2. Профілактика розумової відсталості

Наростання хронічних захворювань і патологічних станів, пов'язане з «недостатністю процесів відновлення» (Казначєєв В. П., 1983), виникає із-за інтенсивної психічної напруги, порушення абіотичних властивостей довкілля, генетично меншій пристосованості людського організму до підгострих і хронічних стресів, ніж до гострих стресів. У 20% населення нашої країни — погані показники здоров'я. Дитяча смертність складає 18 на 1000 дітей, народжених живими. Первинна інвалідність — 75 на 10 000 населення.

Право на охорону здоров'я повинне забезпечуватися не лише медициною, але й соціально-економічними і політичними заходами.

Профілактика повинна зміститися від суспільства в цілому до індивіда і його близького соціального оточення, що несе тягар відповідальності за збереження свого здоров'я.

Направляючи зусилля на профілактику, слід враховувати, що етіологія психічних хвороб — підсумок взаємодії біологічних, психологічних і соціальних чинників.

Програма психіатричної превенції: вивчення соціальних і психологічних основ психічного здоров'я; прогнозування психіатричної і наркологічної ситуації; розробка систем підтримки і зміцнення психічного здоров'я, ранньої діагностики і реабілітації, оцінка чинників ризику, створення інформаційної системи про стан психічного здоров'я населення.

Багатофакторна обумовленість психічного здоров'я людини робить дуже актуальним і насущним проведення поглиблених досліджень його складових.

Профілактика спадкових захворювань, що поєднуються з розумовою відсталістю

Попередження спадкових захворювань — це значною мірою захист генетичного фонду людей репродуктивного віку. Іншими словами, вона полягає в тому, щоб оберегти гонади, що виробляють статеві клітини, від мутагенного впливу численних техногенних і природних чинників.

Однією з перших умов, які застерігають від спадкових хвороб, є збереження природної екологічної рівноваги. Будь-які види забруднення природи важкими металами, металорганічними сполуками, радіоактивними відходами та іншими агентами, здатними порушувати життєдіяльність живих організмів, небезпечні для продовження життя. Їх згубний вплив, зокрема, визначається мутагенним ефектом.

Не менш важливе дотримання правил професійного захисту на усіх підприємствах, де персонал піддається дії сильнодіючих фізичних чинників (магнітне поле, струми високої частоти і т. ін.) або працює з речовинами, небезпечними для здоров'я (рідини з радіоактивними з'єднаннями).

Важко протікаючі захворювання також здатні порушити нормальне функціонування гонад. Прикладом може бути пандемія грипу 1957 року, під час якої значно збільшилося число дітей, що народилися з трисомією 21-ої хромосоми. Таким чином, попередження й лікування важких інфекційних та інших хвороб — запобігання їх мутагенному впливу.

Такою ж мірою профілактики може бути ефективне лікування епілепсії, алкоголізму, сифілісу та інших хвороб, що вражають гонади й порушують нормальне дозрівання статевих клітин.

Значна частина населення не знає про шкідливу дію на статеві клітини таких чинників, як інсоляція, лікувальне або діагностичне опромінення великими дозами променів Рентгена і т. ін. Потрібно велику роз'яснювальну роботу, щоб приймалися заходи для захисту від цих шкідливостей.

Певну роль для профілактики спадкових хвороб грає вивчення генеалогічного дерева (бажані 5 поколінь) майбутніх батьків. Вивчення предків може виявити їх походження з одних і тих же місць, що із-за можливих кровноспоріднених зв'язків створює умови для прояву деяких захворювань, що передаються рецесивно.

Ще більше значення має необхідність дотримуватися заборони на кровноспоріднені шлюби, які представляють потенційну небезпеку для народження психічно неповноцінних дітей.

Профілактичним «засобом» можна вважати амніоцентез та інші види допологової діагностики. При виявленні тієї або іншої спадкової патології наприклад, в результаті узяття й аналізу навколоплідної рідини, вагітна жінка може прийняти рішення не доношувати вагітність і не народжувати свідомо хвору дитину.

