
- •1. Предмет педагогіки. Педагогіка як система педагогічних наук. Взаємозв’язок педагогіки та інших наук про людину. Роль я.А.Коменського у становленні педагогіки як науки.
- •2. Функції вчителя та основні вимоги до нього. Видатні педагоги минулого про вчителя (я. Коменський, а. Дістервег, к.Ушинський, в. Сухомлинський).
- •3. Методи наукових педагогічних досліджень, їх характеристика. Місце дослідницького компоненту в структурі діяльності вчителя.
- •4. Фактори розвитку особистості, особливості виховного процесу в сучасному соціумі.
- •8. Принципи управління сучасною школою. Взаємозв'язок школи і соціального середовища в історії педагогіки.
- •9. Виховання як суспільне явище та як педагогічна категорія. Генезис уявлень про мету виховання в історії зарубіжної та вітчизняної педагогіки.
- •10. Поняття „зміст виховання". Соціокультурна обумовленість еволюції поняття „зміст виховання" в історії вітчизняної і зарубіжної педагогіки.
- •11. Закономірності та принципи виховання. Національне виховання в сучасному соціокультурному просторі України.
- •12. Сутність процесу виховання та його закономірності. Соціокультурна обумовленість розвитку сучасних концепцій виховання.
- •13. Поняття метод виховання. Класифікації методів виховання (за вибором).
- •14. Система дидактичних принципів. Розвиток наукових засад дидактики в історії педагогіки (я.Коменський, а.Дістервег, й.Гербарт, к.Ушинський, б.Грінчеико).
- •16. Види навчання. Історико-педагогічний аспект розвитку видів навчання.
- •17. Виникнення та розвиток класно-урочної системи навчання. Вимоги до сучасного уроку та методика його аналізу.
- •18. Розвиток форм навчання в історії педагогіки. Типи та структура сучасного уроку. Учитель як автор та співавтор уроку.
- •19. Зміст освіти як категорія дидактики. Компоненти змісту освіти на різних історичних етапах. Загальні принципи відбору змісту освіти.
- •20. Еволюція системи освіти в історії педагогіки. Сучасна система освіти України.
- •21. Сучасні підходи до оцінювання знань, вмінь і навичок. 12 бальна система оцінювання.
- •22. Поняття „педагогічна технологія". Технологічний підхід до організації навчання. Характеристика технології розвиваючого навчання.
- •23. Педагогічна майстерність, її структура. Гуманістична спрямованість особистості вчителя в теорії і практиці в.Сухомлинського.
- •24. Педагогічна культура учителя, її компоненти. Шляхи та засоби розвитку педагогічної культури.
- •25. Культура і техніка мовлення вчителя. Функції, форми та комунікативні якості мовлення вчителя. Взаємозв'язок вербальних та невербальних засобів у педагогічній діяльності вчителя.
- •26. Основні методи педагогічної взаємодії. Методи педагогічної взаємодії в діяльності а.Макаренка.
- •27. Поняття педагогічного спілкування, його особливості, функції та види. Стилі педагогічного спілкування.
3. Методи наукових педагогічних досліджень, їх характеристика. Місце дослідницького компоненту в структурі діяльності вчителя.
Методи педагогічного дослідження - це способи вивчення педагогічних явищ, отримання інформації про них з метою встановлення закономірних зв'язків, відносин і побудови наукових теорій. Всю їх різноманітність можна розділити на 3 групи: методи вивчення педагогічного досвіду, методи теоретичного дослідження і математичні методи.
Методи вивчення педагогічного досвіду - це способи дослідження досвіду організації освітнього процесу, що реально складається. При вивченні педагогічного досвіду застосовуються такі методи, як спостереження, бесіда, інтерв'ю, анкетування, вивчення письмових, графічних і творчих робіт учнів, педагогічної документації.
Спостереження - цілеспрямоване сприйняття якого-небудь педагогічного явища, в процесі якого дослідник одержує конкретний фактичний матеріал. При цьому ведуться записи (протоколи) спостережень. Можна виділити наступні етапи спостереження: визначення завдань і мети; вибір об'єкту, предмету і ситуації (що спостерігати); вибір способів реєстрації спостережуваного (як вести запис); обробка і інтерпретація одержаної інформації (який результат).
Спостереження - це дуже доступний метод, але він має свої недоліки, пов'язані з тим, що на результати спостереження роблять вплив особові особливості (установки, інтереси, психічні стани) дослідника.
Методи опиту - бесіда, інтерв'ю, анкетування. Бесіда - це самостійний або додатковий метод дослідження, вживаний з метою отримання необхідної інформації або роз'яснення того, що не було достатньо ясним при спостереженні. Різновидом бесіди є інтерв’ю, привнесене в педагогіку з соціології. При інтерв'юванні дослідник дотримується наперед намічених питань, що задаються у визначеній. Під час інтерв'ю відповіді записуються відкрито.
Анкетування - метод масового збору матеріалу за допомогою анкети. Ті, кому адресовані анкети, дають письмові відповіді на питання. Бесіду і інтерв'ю називають опитом «Лицем до лиця», анкетування - заочним опитом.
Результативність бесіди, інтерв'ювання і анкетування багато в чому залежить від змісту і структури питань, що ставляться. План бесіди, інтерв'ю і анкети - це перелік питань (запитальник). Розробка запитальника припускає визначення інформації, яку необхідно одержати; формулювання приблизного ряду питань, які повинні бути задані; складанні першого плану запитальника і його попередня перевірка шляхом пробного дослідження; виправлення запитальника і остаточне його редагування. Цінний матеріал може дати вивчення продуктів діяльності учнів: письмових, графічних, творчих і контрольних робіт, малюнків, креслень деталей, зошитів по окремих дисциплінах і т.д. Ці роботи можуть дати необхідні відомості про індивідуальність учня, про доступний рівень умінь і навиків в тій або іншій області.
Математичні і статистичні методи в педагогіці застосовуються для обробки одержаних даних методами опиту і експерименту, а також для встановлення кількісних залежностей між явищами, що вивчаються. Він допомагають оцінити результати експерименту, підвищують надійність висновків, дають підстави для теоретичних узагальнень. Найбільш поширеними з математичних методів, вживаних в педагогіці, є реєстрація, ранжирування.