах, які продовжують роботи в умовах воєнного часу, повинні бути будовані сховища для укриття найбільшої робочої змити. При їх відсутності, з появою загрози виникнення надзвичайної ситуації, повинні бути збудовані швидкоспоруджені сховища.

При необхідності продовження роботи підприємства в умовах радіоактивного зараження на підприємстві розробляється відповідний режим радіаційного захисту, який виключає переопромінення працівників робочих змін вище встановлених допустимих доз опромінення.

Для 100% забезпечення робітників і службовців на підприємстві накопичується відповідна кількість фільтруючих протигазів. Забезпечення невоєнізованих формувань майном ЦО здійснюється згідно з існуючими "Норками оснащення формувань ЦО". Видача засобів захисту проводиться по розпорядженню штабу, а ЦО — підприємства.

При виникненні загрози зараження небезпечними речовинами проводиться герметизація виробничих і складських приміщень.

Для організованого проведення евакозаходів на кожному підприємстві розробляється детальний план евакуації робітників і службовців.