
- •1. Навчальна діяльність з позицій теорії управління.
- •2. Принципи навчання та їх характеристика.
- •3. Світові освітні системи.
- •4. Урахування типів темпераменту у навчальній діяльності.
- •5. Поняття навчального менеджменту.
- •6. Специфічні ознаки процесу навчання. Його основні компоненти.
- •7.Основні функції навчального менеджменту:планування,мотивація,організація,контроль.
- •10.Мета як основний компонент діяльності, функції і фактори постановки цілей.
- •11.Навчальні цілі та їх особливості
- •12. Ієрархія навчальних цілей
- •13. Рівні засвоєння навчального матеріалу.
- •14. Мотиви та стимули навчальної діяльності: види, порівняльна характеристика.
- •15. Забезпечення мотивації до навчання: поняття, призначення, процес.
- •16. Мотиваційний цикл у навчанні.
- •17. Види, методи та прийоми мотивації та стимулювання в навчанні.
- •19. Зміст навчання та його основні функції
- •20. Структура змісту навчання.
- •21. Теорія змісту освіти і навчання.
- •22. Джерела, фактори, принципи, критерії відбору змісту навчання.
- •23. Класифікація методів навчання.
- •24. Інформаційно-презентативні методи навчання.
- •25. Алгоритмічно-дійові методи навчання.
- •26. Самостійно-пошукові методи навчання.
- •27. Етапи контролю навчання
- •28. Види, форми, методи і функції контролю навчання.
- •29. Способи опрацювання дидактичного тексту.
- •30. План навчального заняття
- •31. Історичні формування організації навчання
- •32. Класно-урочно форма навчаня.
- •33. Типи навчальних занять
- •34. Умови навчальної діяльності.
- •35. Особливості навчання виховання дошкільнят.
- •36. Особливості навчання і вихованя учнів молодшо шкільного віку.
- •37. Навчання і виховання у середніх класах школи
- •38. Навчання і виховання старшокласників.
- •39. Особливості навчання і виховання в студентському віці.
- •40. Андрагогіка як наука. Особливості і принципи навчання дорослих.
- •41. Мве як навчальна дисципліна в системі підготовки економістів.
- •42. Міжпредметні зв’язки курсу мве з іншими дисциплінами.
- •54. Самостійна робота та особливості її організації при вивченні економічних дисциплін.
- •55. Аудиторна та поза аудиторна самостійна робота, шляхи її активізації.
- •56. Систематизація завдань для реалізації самостійної роботи під час вивчення конкретної теми з економіки.
- •57. Переваги та недоліки індивідуальних та колективних методів виконання самостійної роботи при вивченні економічної дисципліни.
- •58. Особливості організації контролю та оцінювання за кредитно-модульною системою.
- •59. Основні критерії навчальних досягнень з економіки, особливості їх розробки та приклади використання.
- •60. Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів, студентів з економіки.
- •61. Переваги та недоліки сфери застосування активних методів навчання з економіки.
- •63. Методи активізації лекційних занять з економічних дисциплін, доцільність їх застосування.
- •64. Методи активізації семінарських та практичних занять з економічних дисциплін.
- •65. Методика проведення дискусії як форми вирішення економічних проблем.
- •66. Види та технології проведення дискусій. Умови ефективного проведення дискусії.
- •67. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.
- •68. Педагогічні вимоги (критерії) до керівника дискусії.
- •69. Цілі та особливості застосування конкретних ситуацій при вивченні економічних дисциплін.
- •70. Основні етапи роботи з кейсом в процесі економічного навчання.
- •72. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуації в економічній освіті.
- •73. Переваги та недоліки ігрових методів навчання в економічній освіті
- •Відмінності між рольовою та діловою грою Рольова гра
- •Ділова гра
- •Переваги і недоліки рольових ігор
- •74. Класифікація ігрових методів навчання та основні види ігор
- •76. Особливості організації навчальної гри в економічній освіті. Функції керівника навчальної гри.
- •77. Ефективність застосування методики «мозкового штурму» в економічній освіті.
- •78. Сучасні технології навчання в системі економічної освіти.
- •79. Тренінгові технології в економічній освіті: цілі, умови застосування та етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •80. Дистанційне навчання в економічній освіті
- •81. Сутність поняття "спілкування". Функції та рівні спілкування.
- •82. Сутність поняття “професійне спілкування викладача”.
- •83. Характеристика комунікативної сторони спілкування. Складові комунікативного процесу.
- •85. Труднощі та перепони в процесі спілкування у викладацькій діяльності.
- •85. Труднощі та перепони в процесі спілкування у викладацькій діяльності.
- •87. Види бар’єрів взаєморозуміння.
- •88. Комунікативна атака, як метод активізації уваги в навчальному процесі.
