80. Дистанційне навчання в економічній освіті

Дистанційна освіта - це форма навчання, рівноцінна з очною, вечірньою, заочною та екстернатом, що реалізується, в основному, за технологіями дистанційного навчання.

Технології дистанційного навчання складаються з педагогічних та інформаційних технологій дистанційного навчання.

Педагогічні технології дистанційного навчання - це технології опосередкованого активного спілкування викладачів зі студентами з використанням телекомунікаційного зв'язку та методології індивідуальної роботи студентів з структурованим навчальним матеріалом, представленим у електронному вигляді.

Інформаційні технології дистанційного навчання - це технології створення, передачі і збереження навчальних матеріалів, організації і супроводу навчального процесу дистанційного навчання за допомогою телекомунікаційного зв'язку.

Незначна за часом та обсягом частина навчального процесу дистанційної освіти може здійснюватись за очною формою (складання іспитів, практичні, лабораторні роботи тощо). Кількісні та змістовні показники цієї частини залежать від напрямку підготовки (спеціальності) та етапу розвитку дистанційної освіти і визначатимуться нормативними документами Міністерства освіти і науки України.

Технології дистанційного навчання можуть використовуватись не тільки в дистанційній освіті, а й в інших формах навчання: очній, заочній, екстернаті; крім того - в окремих дисциплінах або блоках дисциплін, що призначені для підвищення освітнього рівня чи кваліфікації окремих осіб та (або) груп слухачів

81. Сутність поняття "спілкування". Функції та рівні спілкування.

Спілкування – це процес встановлення і розвитку контактів між людьми, породжений потребами спільної діяльності.

Рівні спілкування:

1) соціально-рольовий – це рівень, на якому від людини тікають; виконання певних рольових функцій, демонстрації знань, норм соціального середовища; підтвердження себе, свого статусу.

2) діловий рівень – це рівень на якому людей об’єднують інтереси , справи та сумісна діяльність.

3) інтимно-особистісний – це рівень від якого від людини чекають психологічної близькості, співчуття, довіри, емпатії.

Функції спілкування:

1. контактна – становлення контакту, як стану готовності обох сторін до прийому та передавання повідомлень, підтримки взаємозв’язку.

2. інформаційна – обмін повідомленнями , думками та ін.

3. функція розуміння – адекватне сприйняття і розуміння змісту повідомлень співрозмовника та взаєморозуміння.

4. функція встановлення контактів – усвідомлення і фіксація свого місця у системі рольових , статутних та міжособистісних відносин.

5. функція впливу – зміна стану та поведінки партнера.

82. Сутність поняття “професійне спілкування викладача”.

Професійне спілкування викладача – це спілкування викладача з учнями на уроці і поза ним (в процесі навчання і виховання), яке має яке має визначенні педагогічні функції і направлене (якщо воно повноцінне та оптимальне) створення сприятливого психологічного клімату, а також на іншого роду психологічну оптимізацію навчальної діяльності і відносин між педагогом і учнями.

Вчитель у процесі професійного спілкування здійснює свої соціально-рольові і функціональні обов’язки по керуванню процесом навчання. Від того, які стильові особливості цього спілкування і керівництва, залежить ефективність процесів навчання, особливості розвитку особистості і формування міжособистісних відносин в навчальній групі.

Професійне спілкування викладача – це особливе спілкування, специфіка якого зумовлена різноманітними соціально-рольовими і функціональними позиціями суб’єктів цього спілкування.

Професійне спілкування забезпечує обмін інформацією і співпереживання, пізнання особистості і самоутвердження, продуктивну організацію взаємодії. Обмін інформацією і ставленнями реалізує комунікативний бік спілкування, пізнання особистості і самоутвердження – перцептивний, а організація взаємодії – інтерактивний.