Порядок оцінювання систематичності та активності роботи студентів на семінарських (практичних) заняттях(денна форма навчання) та на контактних заняттях (заочна форма навчання)

Поточна робота студента денної форми навчання протягом семестру на семінарських і практичних заняттях оцінюється в межах від “0” до “50” балів. При цьому 50 балів розподіляється наступним чином:

а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних заняттях) - 30 балів;

б) виконання завдань для самостійної роботи - 10 балів;

в) виконання модульних робіт-10 балів.

Виходячи з максимальної кількості балів (30) за роботу студентів денної форми навчання під час практичних (семінарських) занять з науки, а також реальної кількості занять, відведених згідно з навчальними планами на даний вид робіт (за виключенням занять для проведення модульних робіт), визначається максимальна кількість балів, яку студент може набрати на одному занятті. При цьому, максимальна кількість балів може диференціюватися залежно від складності матеріалу заняття, навчальних завдань, що пропонуються студентам та різного переліку компетенцій, які повинні сформуватися у студентів під час конкретного заняття. Інформація про кількість балів, яку студент може отримати на занятті викладач повинен довести до студентів на першому лекційному занятті.

Поточна робота студента заочної форми навчання протягом семестру на семінарських і практичних заняттях оцінюється в межах від “0” до “50” балів. При цьому 50 балів розподіляється наступним чином:

-за систематичну та активну роботу на контактних заняттях під час сесії (в тому числі за виконання модульних і контрольних робіт) студент може одержати не більше 23балів;

-за виконання індивідуальних завдань в межсесійний період (в тому числі із застосуванням дистанційних технологій) – може одержати не більше 27 балів.

На кінцеву оцінку результату роботи студента на занятті впливає: якість, повнота відповіді, самостійне і вдале вирішення задач; виступ із короткою доповіддю або доповнення відповіді; участь у дискусії.

Критерії оцінювання знань на семінарських (практичних) заняттях (денна форма навчання)

Найвищий бал (відмінно) – студент дає обґрунтовані, глибокі й теоретично правильні відповіді на поставлені питання; демонструє здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, робити логічні висновки та узагальнення; здатність висловлювати та аргументувати власне ставлення до альтернативних поглядів на певне питання; використовує фактичні та статистичні дані, які підтверджують тези відповіді на питання; правильно розв’язує задачі або без помилок дає відповіді на тестові завдання; демонструє знання законодавчих та нормативних актів України, підручників, посібників, лекційного курсу.

Високий бал (добре) – студент володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені незначні помилки у формулювання термінів і категорій, використанні цифрового матеріалу, посилання на конкретні періоди і дати; допускає незначні помилки у розрахунках задач або відповідях на тестові завдання; питання викладене недостатньо глибоко, в стислій формі.

Середній бал (задовільно) – студент в цілому володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені окремі суттєві помилки у формулюванні термінів і категорій, у розв’язуванні задач або відповідях на тестові завдання, використанні цифрового матеріалу, посиланні на конкретні періоди і дати; питання викладене не глибоко, в занадто стислій формі.

Незадовільно – студент не відповідає на поставлене питання або відповідає неправильно. Відповідь містить зайвий матеріал, що не відповідає смислу питання і свідчить про нездатність студента зрозуміти питання. Невірно розв’язує задачі за темою науки або дає неправильні відповіді на тестові завдання.

При контролі виконань завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягають: самостійне опрацювання тем у цілому чи окремих питань дисципліни; підготовка комплексів навчальних чи наукових текстів, переклад іноземних текстів, погоджених з викладачем.

Виконання завдань для самостійного опрацювання оцінюється викладачем виходячи з характеру самостійної роботи студента.

Самостійне опрацювання окремих тем і питань науки оцінюється в результаті співбесіди з викладачем під час консультації (позааудиторна робота).

В результаті співбесіди виставляється оцінка, яка може впливати на

результат оцінки систематичності і успішності роботи протягом семестру.

Письмові роботи у вигляді звітів, перекладів оцінюються з огляду на їх зміст та оформлення. Оцінка залежить також від рівня презентації студентом своєї роботи на семінарському (практичному) занятті або при співбесіді з викладачем під час консультації. Оцінка письмової роботи може впливати на результат оцінки систематичності і успішності роботи протягом семестру.

Протягом семестру з науки “Страхові послуги” передбачено проведення двох модульних контролів.

В табл. 4 наведено теми, що відносяться до кожного модуля, терміни і форми його проведення.

Основною формою проміжної перевірки знань студентів є контрольна робота, яка складається з теоретичних питань і тестових завдань по темах даного модуля.

Час виконання контрольної роботи – 2 академічні години. Перездача результатів модульного контролю не передбачається.

Таблиця 4

Модулі проміжного контролю, форми і терміни його проведення

з науки “Страхові послуги”(денна форма навчання)

Модулі	Теми науки	Терміни, місяць, тиждень	Форма контролю
І	Теоретичні основи. Особисте страхування. (Теми 1, 2, 3, 4, 5 згідно з Тематичним планом дисципліни (науки) . Див. табл. 1.)	Після вивчення вказаних тем	Контрольна робота
ІІ	Майнове страхування. Страхування відповідальності (Теми 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 згідно з Тематичним планом дисципліни (науки) . Див. табл. 1.)	Після вивчення вказаних тем	Контрольна робота

Структура модульного завдання

Модульне завдання складається з 2^х теоретичних питань і 1^го тестового завдання, що складається з 5^ти тестів.

Зразок модульного завдання (1^й модуль)

1.Канали реалізації страхових послуг та їх характеристика.

2.Страхова угода та основні її етапи.

3.Тестове завдання.

1.Страхування життя є:

А) ризиковим;

Б) накопичу вальним;

В) вірно “а” і “б”

2.При укладенні договору страхування додаткової пенсії враховується кредо страхувальника:

А) стан здоров’я;

Б) вік;

В) стан роботи.

3.Хто може бути страхувальником при індивідуальному та комплексному страхуванні від нещасних випадків?

А) юридичні особи;

Б) фізичні особи;

В) вірно “а” і “б”.

4. Суб’єкти обов’язкового медичного страхування – це ...

5. Страхова медична компанія повинна:

А) укласти договір про співробітництво з лікувально-профілактичною установою;

Б) контролювати якість медичних послуг, наданих лікувально-профілактичною установою;

В) лише укласти договори страхування із страхувальниками.

Зразок модульного завдання (2^й модуль)

1. Страхування урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень.

2. Страхування будівельно-монтажних ризиків.

3. Тестове завдання.

1.Які втрати враховуються при страхуванні прибутку?

А) прибуток, не отриманий страхувальником;

Б) прибуток, не отриманий контрагентами страхувальника;

В) витрати, які мають змінний характер.

2.Вантаж, що перевозиться автомобілем, приймається на страхування в розмірі:

А) заявленому страхувальником;

Б) ризикової вартості;

В) прибутку, що очікується від реалізації.

3. Позовна давність за договорами морського страхування в Україні становить:

А) три роки;

Б) необмежений термін;

В) два роки;

Г)п’ять років

4. Договір в авіаційному страхуванні може бути укладений:

А) на період одного польоту;

Б) на декілька років з перерахуванням страхової суми, тарифних ставок кожного року;

В) на період регулярних польотів з метою перевезення пасажирів, багажу, вантажів.

5. При знищенні будівлі сума збитку визначається як:

А) дійсна вартість будівлі з урахуванням витрат на її рятування;

Б) ринкова вартість;

В)первісна вартість відновлення знищеної будівлі з урахуванням витрат на її рятування.