Профілактика природжених форм розумової відсталості

Попередженням розумової відсталості, етіологічно пов'язаної з шкідливостями, що діють впродовж вагітності, є все, що дозволяє зберегти здоров'я вагітної жінки.

У зв'язку з цим вагітна жінка має бути захищена від інтенсивної дії таких фізичних агентів, як надмірна інсоляція, сильні магнітні поля, струми високої частоти, ультразвукові коливання.

Певний ризик для плоду представляють багато хімічних речовин, наявних в сучасному ужитку (миючі засоби, інсектициди, гербіциди і т. ін.), випадково потрапляючих в організм майбутньої матері. Проте частіше нехтують реальнішою загрозою, вживаючи наркотики, алкоголь, тютюнові вироби й лікарські препарати. Усі ці речовини, як окремо, так і особливо в поєднанні чинять на плід тератогенну дію.

Деякі хронічні інфекційні хвороби вагітних жінок, наприклад токсоплазмоз, лістеріоз, сифіліс, туберкульоз та ін., викликають важкі ушкодження плоду і тому вимагають інтенсивного лікування. Разом з ними небезпечні також гострі вірусні інфекції: краснуха, грип, гепатит та ін. Попередженням ембріопатій може стати профілактика інфекційних захворювань. У той же час жінки, захворюючи інфекційними хворобами, вимушені вирішувати питання про збереження вагітності, побоюючись найгірших наслідків.

Альтернативою цьому рішенню повинна стати, наприклад, вакцинація при краснусі.

Поразка ЦНС, у тому числі й виникнення розумової відсталості, при гемолітичній хворобі можна попередити медикаментозними засобами, обмінним переливанням крові, а також антирезусним глобуліном, що вводиться жінці з «-» кров'ю.

На спеціальну увагу заслуговують негативні психологічні впливи, що діють на вагітну жінку і є великим ризиком для благополучного розвитку плоду. Випадки народження дітей із психічним недорозвиненням у матерів, що перенесли важкий стрес, нерідкі. Вагітну жінку не лише слід захистити від можливих психогенних дій, але й постійно коригувати її емоційний стан, що й повинне не лише знизити загрозу виникнення можливих стресів матері, але й понизити їх патогенний ефект.

Профілактика придбаних форм розумової відсталості

Для психічного здоров'я дитини пологи є значним ризиком. Цей ризик збільшується при ножному, сідничному і інших атипових передлежаннях плоду. Небезпеку також представляють як механічні ушкодження плоду в процесі родового процесу, так і виникаюча асфіксія із-за пологів, що затягуються. Ще більша загроза — акушерські посібники, недостатньо вміло вживані для полегшення витягання плоду: високі акушерські щипці, вакуум-екстрактор, ручне витискування, кесаревий переріз і т. ін. Щоб уникнути виникнення ускладнень у пологах, потрібно детальне обстеження вагітної, копітку підготовку до пологів і кваліфіковане втручання.

Боротьба з недоношеністю плоду — це ще один шлях попередження відставання в психічному розвитку дитини.

Порушення стосунків між матір'ю і немовлям, недостатня турбота, увага, невміння (небажання) задовольнити потреби дитини дають ризик затримки його розвитку. При депривації можлива тимчасова зупинка психомоторного розвитку і навіть розумова відсталість.

Різноманітні фізичні шкідливості: черепно-мозкові травми, задушення, опіки, отруєння, будучи важкими або навіть небезпечними для життя, у разі одужання можуть стати причиною відставання психічного розвитку. Захист малолітньої дитини від цих випадковостей — реальна профілактика розумової відсталості.

Інший напрям постнатальної профілактики — попередження нейроінфекцій (енцефаліту) і загальних інфекційних захворювань, які можуть ускладнитися поразкою ЦНС (грип, кір та ін.). Зміцнення загального фізичного стану та імунних сил організму, вакцинація — усе це засоби попередження органічної поразки ЦНС і розумової відсталості як його можливого наслідку.

Попередження розумової відсталості, таким чином, складається з пре-, інтра- і постнатальної профілактики, які, на жаль, ще недостатньо ефективні через відсутність необхідних знань про етіологію психічного недорозвинення.