4. Методичні рекомендації щодо організації та проведення ділової гри «Власний бізнес»

Формування ключових компетенцій фахівця-менеджера, керівника у рамках підготовки студентів-магістрів не можливе без проведення ділових ігор, на яких відпрацьовуються практичні навички застосування знань з нормативних дисциплін. Ділові ігри активізують навчальний процес, стимулюють творчість та ініціативність студентів у пошуку альтернатив вирішення поставлених проблем, сприяють апробації навичок організації колективної роботи та кращому засвоєнню знань у процесі їх обміну під час діалогового спілкування. Найважливішими перевагами ділових ігор, порівняно з традиційними методами навчання, є активізація творчого мислення студентів та стимулювання їх до пошуку й всебічного обґрунтування самостійних рішень у ситуації, максимально наближеній до реальності.

Ділова гра «Власний бізнес» моделює процес організації та діяльності малого підприємства (акціонерного товариства)⁷. Тематика ділової гри дозволяє студентам набути практичних навичок здійснення оцінки привабливості конкретного бізнесу, його конкурентних переваг, бар’єрів входження у галузь, прогнозування перспектив та ризиків розвитку бізнесу, розробки реальних бізнес-планів. Крім цього, студенти відпрацьовують навички здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності та правового забезпечення діяльності підприємств, управління конфліктами (у т.ч. конфліктами інтересів), прийняття рішень у ситуаціях з різним ступенем невизначеності, управління персоналом, мотивації та оцінки роботи персоналу.

З урахуванням специфіки двох магістерських програм, у рамках ділової гри вирішуються специфічні питання актуальні для різних форм організації бізнесу. Так, для малого підприємництва це будуть наступні питання:

• економічні та правові проблеми малого бізнесу;

• фінансові проблеми малого бізнесу (складнощі із пошуком джерел фінансування);

• проблеми управління на підприємствах малого бізнесу (специфіка організаційних структур, компетенцій персоналу, визначення діапазону контролю та ін.)

Стосовно управління в акціонерних товариствах, специфічними питаннями, які вирішуються у процесі проведення ділової гри є наступні:

• балансування інтересів різних груп акціонерів при виборі цілей, формуванні стратегій та шляхів їх реалізації;

• правові проблеми регулювання діяльності корпорацій та процесів прийняття рішень (дотримання встановлених регламентів та процедур прийняття та оформлення управлінських рішень);

• розподіл функцій управління і контролю між органами управління та посадовими особами АТ;

• вибір оптимальних джерел фінансування розвитку бізнесу (власний капітал, у т.ч. реінвестований акціонерами прибуток, та/або капітал залучений на фондовому ринку).

Мета учасників гри – розробка ідеї прибуткового бізнесу, обрання форми організації бізнесу, створення підприємства, підготовка установчих та необхідних для нормального функціонування підприємства внутрішніх нормативних документів, формування організаційної структури фірми та системи оплати праці, розробка та презентація групі інвесторів⁸ бізнес-плану.

У грі приймають участь кілька команд чисельністю 5-8 осіб, які складаються з керівника (президента, генерального директора, директора) та групи менеджерів (керівників основних напрямків). Кожна команда створює мале підприємство (для програми «менеджмент малого бізнесу»), акціонерне товариство (дочірнє підприємство АТ) - для програми «менеджмент корпорацій». Передбачається, що створені підприємства мають статутний фонд (який рівномірно розподіляється між засновниками – студентами – членами міні-групи): 1 млн. грн. – для підприємств, створених студентами магістерської програми «Менеджмент корпорацій»; 500 тис. грн. – програми «Менеджмент малого бізнесу».

Кожна команда має обрати вид господарської діяльності фірми, організаційно-правову форму бізнесу, визначитися із місією фірми. Для цього студенти повинні повторити основні положення Господарського та Цивільного кодексу України, володіти практичними навичками менеджменту та стратегічного управління.

У процесі проведення ділової гри кожна команда розробляє:

• бізнес-план (для вкладення коштів мобілізованих до статутного фонду);

• організаційну структуру управління фірмою;

• внутрішні нормативні документи (статут та положення про загальні збори, наглядову раду, ревізійну комісію, посадових осіб товариства, положення про структурні підрозділи підприємства, посадові інструкції та ін.);

• штатний розпис та систему оплати праці;

• план залучення коштів для фінансування інвестиційного проекту (в рамках бізнес-плану) за рахунок банківського кредиту чи на умовах лізингу;

• план емісії акції й документів, які необхідні для її проведення (проспект емісії, заявки та ін.) – для магістерської програми «Менеджмент корпорацій».

