22

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ	4
СПИСОК НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ТА ЇХ УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ	6
ВСТУП	10
РОЗДІЛ 1. ПІДСУМКИ Й ПЕРСПЕКТИВИ ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРОК	17
1.1. Ареальна фразеологія й мовна картина світу	17
1.2. Основні фразеологічні складники мовної картини світу в східнослобожанських говірках	36
Висновки до розділу 1	48
РОЗДІЛ 2. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ НАРОДУ У ФРАЗЕОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРОК	50
2.1. Фразеологія родильної обрядовості в мовній картині світу українців	50
2.1.1. Передпологовий цикл родильної обрядовості у фразеології українських східнослобожанських говірок	52
2.1.2. Фразеологія власне-пологового циклу в мовній картині світу слобожан	55
2.1.3. Фразеологія післяпологового циклу в східнослобожанських говірках	62
2.2. Фразеологічні одиниці весільної обрядовості в репрезентації мовної картини світу в українських східнослобожанських говірках	66
2.2.1. Українське весілля як об’єкт етнографічного й лінгвістичного дослідження	66
2.2.2. Ідіоматика довесільного циклу обрядів	70
2.2.3. Фразеологічні одиниці власне-весільної та післявесільної обрядовості	88
2.3. Фразеонімікон „близькості до небуття” в мовній картині світу слобожан	111
Висновки до розділу 2	133
РОЗДІЛ 3. РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЯХ УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРОК	136
3.1. Фразеологія традиційних занять мешканців східнослобожанського ареалу	137
3.2. Давня професійна фразеологія східнослобожанських говірок	149
3.3. Гірницька фразеологія в мовній картині світу слобожан	154
3.4. Комп’ютерна фразеологія в східнослобожанському ареалі	167
Висновки до розділу 3	176
ВИСНОВКИ	179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	184
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ	189
ДОДАТОК А. Результати соціолінгвістичного експерименту	219
ДОДАТОК Б. Розуміння мовцями внутрішньої форми фразеологізмів	225
ДОДАТОК В. Матеріали до фразеологічного словника українських східнослобожанських говірок	229
ДОДАТОК Г. Перелік питань для польового збирання ареальних фразеологічних одиниць	305

ВСТУП

У сучасному мовознавстві дедалі активніше студіюють проблему мовної картини світу (МКС), яка є засобом експлікації цілокупних знань про світ  концептуальної картини світу (ККС) (Ю. Апресян, Р. Брутян, Ю. Караулов, О. Кубрякова, О. Лисицька, Л. Лисиченко, Б. Серебренніков, Ж. Соколовська, Н. Сукаленко). Обидві картини є відображенням об’єктивної дійсності у взаємопов’язаних формах пізнавальної діяльності та мови. Актуальним стає вивчення різних фрагментів національно-мовної картини світу з огляду на специфіку етнічної свідомості мовців певного ареалу, вплив звичаїв, соціокультурних, фонових знань, традицій, обрядів тощо. Зафіксований у людській свідомості конструкт світу реалізується у формі мовних знаків  слів, речень, стійких словосполучень  складових елементів МКС. У лінгвістичній літературі доведено, що для створення цілісного уявлення про мовну картину світу необхідне глибоке вивчення її фрагментів. При цьому суттєвими є система значень і семантичне наповнення кожного мовного знака. Невід’ємною частиною мовної картини світу є фразеологізми як засоби вторинної номінації. Вони виникають на ґрунті образного уявлення дійсності, що відбиває побутово-емпіричний, історичний або духовний досвід мовного колективу, пов’язаний з його культурними традиціями, оскільки суб’єкт номінації і мовленнєвої діяльності  це завжди суб’єкт національної культури.

Розділ 1

ПІДСУМКИ Й ПЕРСПЕКТИВИ ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРОК

1. Ареальна фразеологія й мовна картина світу

Феномен, який називають „картина світу”, є таким само давнім, як і людина. Термін „картина світу” з’явився в річищі природничих наук наприкінці ХІХ  на початку ХХ+++++++++++++ ст. Уважають, що одним із перших його використав фізик Г. Герц стосовно фізичної картини світу, трактованої ним як сукупність внутрішніх образів зовнішніх предметів, з яких логічним шляхом можна отримати відомості щодо поведінки цих предметів 204, с. 12. Ідея картини світу пов’язана з ментальністю, вона народжена прагненням людини мати наочне уявлення про світ. Картина світу  це сукупність світоглядних знань про світ, „сукупність предметного змісту, яким володіє людина” (К. Ясперс). Специфіка картини світу є підґрунтям для визначення своєрідності менталітету, хоча самі поняття „ментальність” і „картина світу” розрізняється за ступенем усвідомлення: ментальність не рефлексована свідомістю, а картина світу  усвідомлене поняття. Уважають, що картина світу  це „синтетичне панорамне уявлення про конкретну дійсність і про місце кожної конкретної людини в ній” 267, с. 54, це те, що йде передусім від людини чи етносу, результат людського сприйняття, фантазій, мисленнєвих процесів і перетворювальної діяльності 77, с. 24.

