- •1. Навчальна діяльність з позицій теорії управління.
- •2. Принципи навчання та їх характеристика.
- •3. Світові освітні системи.
- •4. Урахування типів темпераменту у навчальній діяльності.
- •5. Поняття навчального менеджменту.
- •6. Специфічні ознаки процесу навчання. Його основні компоненти.
- •7.Основні функції навчального менеджменту:планування,мотивація,організація,контроль.
- •10.Мета як основний компонент діяльності, функції і фактори постановки цілей.
- •11.Навчальні цілі та їх особливості
- •12. Ієрархія навчальних цілей
- •13. Рівні засвоєння навчального матеріалу.
- •14. Мотиви та стимули навчальної діяльності: види, порівняльна характеристика.
- •15. Забезпечення мотивації до навчання: поняття, призначення, процес.
- •16. Мотиваційний цикл у навчанні.
- •17. Види, методи та прийоми мотивації та стимулювання в навчанні.
- •19. Зміст навчання та його основні функції
- •20. Структура змісту навчання.
- •21. Теорія змісту освіти і навчання.
- •22. Джерела, фактори, принципи, критерії відбору змісту навчання.
- •23. Класифікація методів навчання.
- •24. Інформаційно-презентативні методи навчання.
- •25. Алгоритмічно-дійові методи навчання.
- •26. Самостійно-пошукові методи навчання.
- •27. Етапи контролю навчання
- •28. Види, форми, методи і функції контролю навчання.
- •29. Способи опрацювання дидактичного тексту.
- •30. План навчального заняття
- •31. Історичні формування організації навчання
- •32. Класно-урочно форма навчаня.
- •33. Типи навчальних занять
- •34. Умови навчальної діяльності.
- •35. Особливості навчання виховання дошкільнят.
- •36. Особливості навчання і вихованя учнів молодшо шкільного віку.
- •37. Навчання і виховання у середніх класах школи
- •38. Навчання і виховання старшокласників.
- •39. Особливості навчання і виховання в студентському віці.
- •40. Андрагогіка як наука. Особливості і принципи навчання дорослих.
- •41. Мве як навчальна дисципліна в системі підготовки економістів.
- •42. Міжпредметні зв’язки курсу мве з іншими дисциплінами.
- •54. Самостійна робота та особливості її організації при вивченні економічних дисциплін.
- •55. Аудиторна та поза аудиторна самостійна робота, шляхи її активізації.
- •56. Систематизація завдань для реалізації самостійної роботи під час вивчення конкретної теми з економіки.
- •57. Переваги та недоліки індивідуальних та колективних методів виконання самостійної роботи при вивченні економічної дисципліни.
- •58. Особливості організації контролю та оцінювання за кредитно-модульною системою.
- •59. Основні критерії навчальних досягнень з економіки, особливості їх розробки та приклади використання.
- •60. Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів, студентів з економіки.
- •61. Переваги та недоліки сфери застосування активних методів навчання з економіки.
- •63. Методи активізації лекційних занять з економічних дисциплін, доцільність їх застосування.
- •64. Методи активізації семінарських та практичних занять з економічних дисциплін.
- •65. Методика проведення дискусії як форми вирішення економічних проблем.
- •66. Види та технології проведення дискусій. Умови ефективного проведення дискусії.
- •67. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.
- •68. Педагогічні вимоги (критерії) до керівника дискусії.
- •69. Цілі та особливості застосування конкретних ситуацій при вивченні економічних дисциплін.
- •70. Основні етапи роботи з кейсом в процесі економічного навчання.
- •72. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуації в економічній освіті.
- •73. Переваги та недоліки ігрових методів навчання в економічній освіті
- •Відмінності між рольовою та діловою грою Рольова гра
- •Ділова гра
- •Переваги і недоліки рольових ігор
- •74. Класифікація ігрових методів навчання та основні види ігор
- •76. Особливості організації навчальної гри в економічній освіті. Функції керівника навчальної гри.
- •77. Ефективність застосування методики «мозкового штурму» в економічній освіті.
- •78. Сучасні технології навчання в системі економічної освіти.
- •79. Тренінгові технології в економічній освіті: цілі, умови застосування та етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •80. Дистанційне навчання в економічній освіті
- •81. Сутність поняття "спілкування". Функції та рівні спілкування.
- •82. Сутність поняття “професійне спілкування викладача”.
- •83. Характеристика комунікативної сторони спілкування. Складові комунікативного процесу.
- •85. Труднощі та перепони в процесі спілкування у викладацькій діяльності.
- •85. Труднощі та перепони в процесі спілкування у викладацькій діяльності.
- •87. Види бар’єрів взаєморозуміння.
- •88. Комунікативна атака, як метод активізації уваги в навчальному процесі.
- •89. Комунікативна “атака” у викладацькій діяльності
- •90 Основні комунікативні вміння викладача
- •91. Особливості комунікативних вмінь керівника
- •92. Загальна характеристика засобів спілкування.