Розроблений у рамках проведення ділової гри бізнес-план повинен бути: 1) коротким, але описувати та аналізувати найбільш важливі особливості діяльності підприємства; 2) позбавленим докладного технічного опису продуктів, бізнес-процесів, виробничих операцій; 3) містити аналіз ринку, заснований на реальних припущеннях, підтверджений відповідною маркетинговою, статистичною інформацією й іншими даними; 4) включати альтернативні варіанти реалізації проекту й обґрунтування вибору одного з них; фактори ризику; 5) презентований у привабливій і не надскладній формі.

При підготовці бізнес-плану студенти можуть користуватися методичними матеріалами з нормативних дисциплін, або посібником:

Покропивний С. Ф., Соболь С. М., Швиданенко Г. О., Шапринська Л. М. Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 208 с.

Розроблений малими групами бізнес-план реального проекту має містити такі обов’язкові розділи, як: резюме; характеристика підприємства; аналіз галузі; опис продуктів (послуг); аналіз ринку, маркетинговий аналіз і стратегія просування продукту (послуги) на ринок; організація виробництва; дослідницькі та пусконалагоджувальні роботи (у разі необхідності); організація управління реалізацією проекту; фінансовий план проекту; аналіз ризиків проекту.

У резюме(обсягом 1 – 1,5 сторінки) має бути представлений короткий опис проекту, що пропонується для розгляду, а саме: характеристику підприємства; аналіз потенціалу та темпів розвитку ринку, на якому будуть реалізовуватися продукти освоєні у результаті реалізації проекту; опис джерел фінансування проекту, термінів залучення інвестицій, напрямків їх використання; основних показників ефективності проекту, можливих ризиків та альтернатив. Вихідні дані для резюме містяться у інших розділах бізнес-плану.

Розділ «Характеристика підприємства» має включати місію та основні цілі діяльності підприємства; тенденції розвитку галузі у якій працює підприємство; відомості про форму власності, засновників, ключових менеджерів, організаційну структуру, основні технологічні процеси; SWOT-аналіз; ключові чинники успіху підприємства, потенційні проблеми і ризики.

Аналіз галузі передбачає узагальнення даних щодо: розміру, зрілості і характеру конкуренції у галузі, бар’єрів входження у неї, законодавчого регулювання, економічних тенденцій; загальних обсягів продажу продукції галузі за останні роки; очікуваних темпів зростання галузі; кількості нових фірм, що увійшли у галузь протягом декількох останніх років; нових продуктів галузі; основних конкурентів, їх частки на ринку, сильних і слабких сторін; сегментації ринку, профілю покупців і споживачів за сегментами.

Характеристика продукту (послуги), яку планується виробляти на створеному підприємстві, має включати: опис продукту або послуги (відмінні риси, особливості і причини відмінності); асортимент продукції і послуг; собівартість продажу; покупці і кінцеві споживачі продукту або послуги; наявні у підприємства і необхідні патенти і права власності; стратегічні можливості і плани розширення або модернізації продукту або послуги;

плановані зміни в асортименті продажів, собівартості продажів і прибутку, а також причини змін; життєвий цикл кожної продуктової групи і її внесок у формування прибутку;

опис основних конкурентів, що створюють аналогічні продукти; права власності на технології, що використовуються; причини, що вплинули на вибір більш досконалих продукту, технології або послуг, ніж ті, що існують і використовуються нині конкурентами.

Розділ «Маркетинговий аналіз і стратегія» звичайно містить визначення цільового ринку та його сегментів; розмір і темпи зростання цільового ринку, тенденції його розвитку; опис конкурентів (назва, розмір частки ринку, конкурентні переваги); характеристика покупців, їх ставлення до продукту (послуги) і причин покупки; прогноз продажів і прибутку за сегментами ринку і покупцями; політику щодо після-продажного і гарантійного обслуговування; стратегію просування товару на ринок; стратегію ціноутворення; дизайн продукту (конструкція продукту, упаковка); термін виведення продукту на ринок; канали розподілу.

Бізнес-план також має містити короткий опис технології виробництва; потреби у ресурсах і політики формування запасів; альтернативних постачальників ресурсів (порівняння цін, якості, умов постачання); характеристику приміщень, необхідних для організації виробництва і збуту (виробничих, офісних, складських, торгових); перелік устаткування та обладнання та умов його отримання (купівля, оренда); розрахунок виробничої собівартості продукції; опис усіх необхідних навичок персоналу, кількість співробітників за кваліфікаційними рівнями, оплатою праці; план організації (за необхідності) навчання персоналу.

Головною задачею розділу «Управління і організація» є демонстрація відповідності організаційної структури підприємства завданням проекту. Тут аналізуються організаційно-юридичні аспекти реалізації інвестиційного проекту: необхідні організаційні заходи, послідовність і терміни їх проведення.

