Висновок

Отже, моделювання дозволяє заздалегідь передбачити перебіг подій і тенденції розвитку, властиві керованої системі, з'ясувати умови його існування й встановити режим діяльності, зі урахуванням впливу різних чинників. У цьому, здавалося б, може бути, що замість більше кількість чинників враховано в моделі, краще сама модель. Насправді деталізована модель який завжди доцільна, оскільки це зайве ускладнює модель й важче її аналізувати.

Може бути, що розв'язання цієї, оптимальне системі загалом, є неоптимальним окремих частин цією системою – її підрозділів. Тому із оптимальними рішеннями може бути продуманий механізм, дозволяє зробити його оптимальним всім учасників.

Існує проблема адекватності критерію оптимальності цілям функціонування модельованої системи. Наприклад, точна формулювання мети який завжди дає можливість сформулювати критерій оптимальності. Інша проблема пов'язані з неоднозначністю визначення меті. При використанні економіко-математичних методів заведено вважати, що існує єдиний критерій оптимізації. Проте організація може мати кілька . Якщо мети не суперечать одна одній, то досягнення однієї їх корисно виконання інших. Наприклад, мета збільшення прибутків і максимізація випуску продукції не суперечливі. У той самий час максимізувати випуск і водночас витрати неможливо. У завданнях з кількома критеріями оптимальності “оптимальне” рішення який завжди буває єдиним. Тому звужується проблема вибору, й у разі для своє рішення потрібно неформальний підхід.

Список використаної літератури

1. 2. Беме Г., Хен Р. Як керувати людьми - практика менеджменту на підприємстві. - Бад-Гарцбург, 1993.

2.Вітлінський В. В. Моделювання економіки: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 408 с.

3. Виханский О. С., Наумов А. И. Менеджмент: людина, стратегія, організація, процес. - М.: Економіка, 1995.

4. Герчикова И. Н. Менеджмент. - М.: Банки і біржі, 1995.

5. Іващук О.Т. Економіко-математичне моделювання: Навчальний посібник. – Тернопіль: ТНЕУ «Економічна думка», 2008. – 704 с.

Размещено на Allbest.ru