3. План рахунків бухгалтерського обліку

Центральне місце в побудові бухгалтерського обліку, організації всього облікового процесу займає план рахунків

Саме ним визначаються основні методологічні рішення з ведення обліку, забезпечення однаковості відображення відповідних операцій і процесів, нагромадження облікової інформації, необхідної для систематичного контролю, складання звітності та проведення економічного аналізу.

План рахунків є директивним документом, обов'язковим для всіх підприємств й організацій.

Планом рахунків бухгалтерського обліку називається систематизований перелік рахунків, який забезпечує групування необхідної інформації про господарську діяльність підприємств, визначає побудову всієї системи бухгалтерського обліку з метою одержання необхідних даних для управління, контролю і звітності. План рахунків та інструкцію щодо його застосування розробляє Міністерство фінансів. Зараз в Україні діє план рахунків, який є єдиним для всіх галузей народного господарства, крім кредитних та бюджетних установ. В основу побудови плану рахунків покладено їх класифікацію за економічним змістом з урахуванням ролі обліковуваних ресурсів, характеру їхньої участі в кругообігу засобів та особливостей відповідних господарських процесів.

У плані рахунків наводяться також шифри (коди) кожного рахунка, тобто умовне числове позначення, що характеризує належність цього рахунка до певної групи. У практичній діяльності замість назв рахунків найчастіше використовують їхні шифри, що значно прискорює та спрощує обліковий процес. Шифри рахунків особливо необхідні, коли облікову інформацію обробляють на комп'ютерах.

Планом рахунків передбачені відповідні синтетичні рахунки з їхніми назвами й шифрами, які часто називають головними рахунками, або рахунками першого порядку. Підприємство не може самостійно впроваджувати нові рахунки чи вносити зміни до старих. Воно має використовувати лише ті рахунки, які передбачені планом, і в такому порядку, як це визначено інструкцією Міністерства фінансів.

Крім того, план рахунків визначає і відповідні субрахунки стосовно головних напрямів деталізації обліку. Такі субрахунки використовуються підприємством з метою здійснення поточного контролю та забезпечення необхідної інформації для складання звітності. Підприємства можуть запроваджувати окремі субрахунки, уточнювати їх (не змінюючи нумерації) залежно від галузевих особливостей. Порядок ведення аналітичного обліку регламентується інструкцією щодо відповідних синтетичних рахунків, або положеннями щодо ведення обліку на конкретних об'єктах.

Інструкція зі застосування плану рахунків установлює однаковий порядок відображення однорідних господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Вона стосується, головним чином, питань, які визначають основні принципи організації та методики бухгалтерського обліку на відповідних об'єктах. Для цього дається коротка характеристика кожного синтетичного рахунка і його субрахунків, розглядається їхня структура і призначення, наводиться порядок обліку найбільш типових господарських операцій.

Отже, план рахунків бухгалтерського обліку – це обов'язковий для застосування в усіх галузях народного господарства систематизований перелік синтетичних рахунків, які забезпечують накопичення, групування та узагальнення облікової інформації про господарську діяльність з метою її використання для управління, контролю і звітності.

З метою забезпечення централізованого керівництва бухгалтерським обліком і звітністю, правильного і однакового ведення обліку на території України Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики затверджено План рахунків бухгалтерського обліку активів капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, який введено в дію з 1 січня 2000 року.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій структурно складається з 10 класів, які включають балансові, номінальні та позабалансові рахунки.

Структурно План рахунків складається з двох розділів:

Розділ І Балансові рахунки;

Розділ II Позабалансові рахунки. Розділ І «Балансові рахунки» включає такі класи:

Клас 1. «Необоротні активи».

Клас 2. «Запаси».

Клас 3. «Кошти, розрахунки та інші активи».

Клас 4. «Власний капітал, та забезпечення зобов'язань».

Клас 5. «Довгострокові зобов'язання».

Клас 6. «Поточні зобов'язання».

Клас 7. «Доходи і результати діяльності».

Клас 8. «Витрати за елементами».

Клас 9. «Витрати діяльності». Розділ II «Позабалансові рахунки» представлений нульовим класом такої самої назви.

Структура Плану рахунків визначена за інтегрованим принципом, згідно з яким рахунки управлінського обліку кореспондують з рахунками фінансового обліку в межах однієї системи рахунків.

Структури Плану рахунків орієнтована на потреби складання фінансової звітності. Класи рахунків розміщені в такій самій послідовності, як і розділи балансу, що дає змогу зменшити трудовитрати при його складанні. Так, залишки за рахунками класів 1, 2, 3 використовують для заповнення активу балансу, а залишки за рахунками класів 4, 5, 6 – для заповнення пасиву балансу.

За даними рахунків 7, 8, 9 класів складається звіт про фінансові результати.

В окремі класи виділені рахунки витрат за елементами, доходів та результатів діяльності. Це полегшує складання декларації про прибуток, оскільки в основу її побудови покладено відомий метод «затрати-випуск», тобто порівняння доходів (рахунки класу 7) із витратами (рахунки класу 8).

Наявність окремого класу рахунків 9 «Витрати діяльності», на яких обліковуються в основному витрати діяльності в частині управлінського обліку, відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерьский облік і звітність підприємств України», прийнятому Верховною Радою України 1 червня 1999 р., який передбачає поділ бухгалтерського обліку на фінансовий і внутрішньогосподарський (управлінський).

У Плані рахунків подані рахунки першого порядку – синтетичні рахунки, які мають двохзначне кодування, починаючи з 10 до 99.

Код рахунку визначає належність рахунку до відповідного класу. В Плані рахунків подані і рахунки другого порядку – субрахунки.

Субрахунок – підрозділ рахунку першого порядку, він нумерується від 1 до 9 і використовується підприємством залежно від потреб.

Кожна цифра у коді рахунку визначає відповідну складову, а саме: клас, синтетичний рахунок, субрахунок. Наприклад, код 105 означає:

1 – клас 1 «Необоротні активи»;

10 – Синтетичний рахунок «Основні засоби»;

5 – Субрахунок «Транспортні засоби».

Позабалансові рахунки призначені для обліку наявності і руху ресурсів, що не належать підприємству, але знаходяться певний час в його розпорядженні на підставі укладеного договору оренди або прийняті у переробку та інше.

Позабалансові рахунки мають теж двохзначне кодування, починаючи з 01 по 08, а їх субрахунки – трьохзначне кодування.

Наприклад:

1 – «Орендовані необоротні активи»;

2 – «Активи на відповідальному зберіганні»;

3 – «Контрактні зобов'язання і інші рахунки». Особливість позабалансових рахунків – одинарність

запису господарських операцій.

Наприклад, при прийнятті основних засобів в оренду складають запис: Д^т 01 «Орендовані необоротні активи».

А якщо підприємство повертає основні засоби орендодавцю, то робиться запис: К^т 01 «Орендовані необоротні активи».

До Плану рахунків розроблено Інструкцію з використання Плану рахунків, в якій подана характеристика кожного рахунку, визначений порядок ведення обліку та типова кореспонденція рахунків.