83. Характеристика комунікативної сторони спілкування. Складові комунікативного процесу.

Говорячи про комунікацію у вузькому розумінні слід розуміти, що в процесі спільної діяльності люди обмінюються між собою різними ідеалами, уявленнями, інтересами, настроями, почуттями, настановами й ін. Усе це можна розглядати як інформацію, і тоді сам процес комунікації може розумітися як процес обміну інформацією.

У процесі передачі інформації можуть відбуватися наступні негативні етапи:

1) інформація має властивість „искажатся”

2) в процесі передачі інформації відбувається її втрата.

Причини втрати інформації: небажання слухати співрозмовника; фізичний дискомфорт; емоційна неврівноваженість

Основними засобами передачі інформації є вербальні і невербальні засоби.

Невербальна комунікація структурно представляється наступними системами:

візуальна (те що бачимо). Сюди відноситься:

- міміка – рух м’язів обличчя, що відображає емоційний стан людини.

- пантоміміка – рухи тіла, постава, посадка голови

- жести – це рухи рук та ніг. Це зовнішній прояв внутрішнього емоційно- психічного стану людини.

акустична (слух):

- паролінгвістична система (система вокалізації, тобто тембр голоса, його діапазон, тональність, гучність, швидкість, висота і окраса звуку)

- екстралінгвістична (включення в мову пауз, сміху...)

тактильна (дотик): дотики; рукостискання.

ольфакторна (запах): запахи оточуючого середовища; природні та штучні запахи людини

84. Структура ділового спілкування.

Ділове спілкування - вид професійної діяльності людей, у якій учасники виконують певні соціальні ролі, реалізують цілі, а також способи здійснення контактів.

Ділове спілкування має таку структуру:

• Комунікативна сторона складається під час обміну інформацією, знаннями, думками між співрозмовниками. Цей обмін проходить з метою задоволення якихось потреб. Під час цього обміну виникають взаєморозуміння, коли люди відчувають, що їх не розуміють, а інколи навіть створюється враження, що люди захищаються від інформації, яку їм подають. Це відбувається тому, що комунікація – це вплив, а не кожна людина хоче якихось змін, бо вони порушують її розуміння себе своїх думок. Природно, що люди захищаються від певної інформації.

• Перцептивна сторона спілкування означає процес сприйняття і пізнання партнерами по спілкуванню одне одного й установлення на цій основі взаєморозуміння.

• Інтерактивна сторона полягає в організації взаємодії між співрозмовниками, тобто в обмін не тільки інформацією, а й діями. Взаємодія може організовуватись за 3 формами:

1. Коли кожний учасник виконує свою частину спільної роботи незалежно від інших.

2. Коли спільне завдання виконується послідовно кожним учасником

3. Коли має місце взаємодія кожного учасника зі всіма останніми.

85. Труднощі та перепони в процесі спілкування у викладацькій діяльності.

Спілкування сучасної людини базується не тільки на уміннях, що відносяться до рольового репертуару та комунікатив­ної компетентності особистості, але і на уміннях налагоджувати контакти, у тому числі й поза рамками ділових інтересів.

Розмежу­вання понять перепони та труднощі є в якійсь мірі штучним і служить для внесення термінологічної ясності, поділу мовлення на практичне та наукове.

Перепони та труднощі поєднує те, що усі вони вини­кають ненавмисно, протікають зовні безконфліктно і супрово­джуються внутрішнім напруженням, незадоволеністю у спілку­ванні, негативними емоціями. Розрізняються вони за важкістю протікання та психологічними наслідками, за ступенем незадово­леності спілкуванням і участю в ньому обох партнерів, за можли­востями й способами їхнього усунення. У труднощах спілкування варто виділити суто психологічний та комунікативний аспекти. Психологічний аспект різноманітних труднощів і перешкод у спілкуванні пов'язаний з особистісним фактором, мотиваційно-змістовною стороною спілкування і міс­тить, з одного боку, відчуженість і аутичність, а з іншого боку, надмірність, беззмістовність спілкування.

До основних перепонів, які виникають в процесі викладання належать: розпитування та допитування, інтерпретація, аналіз, постанова діагнозу; ярлики висміювання, намагання присоромити; критика, висловлювання незгоди, звинувачення; зауваження, моралізування, команди, розпорядження, накази; відволікання уваги від обговорення проблеми.