2.8.3. Дія емв радіочастотного діапазону на людину

Біологічна дія ЕМВ залежіть від частоти та інтенсивності випромінювання, тривалості та умов опромінювання. Розрізняють термічну (теплову) дію та морфологічні й функціональні зміни.

Відомим проявом дії ЕМВ на організм людини є нагрівання тканин та органів, що призводять до їх змін та пошкоджень. Теплова дія характеризується загальним підвищенням температури тіла або локалізованим нагріванням тканин. Нагрівання особливо небезпечно для органів із слабкою терморегуляцію (мозок, очі, органи кишкового та сечостатевого тракту). ЕМВ із довжиною хвилі 1-20 см шкідливо діє на очі, викликаючи катаракту (помутніння кришталика), тобто втрату зору.

Морфологічні зміни — це зміни будови та зовнішнього вигляду тканин і органів тіла людини (опіки, омертвляння, кровевиливи, зміни структури клітин та ін). Вони спостерігаються у тканинах периферичної та центральної нервової системи та серцево-судинній системі, зумовлюючи порушення регуляторних функцій та нервових зв’язків в організмі або зміну структури самих клітин, зниження кров’яного тиску (гіпотонія), уповільнення ритму скорочення серця (брадикардія) та ін.

Функціональні зміни проявляються у вигляді головного болю, порушення сну, підвищеної стомливості, дратівливості, пітливості, випадення волосся, болях у ділянці серця, зниження статевої потенції та ін.

Кількісно вплив електромагнітного поля на людину оцінюється величиною поглинутої ії тілом електромагнітної енергії, W,Вт, або питомої енергії, що поглинається W_п, Вт/кг. Наприклад, для оцінки імовірної дії електромагнітного поля від радіотелефонів визначають потужність електромагнітних полів, що поглинається на один кілограм мозку — параметр SAR (Specific Absorbing Rate). Найкращі моделі радіотелефонів мають значення SAR 0,2 Вт /кг і нижче.

2.8.4. Нормування електромагнітних випромінювань

Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону на робочих місцях здійснюється згідно ГОСТ 12.1.006-84, а для місць проживання згідно ДСН 239-96“Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань”.

Згідно з ГОСТ 12.1.006-84 нормування електромагнітних випромінювань здійснюється в діапазоні частот 60кГц – 300 ГГц. Причому у діапазоні 60 Гц – 300 МГц нормованими параметрами є напруженість електричної Е, В/м, та магнітної Н, А/м, складових поля, а у діапазоні 300 МГц – 300 ГГц нормативним параметром є щільність потоку енергії ЩПЕ,Вт/м². Нормативною величиною є також гранично допустиме енергетичне навантаження ЕН _Е, (В/м)²год та ЕН_Н,(А/м)²год:

ЕН_Н = (Е_н )²Т;(2.55)

ЕН_Е = (Н_н)²Т;(2.56)

де Е_н, Н_н — нормативне значення напруженості, В/м та А/м;

Т — тривалість дії на протязі робочого дня, год.

Наприклад, для діапазону 0,06 – 3,0 МГц, на робочих місцях Е_н= 500 В/м, а ЕН_Е= 20000 (В/м)²год.

Згідно з ГОСТ 12.1.006-84 на робочих місцях у діапазоні частот 60 кГц- 300МГц (частково 5- й , 6-8 -й діапазонах частот за табл.2.22) нормуються напруженості електричної Е та магнітної Н складових електромагнітного поля, а в діапазонах частот 300 МГц-300ГГц (діапазони 9-11) поверхнева щільність потоку енергії

Гранично допустимі значення Е_ГД та Н_ГДна робочих місцях визначають за допустимим енергетичним навантаженням та тривалістю дії згідно формул 2.55-2.56 і наведені у таблиці 2.23.

Таблиця 2.23

Гранично допустимі значення Е_ГД та Н_ГДна робочих місцях

Параметр	Діапазон частот, МГц
	Від 0,06 до 3	Більше3 до 30	Більше30 до 300
ЕГД, В/м	500	300	80
НГД, А/м	50	—	—
ЕНЕгд,(В/м)2год	20000	7000	800
ЕННад,(А/м)2год	200	—	—

Одночасна дія електричного і магнітного полів вважається допустимим, якщо :

ЕН_Е/ЕН_Егд+ ЕН_Н/ЕН_Над≤ 1, (2.57)

де ЕН_Е і ЕН_Ненергетичні навантаження, що характеризують фактичну дію електричного і магнітного полів.

