Питання для самоконтролю

1. Визначте об’єкт та предмет соціології молоді.

2. Які проблеми досліджує соціологія молоді?

3. Що є основними завданнями соціології молоді?

4. З якими науковими дисциплінами взаємодіє соціологія молоді?

5. В чому полягають особливості молоді як соціально-демографічної групи?

6. Якими були підходи до визначення вікових меж молоді в незалежній Україні? Якими є наслідки?

7. Якими є методологічні принципи вивчення молоді і проблем її соціалізації?

8. З якими проблемами стикається молодь?

9. Які основні завдання постають перед молодою людиною?

Висновки

Проблеми молоді, її освіти, виховання, соціального становлення, участі у суспільному жилі перебувають у центрі уваги і на стику різних наук. Соціологія відносить їх до найважливіших.

Соціологія молоді – спеціальна соціологічна теорія, яка досліджує закономірності становлення і розвитку молоді як специфічної соціальної спільноти, яка перебуває на етапі входження у доросле життя, проходить самовизначення у різних його сферах.

Як самостійна галузь, соціологія молоді виділяється у період "молодіжної революції" 60-х рр. на Заході.

Об'єкт соціології молоді – молодь, тобто велика соціально-демографічна група, яку виділяють на підставі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального стану, соціально-психологічних особливостей.

Предмет соціології молоді – закономірності становлення і розвитку молоді як специфічної соціальної спільноти.

Соціологія молоді взаємодіє з такими науковими дисциплінами, як демографія, психологія, педагогіка, соціологія праці, соціологія освіти соціологія шлюбу і сім'ї, соціологія виховання та ін.

Найбільш поширеним в соціологічній науці є погляд на молодь, як на особливу соціально-демографічну групу, що займає певне місце у соціальній структурі суспільства, характеризується процесом соціалізації, активного включення у різноманітні стратифікаційні верстви і соціальні підструктури – соціально-професійну, поселенську, сімейно-побутову та ін.

Підходи до визначення вікових ознак молоді як соціально-демографічної групи в незалежній Україні вже тричі змінювалися (15 – 28, 14 – 28, 14 – 35). Збільшення вікового інтервалу молодіжної групи посилює навантаження на державні структури та неоднорідність молоді.

Методологічні принципи вивчення молоді і проблем її соціалізації полягають у:

- розумінні молоді як специфічної соціально-демографічної групи, якій притаманні свої соціальні та соціально-психологічні особливості;

- підкресленні соціальної неоднорідності молоді, наявності в її середовищі різноманітних груп і прошарків, особливості соціальної адаптації молоді визначаються інтересами та діями тих груп (страт), до яких вони належать;

- розумінні зумовленості молодіжних проблем панівними відносинами у суспільстві і можливості їх розв'язання лише на базі соціально-політичних і економічних перетворень у суспільстві;

- усвідомленні молоді не стільки об'єктом, скільки суб'єктом власних соціальних проблем.

Окремої уваги заслуговує з'ясування такого важливого поняття соціології молоді, як молодіжні проблеми. Висловлюється думка, що соціальні проблеми молоді – це не будь-які суперечності її життєдіяльності, а лише такі, які поглиблюються і свідчать про недостатність існуючих способів їх розв'язання, а отже, ведуть до дезорганізації у системі "суспільство – молодь".

Молодіжні проблеми умовно можна поділити на два типи: перші – зумовлені зростанням вимог суспільства до молоді; інші – визначаються труднощами самореалізації молоді, входження її у доросле життя.

Очевидно, що молоде покоління не є чимось цілісним за спільністю соціальних та економічних інтересів. У молодіжному середовищі існує кілька яскраво виражених соціальних груп, які орієнтовані на різні соціальні ідеали й цінності і неоднаково ставляться до економічних проблем суспільства.