- •89. Комунікативна “атака” у викладацькій діяльності
- •90 Основні комунікативні вміння викладача
- •91. Особливості комунікативних вмінь керівника
- •92. Загальна характеристика засобів спілкування.
- •95. Вплив на ефективність спілкування розміщення за столом партнерів по діловому спілкування.
- •96. Складові взаємодії у спілкуванні.
- •103. Асертивна поведінка студента у навчанні
- •104. Характеристика асертивних технік, доцільність їх використання та наслідки
- •105. Використання асертивних технік у процесі спілкування
- •106. Конфлікт у педагогічному спілкуванні. Сутність та наслідки
- •107. Характеристика стилів поведінки викладача у конфліктних ситуаціях
- •108. Стилі поведінки викладача у конфлікті та їх доцільність
- •111. Методи контролю емоцій під час педагогічного конфлікту
- •112. Роль та поведінка керівника у конфліктній ситуації.
- •113. Сприйняття та розуміння людини людиною.
- •114.Каузальна атрибуція та її вплив на розуміння поведінки людини.
- •118. Ділове спілкування, його види.
57. Переваги та недоліки індивідуальних та колективних методів виконання самостійної роботи при вивченні економічної дисципліни.
СР — це форма організації індивідуального вивчення студентами навчального матеріалу в аудиторний та позааудиторний час.
Колективна форма навчальної діяльності передбачає наявність спільної мети, об'єднання зусиль учні; для її досягнення і як вищий ступінь такого об'єднання — розподіл функцій і обов'язків між учасниками діяльності, співробітництво, засноване на взаємодопомозі, у процесі діяльності, а також відповідальність кожного виконавця за результати праці перед колективом.
Індивідуальна форма не вимагає наявності спільної мети діяльності; кожен її учасник працює незалежно від інших відповідно до своїх навчальних можливостей у притаманному йому темпі. Результати його роботи не позначаються на результатах роботи інших.
Колективна форма діяльності може реалізуватися й у фронтальній роботі, яка передбачає одночасне виконання спільного завдання всіма учнями класу.
Ще один різновид колективної форми навчально-пізнавальної діяльності учнів — робота в парах змінного складу. Суть її полягає в тому, що кожен учень працює по черзі з усіма учнями класу, виступаючи то в ролі вчителя, то в ролі учня.
Узагальнюючи викладене, можна зазначити, що форма навчання визначає спосіб організації навчання на різних його рівнях. Зміст цієї синтезуючої категорії складають всі розглянуті вище поняття. Водночас слід здійснювати диференціацію відповідно до рівнів сутності навчання, яким вони відповідають. Таких рівнів можна виділити три.
Сутність першого рівня охоплює всі явища, що стосуються навчання як педагогічного процесу в цілому. Названому рівню відповідають системи навчання.
Сутність другого рівня охоплює групу явищ, що стосуються відносно самостійної ланки навчального процесу— організації навчального заняття. Зокрема застосовуються такі форми: урок, лекція, семінар, навчально-практичне заняття, екскурсія, дидактичні гра, залік, колоквіум, домашнє завдання.
Нарешті, сутність третього рівня характеризує навчальну діяльність учнів на занятті.
58. Особливості організації контролю та оцінювання за кредитно-модульною системою.
Важливим кроком на шляху реформування системи освіти та наближення її до європейських стандартів є вдосконалення критеріїв оцінювання знань студентів та запровадження єдиного критерію переведення оцінок, отриманих студентом у класичних університетах України, в європейську систему оцінювання.
Кредитно-модульна система і відповідна система оцінювання розроблені з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об'єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS), особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).
Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема: підвищення мотивації студентів до системного активного навчання впродовж семестру та навчального року; відповідність переліку, форм та змісту контрольних заходів і завдань робочій програмі дисципліни; відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання; подолання елементів суб'єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням контрольних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту, а також врахуванням усіх видів навчальної роботи студента впродовж семестру; забезпечення належних умов для вивчення програмного матеріалу з нормативних і вибіркових дисциплін і підготовки до контрольних заходів, що досягається їх чітким розмежуванням за змістом і терміном проведення; розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності навчального процесу.
Оцінювання знань студентів з кожної дисципліни здійснюється шляхом проведення кредитно-модульного контролю знань.
Модуль (змістовий) – навчальний матеріал, який включено до змісту курсу.
Рейтинг – оцінювання навчальної діяльності студента за системою ECTS.
Кредит – навчальний час студента, який складається з аудиторної і позааудиторної роботи і становить 36 годин (американський кредит становить 54 години).
Навчальний курс поділяється на тематичні модулі, до структури яких входять три складові, що підлягають оцінюванню: Знання студента оцінюються за 100-бальною шкалою. Під час іспиту студент отримує підсумковий рейтинговий бал, який є сумою семестрового рейтингового балу та екзаменаційного балу.