2.2 Планування і контроль роботи з фізичного виховання

Педагогічний контроль охоплює всі сторони педагогічного процесу, його умови та результати і розглядає їх у взаємозв'язках, як єдине ціле. Здійснюєть­ся спеціалістом із використанням тих засобів і методів, які він може і повинен кваліфіковано застосовувати. Його основними складовими частинами є:

• система факторів впливу на учнів;

• контроль стану учнів до і після впливу на них;

• оцінка ефекту впливу.

Загалом контроль повинен виявити співвідношення впливу і його ефекту, оцінити їх відповідність результатам, що планувались, і тим самим дати під­стави для прийняття відповідних рішень щодо подальшого ходу навчально-виховного процесу.

Педагогічний контроль розпочинається з вивчення вихідного рівня можли­востей і готовності учнів до реалізації завдань. Він, звичайно, починається до початку процесу навчання або чергового циклу занять і є необхідною перед­умовою доцільної організації педагогічного процесу, включаючи і розподіл контингенту учнів за групами (згідно з їхніми індивідуальними можливостями). Вихідний педагогічний контроль передбачає також оцінку індивідуального рівня знань і фізичного розвитку, рухового досвіду, фізичної підготовленості, моти­вацій і установок, що віддзеркалюють ставлення учнів до майбутніх занять.

Такий зміст має контроль вихідного стану учнів перед початком чергово­го річного циклу занять з тією різницею, що контрольні дані оцінюються в динаміці, зіставленні з результатами, зафіксованими в попередніх циклах.

Контроль факторів зовнішнього середовища передбачає оцінку метео­рологічної інформації, гігієнічних умов занять, обладнання, інвентаря, одягу. Педагогічний аспект контролю тут полягає у зіставленні наявних умов і мож­ливостей досягнення передбаченого ефекту [10].

Усі документи планування можна поділити на дві групи: державні документи і документи, що складаються самим вчителем.

Державні документи планування:

— навчальний план, що зумовлює кількість годин, від­ведених на предмет «Фізична культура»;

— типова навчальна програма.

Навчальні програми постійно удосконалюються, періо­дично міняються. Найважливішими причинами удоскона­лення є: 1) значне поліпшення матеріальної бази, впровад­ження в навчальний процес досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду; 2) піднесення освітнього рівня вчителя, рівня підготовленості учнів; 3) постановка суспільством нових завдань щодо фізичного виховання, ко­трі потребують пошуку нових засобів і форм роботи.

Ба­гаторічний передовий досвід вчителів показує, що для ефективного розв'язання завдань, фізичного виховання на уроках фізичної культури необхідно створити певну систе­му планування — завершений, логічно пов'язаний ряд пла­нів, кожен з яких має чітко визначені функції, а в цілому вони дають змогу найдоцільніше побудувати процес фізич­ного виховання. Оскільки реальний процес фізичного вихо­вання будується у формі великих, середніх і малих циклів, то їхня тривалість, як правило, і становить масштаби пла­нування, а саме: річний графік навчально-виховної роботи» робочий план на чверть, конспект на урок (декілька уро­ків) .

Річний графік навчально-виховної роботи складається для кожної паралелі класів, його функція — рівномірно, доцільно розподілити навчальний матеріал і систематизувати роботу на рік. Складання графіка починається перед­баченням результатів, котрі належить здобути до кінця ро­ку, та аналізом навчального матеріалу для визначення опорних (основних) вправ і розрахунку часу, необхідного для їх засвоєння (складання програм вивчення).

Враховуючи календарі змагань і кліматичні умови, вчи­тель визначає порядок проходження навчального матері­алу. Якщо в школі працює декілька вчителів, бажано, щоб в усіх класах був обраний однаковий порядок вивчення розділів програми. Це дає змогу поліпшити експлуатацію матеріальної бази школи і планувати позаурочні фор­ми занять (передусім змагань). Визначивши порядок проходження програми, вчитель обирає спосіб плануван­ня.

«Виховні завдання» можуть плануватись до групи вправ і до кожної з них. Так, вправи з розділу легкої ат­летики сприятимуть формуванню позитивного ставлення до занять, а під час вивчення вправ з розділу спортивних ігор створюються найсприятливіші умови для поглиблення почуття колективізму, розвитку уваги до дій партнера і суперника.

Згідно з навчаль­ним планом у кожному класі слід провести по 70 уроків. Однак, враховуючи святкові дні та інші непередбачені об­ставини, рекомендуємо планувати не більше 64 уроків. В основі планування лежать серії уроків, і бажано, щоб во­ни розміщались у межах чверті.