Питання картини світу в різний час розробляли Г. Гачев 44, А. Гуревич 58, В. Кононенко 110; 111, О. Левченко 125; 126, Ю. Лотман 134, Е. Сепір 217, Ж. Соколовська 222, В. Топоров 245; 247], Р. Хайрулліна 264, А. Шмельов 276 та інші науковці.

Термін „картина світу” набув у сучасному мовознавстві надзвичайної популярності, що пов’язано переважно з етнолінгвістичною або

Разом з тим, поза увагою дослідників залишається фразеологічна репрезентація мовної картини світу на матеріалі ідіоматики ареалів. Це дозволило нам обрати за об’єкт вивчення фразеологічну репрезентацію мовної картини світу українських східнослобожанських говірок, що є органічною частиною української ареальної фразеології.

1.2. Основні фразеологічні складники мовної картини світу в

східнослобожанських говірках

Словник мови відображає різні форми спілкування, у процесі всіх відносин людини зі світом виникає як глобальний образ „картина світу, яка є універсальним природним посередником між різними сферами людської культури” 153, с. 13. Фразеологізми – лінгвосеміотичний феномен, який в усталеній формі зберігає й передає уявлення етносу про світ, культурну й історико-міфологічну інтеріоризацію дійсності та внутрішнього рефлексивного досвіду народу216, с. 11. У фразеології східнослобожанських говірок безпосередньо відображено світобачення носіїв цих говірок, зміст культури.

Існують різні форми систематизації ареальних фразеологічних одиниць (АФО): „тематичні класи” (Л. Ройзензон), „тематичні блоки” (Е. Саїтова), „понятійні мікрополя” (А. Емірова), синонімічний ряд  семантична підгрупа  семантичне поле  тематична підгрупа  тематична група  тематичне поле  архіполе (Ю. Прадід), семантичний ряд  семантична група  семантичне й тематичне поле (М. Олійник), семантичний ряд  фразеосемантична група  фразеосемантичне поле (Н. Коваленко), структурно-семантичні розряди (Д. Гринчишин), семантико-граматичні розряди (Г. Ступінська), варіантно-синонімічна група – фразеосемантична мікрогрупа – фразеосемантичний ряд – фразеосемантична підгрупа – семантичний блок – фразеосемантична група – фразеосемантичне поле – тематична група – тематичне поле – ідеографічна

говірок демонструє усвідомлення мовцями категорій бідний – багатий, основу якого становлять традиційні ціннісні орієнтири й нові реалії.

Висновки до розділу 1

Феномен картини світу є предметом дослідження багатьох наук: філософії, культурології, лінгвокультурології, лінгвістики та ін. Картину світу становлять концепти і зв’язки між ними, утворюючи систему знань про світ. У концептуальній картині світу взаємодіють загальнолюдське, національне й особистісне начала, реалізується не лише система понять про реальний світ, а й система смислів, відображена в цих реаліях через знак, концепт.

Вираженням ККС мовними засобами є мовна картина світу, яка розкриває досвід народу, знання, своєрідність бачення світу. МКС фіксує систему значень окремої мови у структурі словників, у незліченних мовних ситуаціях, картина світу відображає ступінь розвитку свідомості й культури, зміни в пізнанні світу, оскільки трансформація концептуальної картини світу обов’язково зумовлює відповідні перетворення мовної картини.

Елементами МКС є знакові одиниці, серед них і стійкі сполучення слів  фразеологічні одиниці, природа значень яких тісно пов’язана з практичним досвідом особистості, з культурно-історичними традиціями народу – носія певної мови. ФО як фрагменти мовної картини світу завжди зорієнтовані на суб’єкт, вони постають не лише для того, щоб описувати світ, а й для того, щоб оцінювати його, виражати суб’єктивне ставлення до нього.

У формуванні загальнонаціональної МКС важливу роль відіграє ареальна картина світу та фразеологія як її репрезентант. Мовознавці використовують паралельно терміни ареальна, народна, діалектна, говіркова

РОЗДІЛ 2

ДУХОВНЕ ЖИТТЯ НАРОДУ У ФРАЗЕОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРОК