Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_pedagogika.docx
Скачиваний:
48
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
84.48 Кб
Скачать

9. Виховання як суспільне явище та як педагогічна категорія. Генезис уявлень про мету виховання в історії зарубіжної та вітчизняної педагогіки.

Виховання підростаючих поколінь суспільства, як процес їх підготовки до суспільно-виробничої діяльності, оволодіння підростаючими поколіннями відповідним виробничим досвідом і навиками праці є необхідний процес оволодіння всім життєвим досвідом, створеним всіма попередніми поколіннями і реалізованими як безпосередньо у виробництві, так і в узагальненому вигляді в науці, культурі, в мові, в самих людях - в їх духовних і фізичних якостях, у формах суспільних стосунків, у формах і нормах побуту і тому подібне.

Виховання підростаючих поколінь - це процес становлення дітей людьми, як найважливішим елементом продуктивних сил суспільства.

Цей процес виховання підростаючих поколінь є об'єктивно-закономірне суспільне явище, що визначається "потребами і способом виробництва" і властиве суспільству на всіх стадіях його розвитку, бо суспільство без нього не може жити і розвиватися.

Отже, виховання є процесом підготовки людини до сьогоднішньої та майбутньої життєдіяльності. Педагогічна категорія «виховання» вживається у педагогічній науці в чотирьох значеннях:

у широкому соціальному - це виховний вплив на людину всього суспільства і всієї дійсності, який має не лише позитивну спрямованість. Дійсність містить конфлікти і протиріччя; тут особистість набуває не тільки позитивного соціального досвіду, але і негативного;

у широкому педагогічному - це виховна діяльність різних освітньо-виховних систем, які керуються педагогічними теоріями;

у вузькому педагогічному - це цілеспрямована виховна діяльність педагога з метою досягнення певних виховних цілей;

у гранично вузькому - це розв'язання педагогом конкретної індивідуальної проблеми виховання або перевиховання.

Виховання як педагогічна категорія має три суттєвих ознаки: цілеспрямованість, яка передбачає наявність певного взірця, соціально-культурного ідеалу; відповідність процесу виховання певним соціально-культурним цінностям; наявність певної системи організованих виховних впливів; гуманність, яка передбачає орієнтацію у вихованні на загальнолюдські цінності; цілісність, неперервність і тривалість, тобто виховання має зачіпати всі сфери психіки людини, творчо формувати і всебічно розвивати їх протягом всього життя. Для реалізації цих ознак виховання має бути "комплексним, планомірним і організованим.

10. Поняття „зміст виховання". Соціокультурна обумовленість еволюції поняття „зміст виховання" в історії вітчизняної і зарубіжної педагогіки.

Зміст виховання - система знань, переконань, навичок, якостей та рис особистості» стійких звичок поведінки, якими повинні оволодіти учні у відповідності з поставленими цілями і задачами.

Зміст виховання - це те, що випливає із багатства суспільно-історичного досвіду, вартостей культури і використовується для потреб виховного процесу, тобто це система цінностей світової і національної культури, яку учні повинні засвоїти, зберегти і розвинути відповідно до поставленої мети і завдань виховання.

Зміст роботи педагога полягає у пошукові спільно з вихованцями кращих зразків культури; організації різних видів спільної діяльності (пізнавальної, суспільно корисної, трудової, художньої, декоративно-прикладної, правової, екологічної, туристсько-краєзнавчої, фізкультурно-спортивної та ін.), яка включає кожного учня в активну взаємодію із сучасною культурою.

У процесі спільної діяльності і спілкування вартості культури пізнаються, освоюються, засвоюються і присвоюються особистістю. Так, навчаючись, учень пізнає, відкриває вивчає істину; працюючи, він зберігає, удосконалює, малюючи, - набуває уміння малювати; виявляючи милосердя, - стає милосердним, займаючись фізичною культурою, - зміцнює й удосконалює своє тіло, переборюючи труднощі, стає мужнім тощо. Діяльність дозволяє проникнути в глибину процесу, явища, образу, оцінити їх значення з позицій людського життя, наповнити власне життя здобутками культури.

Наше суспільство, а разом з ним і школа, переживають важкий період перебудови. Курс взятий на гуманізацію і демократизацію школи повинен привести до нової якості виховання. Добре організоване виховання повинно підготувати людину до виконання п'яти ролей в житті -громадянина, робітника, сім'янина, власника, споживача. Кожна з цих ролей вимагає від людини певних знань, умінь, набутих якостей.

Громадянин: виконання громадянських обов'язків - почуття обов'язку перед країною, суспільством, батьками; почуття національної гордості і патріотизму; громадянська відповідальність; інтернаціоналізм тощо.

Робітник: дисциплінованість та відповідальність; працездатність та організованість; загальні, спеціальні та економічні знання; творче ставлення до праці; настійливість, прагнення швидко та якісно виконати доручену справу; професійна гордість, повага до майстерності; повага до людей праці.

Сім'янин: працелюбність, відповідальність; тактовність, культура спілкування; уміння тримати себе в суспільстві; охайність; знання правових норм, законів;повага до своїх батьків, до людей похилого віку.

Власник: відповідальність; знання правових норм та законів;правосвідомість; працелюбність; економічні знання; почуття обов'язку перед державою загальна культура.

Споживач: передбачливість, пильність, економічні знання, знання прав та обов'язків споживачів, критичне мислення, культура спілкування, тактовність, ввічливість, повага до державних органів влади.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]