5. Особливості уваги та її корекція

5.1. Характеристика уваги розумово відсталих школярів

У пізнавальній діяльності людини та її діяльності в цілому є такі компоненти, які не є психічними процесами, а лише забезпечують найбільш повний перебіг цих процесів та діяльності, тобто є необхідною їх внутрішньою умовою. Таким психологічним явищем є увага.

Увага — це спрямованість і зосередженість психічної діяльності людини на певних об'єктах.

На людину одночасно діє значна кількість подразників, але вона реагує не на всі, а лише на найбільш значущі. Це можливо завдяки увазі. Увага не має свого змісту. Змістом уваги є конкретні психічні процеси, діяльність: людина уважно слухає, уважно працює тощо. Увага виявляється в психічних процесах, діяльності, супроводжує їх та характеризує їх динаміку. Увага організує всю психічну діяльність людини.

У дослідженнях І.Л. Баскакової, С.В. Лієпінь, Л.І. Переслені та інших виявлено, що розумово відсталі школярі мають суттєві відхилення у розвитку уваги. Багато з них не можуть концентрувати свою увагу на чомусь, вони відволікаються, переключаючись на інші об'єкти. Л.В. Занков, О.Р. Лурія, М.С. Певзнер та інші вважають, що порушення уваги є одним з найхарактерніших симптомів розумової відсталості.

Основними видами уваги є мимовільна та довільна. Мимовільна позбавлена свідомого наміру бути уважним, тобто бути зосередженим на чомусь. Вона виникає сама по собі під впливом сильного подразника, зміни його інтенсивності, раптовості тощо. Тобто мимовільна увага виникає за безпосередньої дії зовнішніх об'єктів. Довільна увага свідомо спрямовується і регулюється людиною.

Виявлено, що у молодших розумово відсталих школярів домінантною є мимовільна увага, тоді як в однолітків з нормальним інтелектом — довільна. В учнів з інтелектуальними вадами розвитку порушена як мимовільна, так і довільна увага. У цілому їх увага характеризується низкою порушень: незначним обсягом, слабкою стійкістю й переключуваністю, недостатньою довільністю.

Обсяг уваги — це та кількість об'єктів, яку людина може одночасно охопити своєю увагою. У нормі обсяг уваги становить шість одиниць.

Дослідження показують, що обсяг уваги у розумово відсталих першокласників низький, оскільки він обмежується 1—2 об'єктами. У третьокласників він підвищується до 2—3 об'єктів. Однак виявлено, що обсяг уваги у розумово відсталих учнів залежить від змістових зв'язків між об'єктами, що пред'являються. Якщо учні розуміють зв'язок між предметами, то обсяг уваги першокласників збільшується. У третьокласників за цієї умови збільшується обсяг уваги і щодо сприймання більш абстрактного матеріалу (наприклад, літер). У розумово відсталих старшокласників обсяг уваги в цілому зростає, але не досягає норми.

Стійкість уваги — це тривалість зосередженості уваги на об'єкті. Більшість молодших розумово відсталих школярів можуть досить тривалий час інтенсивно виконувати нескладну одноманітну роботу. Впродовж 15 хвилин учні-олігофрени, працюючи за методом коректурної спроби, успішно викреслюють три зображення. При цьому спостерігається зростання продуктивності роботи, але учні допускають велику кількість помилок.

Загалом у розумово відсталих школярів виявлено нижчий рівень стійкості уваги, порівняно з нормально розвиненими однолітками. З 1-го до 3-го класів у них спостерігається розвиток стійкості уваги за рахунок темпу виконання завдання, але кількість помилок залишається значною. До старшого шкільного віку спостерігається позитивна зміна в розвитку стійкості уваги, рівень якої щодо нескладних завдань майже вирівнюється з рівнем уваги однолітків з нормальним інтелектом.

Характеризуючи властивості уваги розумово відсталих школярів, зазначимо, що вони мають знижену здатність до її розподілу — утримування в полі уваги відразу декількох об'єктів. Коли їм пропонується виконувати якусь діяльність одночасно з виконанням іншого завдання, то учні рідко справляються з поставленою перед ними задачею. Наприклад, першокласникам пропонувалось під час роботи з коректурною таблицею рахувати звукові сигнали. Однак діти продовжували працювати з таблицею, оскільки ця робота була їм більш знайома, а друге завдання не виконувалося. У процесі спеціального корекційного навчання у розумово відсталих дітей підвищується здатність до розподілу уваги, але при виконанні різних завдань знижується рівень її стійкості.

Ще однією важливою властивістю уваги є її переключення — довільне перенесення уваги з одного об'єкта на інший, наприклад, коли під час переписування тексту слід ще й підкреслювати певну орфограму. Виявлено, що молодші школярі успішніше виконують завдання, що потребує переключення уваги під час роботи з більш конкретним матеріалом (наприклад, предметом чи його зображенням), ніж з абстрактним.

Розумово відсталі учні, особливо молодшого шкільного віку, мають значні труднощі переключення уваги з одного об'єкта на іншій у зв'язку з патологічною інертністю процесів збудження та гальмування. Значна кількість різноманітних видів діяльності, які вчитель використовує на уроці, викликає стомлюваність учнів, наслідком якої є несвідоме переключення уваги з одного завдання на інше, тобто відбувається відволікання уваги від виконання основної роботи.

У дослідженні С.В. Лієпінь виявлені відмінності властивостей уваги у розумово відсталих дітей залежно від структури дефекту. Найменше відхилень уваги за показниками обсягу, стійкості, розподілу та динаміки є у дітей з неускладненою формою олігофренії. У розумово відсталих школярів з переважанням процесів збудження спостерігається значне відставання за показниками якості, стійкості та розподілу уваги. У них виявлено відносно швидкий темп роботи, який супроводжується найбільшою кількістю помилок. Такі учні 1-го класу не здатні до розподілу уваги. Діти з переважанням процесу гальмування мають найнижчий показник стійкості уваги. Більшість з них не здатна до розподілу уваги. У цієї категорії дітей найнижчий обсяг уваги. У них спостерігається значна динаміка розвитку уваги за всіма показниками, але до 3-го класу її рівень, порівнюючи з даними інших категорій розумово відсталих дітей, залишається найнижчим.