Обов’язковою складовою ділової гри є розробка малими групами внутрішніх нормативних документів підприємств (статуту, проспекту емісії акцій, положень про загальні збори акціонерів, про ревізійну комісію, про посадових осіб АТ та ін.) Виконання цього завдання крім ознайомлення з їх структурою та правильним оформленням внутрішніх нормативних документів, надає студентам можливість більш детально ознайомитися із практичними аспектами формування статутного капіталу, з’ясувати ступінь відповідальності засновників, структурою органів управління, їх компетенцією та ін.

При розробці установчих документів та інших внутрішніх нормативних документів підприємства студенти мають звернути увагу на:

• формування власних мотивів для створення фірми та обрання основних сфер її діяльності;

• джерела та шляхи створення статутного капіталу та порядок внесення у нього часток засновників (види та форми вкладів чи акцій, умови збільшення чи зменшення статутного фонду, передачі часток та акцій, умови виходу із складу засновників);

• структуру органів управління АТ;

• розподіл компетенції між органами управління (структурними підрозділами) підприємства, а також коло питань, що вирішуються загальними зборами учасників (акціонерів) чи виконавчим органом (директором);

• функції органів, що будуть здійснювати контроль за діяльністю адміністрації.

Крім таких обов’язкових внутрішніх нормативних документів як статут, студенти можуть також розробити положення про загальні збори акціонерів, наглядову раду, виконавчий орган, ревізійну комісію, посадових осіб акціонерного товариства та ін. При розробці внутрішніх нормативних документів можна користуватися прикладами положень з підприємств-баз практики, або використовувати типові. Рекомендовані форми внутрішніх нормативних документів для акціонерних товариств затверджені рішенням ДКЦПФР 08.04.2004 №123 “Про затвердження зразкових Статуту та внутрішніх Положень відкритого акціонерного товариства”.

При розробці внутрішніх нормативних документів студенти мають враховувати, що основними елементи положень про органи управління підприємства є: склад і порядок їх формування; головні задачі і сфери відповідальності; права і обов’язки (повноваження) щодо інших органів управління і структурних одиниць; внутрішній структурний поділ і розмежування повноважень; процедура погодження й прийняття рішень; порядок скликання і проведення засідань, протоколювання, вирішення розбіжностей.

При створенні фірми вирішення питань орієнтації бізнесу на певний вид господарської діяльності, цільовий ринок та організаційно-правову форму входить до компетенції засновників, які на зборах засновників (на першому етапі гри) мають чітко аргументувати свій вибір з цього питання. Крім того, за результатами зборів мають бути оформлені відповідні рішення та розроблені установчі документи, передбачені чинним законодавством.

На початку проведення тренінгу на загальних зборах кожної малої групи учасників тренінгу обирається керівник фірми – лідер малої групи, який відразу починає виконувати свої обов’язки. Він (вона) організовує та контролює розробку малою групою установчих документів, бізнес-плану, організаційної структури управління, штатного розкладу, розподіляє обов’язки учасників гри всередині групи, безпосередньо приймає участь у створенні окремих розділів бізнес-плану та документів, що віднесено зборами учасників до його компетенції.

Керівник фірми – лідер малої групи у процесі підготовки та проведення ділової гри:

• взаємодіє з тренерами, коректує та уточнює ігрові завдання;

• організовує та координує участь у грі усіх «підлеглих», розподіляє між ними завдання (відповідно до регламенту гри), контролює хід та результати їх виконання;

• презентує бізнес-план.

На першому тренінговому занятті обрані кожною малою групою лідери - керівники фірм - оголошують усім учасникам гри про рішення зборів засновників та проводять обговорення, під час якого кожна команда (фірма) може ставити питання та висловлювати власну думку. Хід дискусії, активна діяльність учасників гри, обґрунтованість аргументів оцінюється тренерами.

Інформація про різні типи організаційних структур управління, отримана студентами у процесі вивчення курсу «Основи менеджменту», має бути закріплена у процесі ділової гри шляхом вибору та побудови оптимальної організаційної структури для реальної ситуації – малої групи учасників тренінгу, які у діловій грі виступають засновниками і працівниками створеного ними підприємства. Основними критеріями, за якими проводиться розподіл обов’язків між членами малих груп є: 1) функції управління; 2) види діяльності; 3) складність та відповідальність виконуваних робіт.

Крім схематичного представлення малими групами організаційної структури управління новоствореної фірми, група має розробити функціональну матрицю, яка дозволяє чітко розгалузити права та обов’язки студентів в апараті управління фірми (таблиця 1).

Таблиця 1

Розподіл прав та обов’язків в апараті управління фірмою

№ п/п	Структурні підрозділи фірми	Посади (студент)
1	2	3

Студенти у рамках роботи малої групи на тренінгу мають визначити функції, які складають зміст процесів управління, та для кожної з них окреслити коло робіт, заповнивши графи 1 та 2 функціональної матриці. Для заповнення функціональної матриці рекомендується використовувати наступні символи: V – Вирішальний голос у прийнятті рішень з правом остаточного затверджуючого підпису; Р - Вирішальний голос у прийнятті рішень, але без права підпису; Я – одноосібне рішення; П – планування, підготовка питання; О – організація; Х – координація; А – активізація; К – контроль; У – узгодження, візування; В – виконавець; І – інформування цієї особи.

