70. Укладання міжнародних договорів.

Деякі автори визначають 3 стадії укладення МД: прийняття тексту, Встановлення аутентичності шляхом підписання або парафування тексту чи заключного атку конференції, згода на обов’язковість МД, що виражається підписом, ратифікацією, прийняттям, затвердженням, приєднанням.

Інші вчені виділяють такі стадії:призначення уповно-них для ведення переговорів (сторони повинні визнати одна одну в тому об’ємі, який потрібен для здійснення договірних постановлень. Для участі певні особи можуть представляти держ. без спец.повноважень: голова держ., голова уряду, міністри іноз.справ. Іншим видаються повноваження.); пред’явлення та перевірка повноважень; узгодження тексту Д; обговорення та прийняття тексту Д(переговори між держ., які домовляються. Принцип рівноправності, недискримінації, недопустимість диктата та втручання у внутр.спр. Форми підготовки: дипломатичні канали, міжнародні конференції уповн. представників держ., міжнародні орг-ії. Прийняття тексту через голосування-двосторонні одноголосно, а багатосторонні при 2/3.); аутентифікація Д(любий уряд перед тим як брати на себе зобов’язання по Д має знати яке його остаточний текстуальний зміст. Форми: парафування-встановлення ініціалами уповноважених держав; включення тексту договору в заключний акт м/н конференції; включення тексту договору в резолюцію м/н орг-ї; інша узгоджена процедура.); вираження згоди на обов’язковість Д: шляхом підписання, обміну документами, які утворюють Д, ратифікація, прийняття, затвердження, приєднання чи ін.спосіб про який домовились сторони.

71. Чинність та дійсність мд.

Д вступає в силу в порядку та на дату, передбачені в самому договорі чи за погодженням сторін. При відсутності такого положення тоді коли всі учасники Д надали згоду. Якщо згода на обов’язхковість виражається в якій-н.даті, то цей Д вступає в силу для цієї держ. у вказану дату. Д чи його частина можуть застосовуватись тимчасово якщо передбачено Д або сторони домовились.

Дійсність Д у часі передбачає хронологічні межі його дії: до закінчення зазначеного строку (зазвичай 10-20р.), до настання певних подій, зазначених в Д (мета Д). МД можуть укладатись на певний строк: умовно-визначений, з невизначеним строком; безстроковий договір; особливі за строком МД (строк встановлюється в майбутньому). Пролонгація МД представляє собою механізм продовження строку дії МД, який заснован на домовленості його учасників або передбачається в самому тексті Д.

Загальними підставами припинення дії Д є: згода на заміну новим, закінчення строку дії, закінчення дії у зв’язку з досягненням мети, денонсація, припинення існування одного з суб’єктів МД, регулятивні умови (застереження), невиконання Д. До умов недійсності відн-ся: абсолютна недій-ть-вважається недійсним з самого початку, відносна недійсність- укладений під впливом, внаслідок підкупа, внаслідок примусу, якщо допущена помилка щодо факту, ситуаціїпри укладенні Д, порушення внутрішнього права.

72. Дотримання та застосування мд.

Базується на принципі Pacta sunt servanda – договорів потрібно дотримуватись. МД повинні виконуватись неухильно: безвідмовно, не можна відмовлятись в однострон.порядку від виконання МД або проводити зміни МД, не можна укладати МД, які суперечать даному; сумлінно: виконується точно щодо об’єкта, цілей, змісту, строків, якості, місця.

Застосування вкл.слідуючі поняття: Д не мають оберненої сили, територіальну сферу дії(обов’язкові щодо всієї території учасників якщо це не обумовлено в самому Д), конкуренцію МД тобто укладення послідовно декількох договорів – якщо в Д встановлюється, що він обумовлений попереднім чи послідуючим договором або він повинен враховуватись як спільний з таким Д, то переважаючу силу мають положення другого Д.