- •3. Основні характеристики податкових систем. Поняття податкового тягаря.
- •4.Поняття встановлення і введення податку, загальні підстави припинення обов’язку по його сплаті. (Загальні правила встановлення, скасування та справляння щодо податків та їх елементів.)
- •7.Система оподаткування за законодавством України, критерії її визначення. Проблема співвідношення понять податкової системи, системи оподаткування та системи податків.
- •11. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері оподаткування.
- •12. Заходи адміністративної відповідальності за податкові правопорушення, порядок та права податкових органів щодо їх застосування.
- •15. Адміністративний арешт активів: поняття, види, юридичне значення, підстави та межі застосування.
- •9.1.2. Арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
- •16. Пеня у податковому зобов'язанні: поняття, порядок застосування.
- •16.2. Зупинення строків нарахування пені
- •16.3. Закінчення строків нарахування пені
- •16.4. Розмір пені
- •16.5. Відповідальність банків
- •17. Податкова застава: юридичне значення, об'єкти, порядок застосування і зупинення.
- •20. Система пільг з пдв. Характеристика операцій, що звільнені від оподаткування.
- •21. Суб'єкт оподаткування як елемент податку (податкового закону). Підхід до його визначення у проекті Податкового кодексу України.
- •22. Загальне поняття, система та основні положення правового регулювання податку з доходів фізичних осіб, його основні відмінності від прибуткового податку з громадян.
- •26. Поняття податкового агента, його юридична сутність, застосування у податковому праві України.
- •27. Суб'єкти нарахування податку з доходів фізичних осіб, їх поняття, види, юридична роль.
- •28. Об'єкт оподаткування прибутку підприємств, його поняття та особливості визначення.
- •5. Регулюючий механізм , який поширюється тільки на резидентів - порядок врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів.
- •30. Поняття нерезидента в податковому праві України, критерії визначення, особливості статусу, роль постійного представництва.
- •33. Поняття загального оподатковуваного доходу фізичної особи, особливості його визначення.
- •34. Адміністративне оскарження рішень контролюючих органів: поняття, юридичне значення, умови, порядок.
- •35. Амортизація, її поняття, юридичне значення.
- •36. База оподаткування пдв, особливість поняття, методи обліку.
- •37. Базовий податковий період, його поняття, правове регулювання, види, юридична сутність і значення.
- •38. Безнадійний податковий борг: поняття, юридичне значення, порядок списання.
- •39. Визначення податків, зборів (обов'язкових платежів) за законодавством України, його проблемні аспекти.
- •40. Визначення суми податкових зобов'язань: поняття, значення, суб'єкти, порядок, методи.
- •41. Визначити метод обліку бази оподаткування з пдв.
- •42. Визначити метод обліку бази оподаткування прибутку підприємств, його особливості.
- •44. Відповідальність за правопорушення щодо подання податкової декларації, її особливості.
- •45. Відрахування, внески і власне податки як різновиди обов'язкових платежів: поняття, порівняння, науковий та законодавчий підходи до визначення.
- •46. Відстрочення податкових зобов'язань: поняття, умови, підстави та порядок надання, відмінність від розстрочення.
- •47. Декларування майнового стану та доходів фізичних осіб.
- •48. Джерела податкового права України: поняття, система, характеристика. Конституція України як джерело податкового права.
- •49. Дпа обласного рівня та прирівняні до них, їх поняття, система, функції, місце в системі органів Державної податкової служби.
- •50. Дпа України: поняття, система, функції, місце в системі органів Державної податкової служби.
- •51. Пс районного рівня та прирівняні до них, їх поняття, система, функції, місце в системі Державної податкової служби.
- •52. Елементи податку(податкового закону): поняття та правове значення.
- •54. Завдання та функції органів Державної податкової служби: поняття, характеристика, співвідношення.
- •55. Загальне поняття, система та основні положення правового регулювання податку на прибуток підприємств.
- •59. Інститут засобів забезпечення податкового зобов'язання в податковому праві і законодавстві України.
- •61. Контролюючі органи та органи стягнення: поняття, компетенція та співвідношення їх повноважень.
- •62. Концепція презумпції винності(невиності) платника в податковому праві України.
- •64. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів за законодавством України.
- •65. Метод обліку валових витрат, його особливості, юридичне значення.