Конспект уроку — це найбільш конкретний план робо­ти вчителя, відноситься до оперативного планування. Він завершує систему планування уроків і виконує в ній орга­нізаційну функцію. Конспект — результат безпосередньої підготовки вчителя до уроку — розробляється на основі робочого плану для паралельних класів, але зазначаються особливості роботи в кожному з них.

Конспект містить конкретні завдання, які повинен роз­в'язати вчитель на даному уроці. При цьому враховується рівень підготовленості всіх груп учнів (з метою забезпе­чення оптимальних педагогічних дій). Завдання, як пра­вило, записують під заголовком конспекту. Далі конкрети­зують зміст навчання з урахуванням досягнень учнів і прогалин в процесі навчання. У конспект послідовно зано­сяться вправи, що підлягають вивченню на уроці, теоретич­ні відомості і домашні завдання. Підкреслюються можливі між предметні зв'язки, при потребі — обґрунтовується до­цільність даних вправ на уроці

Планування позаурочної роботи. Робота з фізичного виховання школярів проводиться всім педагогічним колек­тивом із залученням медперсоналу, громадських організа­цій і батьків. Загальне керівництво здійснюється адміні­страцією, а практичне — вчителем фізичної культури. У цій ситуації успіху можна досягти лише за умови чіткого і конкретного планування.

Позаурочну роботу регламентує ряд документів:

— загальношкільний річний план позаурочної роботи з фізичного виховання школярів або відповідний розділ в шкільному плані;

• календар спортивно-масових заходів;

• розклад занять секцій.

Загальношкільний річний план позаурочної роботи пе­редбачає напрями діяльності колективу школи і може ма­ти такі розділи:

— аналіз роботи за минулий рік і основні завдання на наступний;

• організаційна робота;

• навчальна робота;

— організація оздоровчих заходів" в режимі навчаль­ного дня;

• спортивно-масова робота;

• робота за місцем проживання;

• просвітницька діяльність;

• медичний контроль;

• господарська робота.

Календар спортивно-масових заходів складається від­повідно до календаря районних змагань. У календарі пе­редбачаються всі внутрішньо шкільні змагання (в хронологіч­ному порядку). У клітинках проти кожної секції і дня за­нять проставляють час їх початку і закінчення.

Фізичному вихованню властиві два типи контролю: пе­дагогічний контроль (здійснюється вчителем-спеціалістом) і самоконтроль. Цим зміст і форми контролю не обмежуються, але всякий інший контроль здатний вплинути на хід і результати фі­зичного виховання лише тоді, коли його дані пройдуть че­рез свідомість і дії тих, хто цим процесом управляє і хто піддається впливу факторів фізичного виховання.

Педагогічний контроль розпочинається з вивчення ви­хідного рівня можливостей і готовності учнів до реалізації завдань. Він, звичайно, починається до початку курсу або чергового циклу занять і є необхідною передумовою до­цільної організації педагогічного процесу, включаючи і розподіл контингенту учнів за групами (згідно з їхніми ін­дивідуальними можливостями). Вихідний педагогічний кон­троль передбачає також оцінку індивідуального рівня знань і фізичного розвитку, рухового досвіду, фізичної під­готовленості, мотивацій і установок, що відбивають став­лення до майбутніх занять.

Під фізкультурним самоконтролем розуміють сукуп­ність операцій самоконтролю (самоспостереження, аналіз і оцінка власного фізичного стану, поведінки, реагування), що здійснюється індивідуально — безпосередньо в проце­сі занять, у загальному режимі життя, згідно з правилами, прийнятими у сфері фізичної культури.

Основною документальною формою обліку даних фіз­культурного самоконтролю є спеціальний щоденник, повно­цінне ведення якого потребує відповідної підготовки, пов'язаної з формуванням спеціальних знань, умінь і на­вичок, певних вольових зусиль учнів тощо.

Контроль в процесі фізичного виховання, як і плануван­ня, відноситься за часом до певних структурних ланок цьо­го процесу і водночас в певному розумінні є безперервним: характеризується послідовним виконанням контролюючих операцій в ході окремого заняття, в інтервалах між ними, а крім цього, і по завершенні серії занять, їхніх циклів і етапів на шляху до мети. Постійний контроль, який можна назвати оперативно-поточним, регулярно доповнюється підсумковим цикловим контролем, в якому сумарно оціню­ються зроблене і досягнуте в межах більш (або менш) тривалих циклів занять (малі, середні, великі) [7;ст.143-155].