
- •1. Предмет педагогіки. Педагогіка як система педагогічних наук. Взаємозв’язок педагогіки та інших наук про людину. Роль я.А.Коменського у становленні педагогіки як науки.
- •2. Функції вчителя та основні вимоги до нього. Видатні педагоги минулого про вчителя (я. Коменський, а. Дістервег, к.Ушинський, в. Сухомлинський).
- •3. Методи наукових педагогічних досліджень, їх характеристика. Місце дослідницького компоненту в структурі діяльності вчителя.
- •4. Фактори розвитку особистості, особливості виховного процесу в сучасному соціумі.
- •8. Принципи управління сучасною школою. Взаємозв'язок школи і соціального середовища в історії педагогіки.
- •9. Виховання як суспільне явище та як педагогічна категорія. Генезис уявлень про мету виховання в історії зарубіжної та вітчизняної педагогіки.
- •10. Поняття „зміст виховання". Соціокультурна обумовленість еволюції поняття „зміст виховання" в історії вітчизняної і зарубіжної педагогіки.
- •11. Закономірності та принципи виховання. Національне виховання в сучасному соціокультурному просторі України.
- •12. Сутність процесу виховання та його закономірності. Соціокультурна обумовленість розвитку сучасних концепцій виховання.
- •13. Поняття метод виховання. Класифікації методів виховання (за вибором).
- •14. Система дидактичних принципів. Розвиток наукових засад дидактики в історії педагогіки (я.Коменський, а.Дістервег, й.Гербарт, к.Ушинський, б.Грінчеико).
- •16. Види навчання. Історико-педагогічний аспект розвитку видів навчання.
- •17. Виникнення та розвиток класно-урочної системи навчання. Вимоги до сучасного уроку та методика його аналізу.
- •18. Розвиток форм навчання в історії педагогіки. Типи та структура сучасного уроку. Учитель як автор та співавтор уроку.
- •19. Зміст освіти як категорія дидактики. Компоненти змісту освіти на різних історичних етапах. Загальні принципи відбору змісту освіти.
- •20. Еволюція системи освіти в історії педагогіки. Сучасна система освіти України.
- •21. Сучасні підходи до оцінювання знань, вмінь і навичок. 12 бальна система оцінювання.
- •22. Поняття „педагогічна технологія". Технологічний підхід до організації навчання. Характеристика технології розвиваючого навчання.
- •23. Педагогічна майстерність, її структура. Гуманістична спрямованість особистості вчителя в теорії і практиці в.Сухомлинського.
- •24. Педагогічна культура учителя, її компоненти. Шляхи та засоби розвитку педагогічної культури.
- •25. Культура і техніка мовлення вчителя. Функції, форми та комунікативні якості мовлення вчителя. Взаємозв'язок вербальних та невербальних засобів у педагогічній діяльності вчителя.
- •26. Основні методи педагогічної взаємодії. Методи педагогічної взаємодії в діяльності а.Макаренка.
- •27. Поняття педагогічного спілкування, його особливості, функції та види. Стилі педагогічного спілкування.
17. Виникнення та розвиток класно-урочної системи навчання. Вимоги до сучасного уроку та методика його аналізу.
Форма організації навчання - це зовнішній вираз узгодженої діяльності вчителя і що вчаться, здійснювана в певному порядку і режимі. Організаційні форми навчання класифікуються по різних критеріях: кількості учнів, місцю навчання, тривалістю учбових занять. Історія розвитку школи знає різні системи навчання, яких переважно віддавалося тим або іншим формам організації: індивідуально-груповий (у школах середньовіччя), взаємного навчання (Бел-Ланкастерська система в Англії), бригадне навчання (20-і роки, радянська школа), американський план трампу. Але найбільшого поширення набула класно-урочна система навчання, що виникла в 17 столітті, теоретичні основи якої розробив і утілив в практичну систему Ян Каменський. Класно-урочна система відображала соціально-економічні і культурні потреби суспільства, оскільки забезпечувала масову підготовку кваліфікованих робочих, а так само вона припускала масове навчання.
Суть класно-урочної системи - що вчаться одного і того ж віку розподіляються по окремих класах, заняття з ними проводиться поурочний за наперед складеним розкладом, все учні працюють над засвоєнням одного і того ж матеріалу. Основною формою навчання стає урок. Урок - це закінчений в смисловому, тимчасовому і організаційному відношенні відрізок учбового процесу. Не дивлячись на малу тривалість, урок - складний і відповідальний етап учбового процесу; від якості окремих занять зрештою залежить загальна якість шкільної підготовки. Багато що залежить від розуміння і виконання педагогом вимог до уроку, особистими потребами учнів, цілям і завданням навчання, закономірностями і принципами учбового процесу.
Ознаки класно-урочної системі: постійний склад учнів приблизно одного віку і рівня підготовленості (клас); навчальній процес здійснюється у вигляді окремих взаємозалежних, наступних одна за однією частин (уроків); кожен урок присвяченій тільки одному предмету; постійне місце і тривалість зайняти; стабільний розклад зайняти. Переваги класно-урочної системі: засвоєння матеріалу йде невеликими порціями; можливе чергування різних видів розумової і фізичної діяльності; наявна сувора організаційна структура; економія засобів державі; сприятливі передумові взаємонавчання учнів, колективної пізнавальної діяльності;
Недоліки класно-урочної системі: орієнтована на середнього учня; допускає необхідність залишати учнів на повторній курс; не дає можливості на індивідуальний підхід до учнів; не дає можливості достроково освоїти програму.
Серед загальних вимог, яким повинен відповідати якісний сучасний урок, виділяють наступні:
1.використання новітніх досягнень науки, передової пед. практики
побудова уроку на основі закономірностей учбово-виховного процесу;
2.реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні дидактичних принципів і правішав;