При вирішенні поставленої задачі слід намагатися раціоналізувати структуру апарату управління фірмою, зокрема, через чітке регламентування та розгалуження посадових обов’язків конкретних виконавців, забезпечення їх ефективної взаємодії у процесі виконання завдань, передбачених планом проведення ділової гри. Створений малими групами апарат управління фірмою має відповідати наступним основним вимогам:

• виконувати поставлені перед системою цілі;

• бути економічним, тобто виконувати свої функції з мінімальними витратами ресурсів;

• діяти оперативно, тобто своєчасно виконувати свої функції;

• діяти надійно, тобто достовірно відображати фактичний стан справ та результати прийнятих рішень;

• діяти оптимально, тобто знаходити найкращі рішення технічних, економічних, організаційних, соціальних та інших питань шляхом порівняння альтернативних розрахунків за різними варіантами розвитку подій та вибору серед них найбільш прийнятного рішення.

Також у процесі ділової гри має бути сформований штатний розклад фірми, розроблені посадові інструкції персоналу, сформована система оплати праці. Форма штатного розкладу (з урахуванням вже розробленої системи оплати праці) наведена у таблиці 2.

Остаточна презентація підготовлених малими групами бізнес-планів оцінюється усіма учасниками гри за допомогою спеціальних карток. Регламент презентації – 20 хвилин. Для проведення презентації мають використовуватися технічні засоби (мультимедійний проектор, кодоскоп), плакати або інші засоби візуалізації, звукове супроводження та ін.

На підсумковому етапі ділової гри членами кожної малої групи приймається групове рішення з питання матеріальної мотивації учасників групи. Важливою умовою є те, що це має бути рішення, з яким би погодилися усі учасники дискусії. При цьому керівник фірми – лідер малої групи – має створити такий психологічний клімат у групі, щоб за результатами розподілу преміального фонду не залишилось жодного незадоволеного. Сума преміального фонду визначається учасниками кожної групи самостійно, виходячи з реальних можливостей підприємства, яке було ними створено й базових умов розробленого бізнес-плану.

Таблиця 2

«Затверджую»

Директор ______________

(назва підприємства)

___________________

(підпис)

П.І.Б.

Дата

ШТАТНИЙ РОЗКЛАД

___________________________________________

(назва підприємства)

№ п/п	Посада	Посадовий оклад, грн.	Надбавки		Всього на місяць, грн.	Премія, грн.	П.І.Б. співробітника
	Назва структурного підрозділу 1
1
2
	Назва структурного підрозділу n
n

Таким чином, на першому етапі оцінки на обговорення учасників кожної групи ставиться два питання:

• сума преміального фонду, яка має бути розподілена між учасниками малої групи;

• склад показників, які необхідно враховувати при висуванні конкретних студентів на отримання матеріальної винагороди.

За результатами обговорення викладачем формується узагальнений перелік показників оцінки – критеріїв винагороди учасників гри. Викладач доводить такі критерії до відома учасників тренінгу. Серед таких показників можуть бути: продуктивність праці; виконання оперативних завдань; якість роботи; складність та новизна роботи; важливість виконаної роботи; своєчасність виконання роботи; трудова дисципліна та ін.

Після загального обговорення усіма учасниками тренінгу цих критеріїв у малих групах відбувається оцінка за цими показниками кожного учасника групи за п’ятибальною шкалою. При цьому, кожен студент має оцінити по цим критеріям кожного учасника групи, у тому числі й провести самооцінку. Форми для проведення оцінки наведені у таблицях 3-6.

Таблиця 3

№ п/п	П.І.Б. учасників групи	Критерії				Загальна кількість балів
		а	б	в	г
1
2
3
4
5
6
7

Таблиця 4

№ п/п	П.І.Б. учасників групи	Оцінки учасників							Загальна кількість балів	Середній бал
		1	2	3	4	5	6	7
1
2
3
4
5
6
7

Таблиця 5

№ п/п	П.І.Б. учасників групи	Місце, яке посів учасник	Сума винагороди	Примітка

За результатами узагальнення отриманих оцінок викладачі виставляють індивідуальні бали за роботу у малих групах учасникам тренінгу.

Таким чином, ділова гра «Власний бізнес» дає студентам не готові знання, а стимулює їх до самостійного пошуку й узагальнення інформації, практичного її застосування для вирішення цілком реальних задач, що є важливою складовою компетенцій практикуючих фахівців з менеджменту.