Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВЕ- шпори2007.doc
Скачиваний:
73
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
726.53 Кб
Скачать

112. Роль та поведінка керівника у конфліктній ситуації.

Конфлікт – виникнення складних для подолання протиріч, зіткнень протилежних інтересів на підставі суперництва, відсутності взаєморозуміння у різних питаннях, пов”язаних з гострим емоційним переживанням.

Існують такі стилі поведінки керівника у конфлікті:

1. Ухилення. Людина, що дотримується цієї стратегії, прагне піти від конфлікту.

2. Згладжування. Цей стиль характеризується тим, що керівник не виявляє ні активності, ні зацікавленості в досягненні позитивних результатів в здійсненні управлінської мети.

3. Примушення. Той, хто дотримується цієї стратегії, намагається примусити прийняти свою точку зору у що б те ні стало, його не цікавить думка інших.

4. Компроміс. Керівник прагне досягнути нормалізації відносину думках з партнерами, намагається рахуватися з інтересами своїх партнерів і привернути їх на свою сторону.

5. Співпраця. Ця стратегія характеризується тим, що керівник прагне досягнути нормалізації відносин у думках з партнерами, намагається рахуватися з інтересами своїх партнерів і привернути їх на свою сторону. Керівник повинен застосовувати різні міжособові методи управління конфліктами адекватно самої ситуації, однак стиль співпраці, направлений на розв'язання проблеми, повинен бути основним, оскільки саме він робить конфлікт функціональним.

113. Сприйняття та розуміння людини людиною.

Внутрішній механізм контакту між людьми – інтелектуальне й емоційне переживання. Перше виникає під час активної спільної діяльності і є можливим в тому випадку, коли партнери поважають один одного, щиро обмінюються враженнями, досвідом, спільно вирішують складне завдання. Друге переживання викликає сама особистість учасника спілкування; зацікавленість людиною, її активністю, предметом спілкування по невидимих каналах передається партнеру, викликаючи бажання, щоб контакт тривав, розширити сферу спілкування.

У процесі спілкування повинно бути присутнім взаєморозуміння між учасниками цього процесу. Саме взаєморозуміння може бути витлумачене по-різному: як розуміння цілей, мотивів, настанов партнера по взаємодії, чи як не тільки розуміння, але і прийняття, поділ цих цілей, мотивів, настанов, що дозволяє не просто погоджувати, але й співвідносити їх.

Взаємодія неможлива без взаєморозуміння. При цьому дуже важливо, як сприймається партнер по спілкуванню, тобто мова йде про особливості між особистісної перцепції – про пізнання людини людиною. У ході пізнання одночасно здійснюється і емоційна оцінка, і спроба зрозуміти вчинки співрозмовника, і засновані на цьому стратегії зміни його поведінки, і побудова своєї власної.

Таким чином, мається на увазі специфічні риси сприйняття співрозмовника, до яких відносяться фізичні й поведінкові характеристики, такі як формування уявлення про його наміри, думки, здібності, емоції, настанови.

Під час взаємодії людей велике значення має той факт, як сприймається партнер по спілкуванню, іншими словами, процес сприйняття однією людиною іншої виступає як обов’язкова складова спілкування й умовно може бути названий перцептивною стороною спілкування.

Соціальна перцепція – це взагалі процес сприйняття так званих соціальних об’єктів, під якими маються на увазі люди, соціальні групи, великі соціальні спільноти.

Тому сприйняття людини людиною відноситься до галузі соціальної перцепції, але не вичерпує її.

Оскільки людина завжди вступає в спілкування як особистість, тому вона сприймається іншою людиною – партнером по спілкуванню – також як особистість. На основі зовнішньої сторони поведінки ми ніби „читаємо” іншу людину, розшифровуємо значення її зовнішніх даних.

Уявлення про іншу людину тісно пов’язано з рівнем власної самосвідомості. Зв’язок цей двоякий: з одного боку, багатство уявлень про іншу людину; з іншого боку, чим більш повно розкривається інша людина (у великій кількості більш глибоких характеристик), тим повнішим стає й уявлення людини про саму себе.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]