- •66. Метод оподаткування у податку на додану вартість, його поняття, особливості.
- •69. Об'єкт оподаткування акцизним збором, його поняття та особливості.
- •70. Об'єкт та база оподаткування прибутку підприємств, їх поняття та співвідношення.
- •72. Обчислення податку на додану вартість, його порядок, способи та особливості.
- •73. Обчислення податку на прибуток підприємств, його порядок та спосіб.
- •77. Оподаткування доходів фізичних осіб від спадщини та подарунків, особливості його правового регулювання.
- •1. Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав
- •2. Оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок (або внаслідок укладення договору дарування)
- •80. Підстави та порядок проведення органами Державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок.
- •82. Платники податку на додану вартість, особливості їх правового регулювання, реєстрація.
- •83. Платники акцизного збору.
- •87. Податкова декларація: поняття, види, загальні правила подання, юридичне значення.
- •88. Податкова накладна, її юридичне значення та правове регулювання.
- •92. Податкове право України, його поняття, система, предмет, метод, місце в системі права.
- •95. Податковий борг: поняття, засоби, порядок та строки погашення і стягнення.
- •100. Податкові агенти у податку з доходів фізичних осіб, їх обов’язки, юридична роль. Порівняти з податковими агентами в акцизному зборі.
- •109. Поняття, види та характеристика елементів податкових правовідносин.
- •111. Права податкових органів щодо здійснення перевірок платників, одержання інформації, відомостей та копій документів, сфера та умови застосування.
- •112. Права податкових органів: поняття, система, характеристика змісту, застосування.
- •119. Принципи у сфері оподаткування: поняття, система, характеристика.
- •122. Прямі й непрямі податки: поняття, характеристика, порівняння, місце в системі оподаткування України.
- •133. Форми обов’язкової податкової звітності, податкового обліку: поняття, юридичний статус, порядок видання, подання, оскарження.
- •140. Юридичне визначення сфери податків, зборів, інших обов’язкових платежів, його необхідність, законодавчі та наукові підходи. Місце цих платежів у системі державних доходів.
- •26.Єдиний податок: правова регламентація та основні характеристики.
- •27.Єдиний (фіксований) податок на сільськогосп.Товаровиробників: прав. Регламентація та основні хар-ки.
- •38. Законний представник (зп) платника податків: поняття та особливості правового статусу
- •40. Зміст збору за спеціальне використання природних ресурсів
- •41. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Сплата пенсійних внесків з окремих видів господарських операцій.
- •45. Юридична природа збору за забруднення навколишнього природного середовища
- •47. Зміст, склад та класифікація податкових правопорушень
- •83. Основні характеристики податкових систем у порівнянні із зарубіжним законодавством. Поняття податкового тягаря.
- •92. Пільги з пдв, їх поняття та характеристика видів.
- •93. Плата за спеціальне використання лісових та водних ресурсів
- •94.Плата за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин та інших природних ресурсів.
- •110. Податкове право України як галузь, як підгалузь фінансового права, як дисципліна, як наука, предмет, метод та місце в системі права.
- •134. Поняття та види подвійного оподаткування. Шляхи й методи усунення подвійного оподаткування.
- •143. Поняття валових витрат, характеристика їх складу. Витрати подвійного призначення.
- •190. Обчислення та порядок сплати податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
- •193. Юридична природа державного мита: правова регламентація та особливості визначення.
- •1. Загальне поняття, система та основні положення правового регулювання пдв в Україні.
16.4. Розмір пені
16.4.1. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
16.4.2. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.
16.5. Відповідальність банків
16.5.1. За порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні"банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
16.5.2. Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
16.5.3. Не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення.
16.5.4. При стягненні коштів та майна платників податків - клієнтів банків, страхувальників страхових організацій або членів інших небанківських фінансових установ, створених відповідно до закону, податкові органи або державні виконавці не мають права звертати стягнення на залишки коштів на кореспондентських рахунках банків, а також на страхові та прирівняні до них резерви банків, страхових організацій або небанківських фінансових установ, сформованих відповідно до законодавства.
17. Податкова застава: юридичне значення, об'єкти, порядок застосування і зупинення.
