3.1.3. Завдання, методи й організація досліджень

Після огляду літератури, визначення мети, формулюються 2—3 основні завдання дослідження. Постановка завдання доз­воляє визначити, що потрібно вивчати з даної теми, на якому контингенті проводиться експериментальне дослідження і в яких умовах будуть збиратися дані. Наприклад, курсова робота ви­конується на тему: «Вікові особливості виховання швидкості». Для даної роботи можуть бути поставлені такі завдання:

1. Вивчити вікові особливості розвитку швидкісних здібностей у дітей 10—15 років.

2. Визначити вплив спеціальної силової підготовки на зміну швидкісних здібностей юних бігунів.

Взагалі, чим складніші основні завдання дослідження, тим їх менше в роботі. Кожне поставлене завдання повинно мати рішення, що відображається в одному чи декількох висновках.

Після визначення завдань студенти приступають до відбору методів та організації дослідження. На початку в роботі перераховуються методи, що використовуються. Наприклад, для рішення поставлених завдань нами використовувались такі ме­тоди дослідження:

1. Теоретичний аналіз і узагальнення літератури.

2. Педагогічне спостереження.

3. Педагогічне тестування.

4. Методи математичної статистики.

Якщо застосовувались загальновживані методи, то їх докладно не описують, а тільки вказують точну назву методу, його автора, рік публікації, звідки взято відомості. Застосуван­ня нової оригінальної методики вимагає докладного описання з ілюстрацією робочих моментів експерименту, малюнками, принциповими схемами. Повністю описуються всі власні модифікації, зміни, доповнення в методику інших авторів.

Після вибору методів дослідження студент приступає до організації і проведення експерименту. Дуже важливим тут є правильний вибір контингенту обстежуваних осіб. Вони відбираються так, щоб за віком, статтю, спортивною кваліфікацією, фізичним розвитком і підготовленістю відповідали завданням дослідника.

Педагогічні дослідження часто є порівняльними. Порівню­ють результати експериментальної групи з результатами контрольної групи. У зв'язку з цим ставляться особливі вимоги до підбору досліджуваних. Досліджувані особи експериментальної і контрольної групи повинні бути максимально ідентичними за своїми зовнішніми характеристиками, які легко визначаються. Найбільш загальна характеристика досліджуваних, яких порівнюють — вік, стать, рівень фізичної підготовленості, спортивна спеціалізація. Кожному досліджуваному експериментальної групи підбирають до пари іншого чи кількох інших, рівних йому за відповідними показниками і включають у контрольну групу.

Треба пам'ятати, що повне урівноваження всіх характеристик є складною, а інколи і неможливою справою. Це, зокрема, стосується таких характеристик, як інтелект, воля та інші психологічні якості людини. Але прагнути до максимального урівноваження необхідно — для кращого порівняння даних, одержаних у досліджуваних експериментальної і контрольної груп.

Важливим при підборі досліджуваних, є визначення їх кількості. У різних за спрямованістю дослідженнях кількість досліджуваних буде неоднаковою. Слід у зв'язку з цим мати на увазі, що при масових обстеженнях кількість досліджуваних буде більшою. Якщо вимагається багаторазова реєстрація показників у одного і того ж досліджуваного, то їх кількість може бути невеликою. При винятковій або однократній реєстрації показ­ників у однієї і тієї ж людини, кількість осіб, яких обстежують збільшується.

При виконанні курсової роботи, у якій об'єктом дослідження можуть бути спортсмени високої кваліфікації, їх кількість буде обмеженою. Число досліджуваних зменшується і у випадку, якщо у склад обстеженої групи підбираються багато у чому схожі за віком, фізичним розвитком і фізичною підготовленістю школярі. Кількість осіб, яких обстежують, зменшується також за малої варіативності показника, що вивчається.

Щоб отримати об'єктивні дані про фізичну підготовленість дітей і молоді, використовують педагогічне тестування (Додатки).