1.Поняття та роль мп.

Сучасне мп піщло від римського (jus gentium) – охоплювало м/н приватні та публ відносини.в 16 ст. вперше вжито в сучасному розумінні -(jus inter gentium). 1946р-прийняття статуту ООН- сучасний етап розвитку мп.

МП- це система юридичних норм, які регулюють м/н відносини з метою забезпечення миру, прав людини і співробітництва між державами.

Предмет мп- м/н відносини. Об‘єкт регулювання –все те, з приводу чого суб‘єкти мп вступають у правовідн на основі норм і принципів мп. Це можуть бути матер-ні чі нематер-ні блага, дії, утримання від дій.

Інші погляди на мп:

Позитивіська школа:система норм-основний компонент мп, держава-осн-й суб‘єкт, осн-на ф-ція- регулювання міждержавних відн-н, осн-на мета- мир і безпека між народами. Природно-правова школа:осн-й компонент мп-біологічні норми, центральний суб‘єкт-фіз.особа. радянська школа: консенсуальна теорія(узгодження воль держав)

3. М/н право (а) і внутрідержавне право (б) - осн відмінності та взаємовплив.

Відмінності:

за способом створ-ня норм: а)-свор-ся самими суб‘єктами права- державами б)ств-ся спец державними органами

за суб‘єктами права:а) держави, м/н організації, державоподібні утворення, нації,що борються за незал-ть б)фіз та юр особи, органи держави

за предметом регулювання: а)владні міждерж-ні відносини, б)різні суспільні відносини

за соц сутністю: а)норми мають загальнодемекрат-й хар-р, б)залежно від сутності держави

за характером побудови сис-ми права: а)коордтнаційна сис-ма, б)субординаційна

за особливим порядком застосування примусу:

а)заст-ся самими суб‘єктами б)застос-ся спец-ми викон та судовими органами

проблема взаємодії м/н і націон права є однією з найскладніших в мп. Першою з‘явилась концеція примата нац права (19ст німеччина).пізніше з‘явилась концепція дуалізма- м/н і нац право діють у різних сферах є самостійними системами і не підкоряються одна одній. Пізніше виникла концепція примата мп, згідно якої мп виступає як верховний правопорядок і визначає сферу дії нац законодавства. Зараз гостро стоїть проблема не визначення примату мп, а проблема гармонізації мп і нац права.

4.Система норм мп

під нормою мп розуміють правило поведінки, яке визнається державами та ін суб‘єктами мп в якості юр обов‘язкового. Норма мп є основою системи МП. Норми виконують регулятивну роль у взаємовідн-х суб‘єктів мп. Єдиним способом створення м/н норм є угода суб‘єктів мп. Тільки суб‘єкти мп надають тим чи іншим правилам поведінки якість юр-обов‘язкових .види норм мп:

за змістом і місцем в сис-мі мп: -цілі, -принципи, -норми. Норми поділ-ся на основні та підлеглі (піднорми основних норм та вторинні норми). За способом створення та формою існування: договірні та звичаєві. За сферою дії: універсальні; партикулярні (регіональні та локальні).За змістом правил поведінки: матеріальні, процесуальні. За юр силою та сопобом регулювання:імперати-вні (jus cogens- норма мп яка прийм-ся і признається державами в цілому, відхилення від неї недопустиме, може бути змінена лише нормою такої ж сили) і диспозитивні. За роллю в механізмі м-правового регулювання: регулятивні, охоронні.

6.Особливості норм мп.

Специфіка норм мп полягає у тому, що вони не містять санкцій за недотримання вимог, що містяться у диспозиції. Вибір способів і форм від-ті залежить від потерпілого суб‘єкта мп або від міжнародного товариства. Характерними для мп є так звані норми “м‘якого права”- тобто такі, що не породжують чітких прав та обов‘язків, а дають лище загальний напрям діяльності. Вони відрізняються гнучкістю і застос-ся якщо суб‘єктам мп важко дійти згоди щодо конкретних норм. специфічними нормами мп є норми jus cogens –імперативні норми, що мають найвищу юр силу. Це норма мп яка прийм-ся і признається державами в цілому, відхилення від неї недопустиме, може бути змінена лише нормою такої ж сили, відхилення від цих норм робить дії держав недійсними. Звичай або договір, які суперечать нормі jus cogens будуть недійсні. Норми jus cogens не кодифіковані.