Відповідно до ст.. 1 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»: 1.17) податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону; 8.1. Зміст податкової застави З метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Об'єкти податкової застави 8.2.2. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу. 8.2.3. Право податкової застави не поширюється: 1) на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою доходністю, та грошові доходи від цих іпотечних активів, до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою доходністю; 2) на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій. 8.2.1. Право податкової застави виникає у разі: 1) неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації; 2 ) несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку; 3) несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні. 8.3. Реєстрація податкової застави Платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів. 8.6. Узгодження операцій із заставленими активами 8.6.1. Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні; б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів; в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління. 8.6.5. Для своєчасного узгодження операцій з активами платника податків керівник податкового органу призначає з числа службових осіб такого податкового органу податкового керуючого. Для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий керуючий має право видати припис про заборону здійснення такої операції, у разі коли за його висновками цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг. Зазначений припис має бути затверджений керівником відповідного податкового органу. У разі коли припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою. Податковий керуючий має право здійснювати перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, провадити опис (виділення) активів для їх продажу у випадках, передбачених цим Законом, одержувати від боржника повну інформацію про операції із заставленими активами, а в разі їх відчуження без згоди податкового органу (за умови коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з нормами цього Закону) отримувати пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. 8.7. Зупинення податкової застави 8.7.1. Активи платника податків звільняються з податкової застави з дня: а) отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов'язання, а у разі виникнення права податкової застави у 18. Непрямі методи визначення суми податкових зобов'язань: поняття, підстави та порядок застосування.
Ці питання регулюються
ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
Постанова КМУ від 27 травня 2002 р. N 697 «Про затвердження Методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами
Непрямі методи - це визначення сум податкових зобов'язань платників податків за оцінкою витрат платників податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону. При цьому оцінка елементів податкових баз здійснюється за допомогою інформації, одержаної з джерел інших, ніж звітність або первинні документи (термін "первинні документи" визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
За непрямими методами визначаються суми податкового зобов'язання платників податків виключно податковими органами.
За непрямими методами визначаються суми податкових зобов'язань юридичних осіб, їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи, а також суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, на яких згідно з законами покладено обов'язок сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі).
Визначення за непрямими методами сум податкового зобов'язання фізичних осіб, що не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності, не допускається.
За непрямими методами можуть визначатися суми податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
-платник податків не подав в установлені терміни податкову декларацію і податковий орган не може встановити фактичне місцезнаходження підприємства чи його відокремленого підрозділу, місцезнаходження фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому обов'язок доведення того, що податковий орган здійснив достатні заходи для встановлення місцезнаходження платника податків, покладається на податковий орган;
-платник податків не подав в установлені терміни податкову декларацію і платник податків чи його посадова особа ухиляється від надання відомостей, передбачених законодавством;
-платник податків не подав в установлені терміни податкову декларацію і не веде податкового обліку або не пред'являє первинні документи;
-платник податків подав податков декларацію, але під час документальної перевірки не підтверджує розрахунки, що наведені у декларації, наявними документами обліку.
-За непрямими методами визначаються суми податкового зобов'язання виключно у разі відсутності належних документів обліку (первинних документів). Якщо платник податків подає інші документи обліку або інші підтвердження, достатні для визначення відсутніх документів обліку, непрямі методи не застосовуються.
В інших випадках застосування непрямих методів визначення податкового зобов'язання не допускається.
На базі встановлених за непрямими методами елементів податкових баз (об'єктів оподаткування, підтвердження чи скасування пільг з оподаткування, коефіцієнтів, що використовуються при обчисленні суми податку) визначається сума податкового зобов'язання у порядку, встановленому законодавчими та нормативно-правовими актами з питань оподаткування конкретним податком, збором (обов'язковим платежем).
Рішення про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань приймає керівник податкового органу або особа, що виконує його обов'язки, на підставі результатів проведеного аналізу податкових баз або іншої інформації, одержаної згідно із законодавством. У рішенні обов'язково зазначаються підстави його прийняття.
Податкові зобов'язання платника визначаються такими непрямими методами:
методом економічного аналізу;
методом розрахунку грошових надходжень;
методом контролю витрат і доходів суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб;
методом аналізу інформації про доходи і витрати платника податків.
Обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може грунтуватися на визначенні податковим органом податкового зобов'язання з використанням непрямого методу до остаточного вирішення справи судом.