Гранично допустимі значення ЩПЕ на робочих місцях працівників визначаються в залежності від допустимого енергетичного навантаження ЕН_ЩПЕгд та тривалості дії Т за формулою:

ЩПЕ_гд = КЕН_ЩПЕгд/Т (2.58)

де ЩПЕ_гд — граничне значення потоку енергії , Вт/м²;

ЕН_ЩПЕгд — граничне допустиме енергетичне навантаження на організм людини на протязі дня, що дорівнює 2 Втгод/м²і є добуток густини потоку енергії поля (ЩПЕ) та тривалості його дії ЕН_ЩПЕ = ЩПЕТ;

К – коефіцієнт ослаблення біологічної ефективності, що дорівнює 1 – для всіх випадків дії, включаючи опромінювання від обертових та скануючих антен; 10 – для випадів опромінювання від обертових та скануючих антен з частотою обертання чи сканування не більш 1 Гц та шпаруватістю не менше 50;

Т – тривалість перебування у зоні опромінювання за робочу зміну, год.

У всіх випадках максимальне значення ЩПЕ_ГДне повинно перевищувати 10 В/м².

При одночасній дії на працівників ЕМВ декількох джерел енергетичне навантаження не повинне перевищувати гранично допустимих значень:

∑ ЕН_Еі ≤ ЕН_Егд; ∑ ЕН_Ні ≤ ЕН_Нгд; ∑ ЕН_ЩПЕі ≤ ЕН_ЩПЕгд. (2.59)

Для населення електромагнітне поле в 5-8 діапазонах частот (табл.2.22) згідно ДСН 239-96 оцінюється електричною складовою напруженості поля (табл. 2.24), а у 9...11 діапазонах – поверхневою щільністю потоку енергії.

Таблиця 2.24

Гранично допустимі рівні електромагнітних полів для населення

(крім телебачення, згідно ДСН 239-96)

№ діапазону	Діапазон частот	Довжина хвиль	ГДР(Егдр)
5	30 …300 кГц	10 …1км	25 В/м
6	0,3 …3 МГц	1…0,1 км	15 В/м
7	3 … 30 МГц	100 …10 м	3lgλ, В/м*
8	30 … 300 МГц	10 …1 м	3 В/м

* λ– довжина хвилі, м; ГДР = 7,43-3lgf, деf– частота, МГц.

Гранично допустимі рівні електромагнітних полів (Е _гдр,В/м), які створюють телевізійні радіостанції в діапазоні частот від 48 до 1000 МГц, визначається за формулою:

Е _гдр=21f^-0,37 , (2.60)

де f – несуча частота каналу зображення або звукового супроводу, МГц.

Гранично допустимі рівні електромагнітних полів , що створюються радіолокаційними станціями (імпульсне випромінювання) у діапазонах 9 – 11, оцінюються ЩПЕ в залежності від режимів їх роботи і знаходяться у діапазоні 2,5 …140 мкВт/см².

Для електромагнітних полів промислової частоти (50 Гц) нормативи встановлюються згідно ГОСТ12.1.002-84 та ДСН 239-96. Нормативною є напруженість електричної складової поля. Гранично допустимий рівень на робочому місці становить 5 кВ/м. Припустимий час дії електромагнітного поля становить: при напруженості 5кВ/м – 8 год; при напруженості більше 5 і 20 кВ/м включно визначається за формулою Т = (50/ Е) – 2 год (де Е – фактична напруженість; при напруженості більше 20 до 25 кВ/м – 10 хв. У населеній місцевості ГДР – 5 кВ/м, всередині житлових будинків – 0,5 кВ/м.

Санітарними нормативами також встановлюються захисні зони поблизу ліній електропередачі в залежності від їх напруги: 20 м для лінії з напругою 300 кВ, 30 м з напругою 500 кВ і 55 м для лінії з напругою1150 кВ.

Вимірювання параметрів ЕМВ слід виконувати не рідше одного разу на рік, а також при введенні в дію нових установок, внесенні змін у конструкцію, розміщення чи режим роботи установок, при організації нових робочих місць та внесенні змін у засоби захисту від дії ЕМВ. Для вимірювання інтенсивності ЕМВ застосовуються прилади — вимірювачі напруженні та вимірювачі малої напруженості електромагнітних полів.