- •95. Вплив на ефективність спілкування розміщення за столом партнерів по діловому спілкування.
- •96. Складові взаємодії у спілкуванні.
- •103. Асертивна поведінка студента у навчанні
- •104. Характеристика асертивних технік, доцільність їх використання та наслідки
- •105. Використання асертивних технік у процесі спілкування
- •106. Конфлікт у педагогічному спілкуванні. Сутність та наслідки
- •107. Характеристика стилів поведінки викладача у конфліктних ситуаціях
- •108. Стилі поведінки викладача у конфлікті та їх доцільність
- •111. Методи контролю емоцій під час педагогічного конфлікту
- •112. Роль та поведінка керівника у конфліктній ситуації.
- •113. Сприйняття та розуміння людини людиною.
- •114.Каузальна атрибуція та її вплив на розуміння поведінки людини.
- •118. Ділове спілкування, його види.
67. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.
• дати повне уявлення про проблему, висвітлити її з різних боків, дати можливість висловити різноманітні думки, в тому числі альтернативні;
• зменшити протидію сприйняттю і розумінню нової інформації та забезпечити коригування власних позицій кожним учасником;
• пом'якшити приховані конфлікти, тому що відкритість суджень знімає емоції в оцінці чужих ідей;
• надати груповому рішенню статус групової норми;
• колективне прийняття рішень підвищує згуртованість групи І є передумовою для активізації учасників у процесі реалізації прийнятих рішень як власних;
• у дискусії з'являються додаткові можливості підтвердження або підвищення власного статусу.
Типи завдань: тести, письмові роботи аналітичного характеру, складання опорно-інформаційних схем, виконання фрагментального навчального моделювання, виконання комплексного навчального проекту, творчі роботи, підготовки до екзаменів.
68. Педагогічні вимоги (критерії) до керівника дискусії.
У процесі проведення дискусії викладач повинен:
- Мати певні комунікативні навички спілкування
- Вміння відповідати на важкі запитання і гасити «гострі обговорення»
- Вміти активізувати генерування ідей
- Вміти підбивати підсумки дискусії та самооцінку
- Уникати особистих оцінок та взаємних суперечок
- Намагатися створити атмосферу доброзичливого гумору та подолання емоційних труднощів
- Використовувати питання відкритого типу
- Використовувати паузи в очікуванні відповіді слухачів
- Реакція на помилки учнів має бути максимально коректна і толерантна
69. Цілі та особливості застосування конкретних ситуацій при вивченні економічних дисциплін.
Основними цілями застосування конкретних ситуацій при вивченні економічних дисциплін є :
• надання студенту можливості самовизначення;
• надихання і допомога розвитку творчої уяви;
• надання можливості зростання навичок співробітництва;
• надання можливості висловлювати свої думки.
• забезпечення контролю виведення емоцій;
Головною цілю є не лише засвоєння певного факту, теорії чи концепції, а відпрацювання процесу створення знань, процесу мислення, аналізу, прийняття рішення.
Особливості застосування методу конкретних ситуацій:
1)Наявність моделі соціально-економічної системи, стан якої розглядається в певний період часу.
2) Колективне вироблення рішень
3) Наявність системи групового оцінювання діяльності
4) єдина мета при виробленні рішення
5) багато альтернативність рішень( цілий спектр оптимальних рішень)
6) наявність керованої емоційної напруги тих, кого навчають.
Цей метод являє собою специфічний різновид аналітичної дослідницької технології, його основа – робота в групах, підгрупах, взаємний обмін інформацією. Це синергетична технологія (процедура занурення). Це технологія розвиваючого навчання.
70. Основні етапи роботи з кейсом в процесі економічного навчання.
1) Розробка навчальної практичної ситуації викладачем
2) Робота над кейсом в аудиторії
- формування викладачем основних питань до кейсу (вступне слово)
- розподіл студентів на малі групи
- робота студентів в складі малої групи, вибір спікера
- Презентація рішень кейсу кожної малої групи
- Загальна дискусія, питання, виступи з місць
- Виступ викладача, його аналіз кейсу та процесу обговорення, висновки.
Можливі й інші моделі, але вони, як правило ґрунтуються на цій вихідній.
71. Вимоги до методу конкретних ситуацій (кейсу) та їх класифікація.
Найзагальнішими вимогами до конкретної ситуації (кейсу) можна вважати такі:
–це має бути розповідь про реальну управлінську проблему або ситуацію;
–послідовний виклад подій має містити деталі, уточнення (ілюструвати складність і розпливчастість самого життя);
— потрібен центральний герой, інтрига, боротьба інтересів (це робить аналіз персоніфікованим, жвавішим і цікавим);
— події, відображені у ситуації, не мають бути надто давніми, краще, щоб вони стосувалися знайомих для студентів учасників (фірм, організацій, особистостей);
— ситуація має бути адаптованою до тих знань, які викладач планує актуалізувати.
