Внутрішній ринок праці
Ринок праці – система суспільних відносин, які пов’язані з наймом і пропозицією праці та також економічний простір в якому взаємодіють покупці і продавці праці, є механізмом, який забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями і найманими працівниками та регулює попит та пропозицію.
Об’єкт політики ринку – це трудові відносини і все економічно активне населення.
Суб’єкт ринку праці - це об’єкт, що безпосередньо шукає роботу на вакантні місця.
Головними складовими ринку праці є сукупна пропозиція та сукупний попит.
Сукупна пропозиція включає всі категорії економічно активного населення, всі хто працює або бажає працювати.
Сукупний попит визначається загальною потребою економіки в робочій силі.
Співвідношення між попитом і пропозицією на ринку праці називається кон’юнктурою.
Залежно від співвідношення розрізняють три види кон’юнктури:
Трудодифіцитна
Трудонадлишкова
Рівноважна
Схема ринку паці:
Попит
Пропозиція
Поточна пропозиція складається з безробітних, що активно шукають роботу, працівників, які намагаються змінити місце роботи, особи котрі бажають працювати у вільний від роботи або навчання час.
Поточний попит – потреба на працівників для забезпечення вакантних робочих місць.
Основна функція інфраструктури ринку праці (ІРП) – це регулювання відносин між роботодавцями і працівниками з приводу оплати праці, її умов та вирішення соціально-трудових конфліктів.
До функцій ІРП відносять також посередництво між працівниками і роботодавцями, допомога в доборі працівників на місця.
Сегментація ринку праці – це поділ робочих місць і працівників за об’єднуючими ознаками на стійкі і замкнуті сектори, які обмежують мобільність своїми кордонами.
Ринок поділяється на два сегменти – це первинний і вторинний ринок.
Первинний ринок – це частина, яка об’єднує престижністю роботи, що характеризується стабільністю зайнятості, високим рівнем оплати, можливістю професійною зростання.
Вторинний ринок праці – це частина, яка об’єднує не престижні роботи і характеризується високою плинністю кадрів, нестабільною зайнятістю, невисокою оплатою праці, безперспективністю службового становища.
Внутрішній ринок праці обумовлюється наявністю і складом працівників на підприємстві, їхнім рухом всередині нього, рівнем зайнятості.
Зовнішній ринок праці – це система соціально-трудових відносин між працівниками і роботодавцями в масштабі країни, регіону, галузі, він визначає рух робочої сили між підприємствами, регіонами, або галузями.
Моніторинг ринку праці складається з наступних характеристик це:
Демографічні (стать, вік)
Географічні (регіони, місто, район)
Соціально-економічні характеристики (освіта, рівень кваліфікації, професійні знання, стаж роботи)
Економічні показники (забезпеченість найманих робіт та фінансовий стан роботодавців)
Особисті якості(приналежність до певної верстви суспільства, темперамент, фізична сила)
Дз:1- Особливості пропозиції праці у кризовій економіці. 2- Національні ринки праці.Моделі ринків праці.